Ухвала суду № 35597792, 29.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/7790/13 Головуючий 1-ї інстанції - Єрмоленко В.Б.

Справа № 2-4487/12 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : відшкодування шкоди.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Ткаченко Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування майнових збитків в сумі 17 138,25 грн., судових витрат та моральної шкоди в розмірі 6 000 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що у грудні 2011 року сталося зіткнення автомобілів «Chevrolet Aveo» під керуванням ОСОБА_3 та його автомобілем «Ford Skorpio», під керуванням водія ОСОБА_2 за довіреністю, внаслідок чого автомобілі отримали значні механічні пошкодження. Аварія сталася з вини водія ОСОБА_3, який покинув місце ДТП та не повідомив про наявність страхового полісу.

НАСК «Оранта» частково виплатила завданий збиток в сумі 14 306,35 грн., проте різниця між сумою вартості відновлюваного ремонту автомобіля, у тому числі вартості робіт, матеріалів і запчастин та розміром страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності, страховою компанією сплачена не була.

Також, позивач вважав, що йому було спричинено моральну шкоду, яка пов'язана із витраченим часом на збирання доказів по справі, ремонтом автомобіля, неможливістю користуватися транспортним засобом, який необхідний по роботі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував, оскільки позивачем не надано належних доказів спричинення йому моральної шкоди та понесених витрат.

Представник НАСК «Оранта» також заперечував проти задоволення позову, так як ними відшкодована вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу -70% складових, які підлягають заміні. Розрахунок страхового відшкодування затверджено 07.08.2012 року, а сума 14 306,35 грн. перерахована у вересні 2012 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 6 018,65 грн., судові витрати в сумі 1 442,10 грн., а всього 7 460,75 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

В засідання апеляційного суду сторони у справі, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не з'явились. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2013 року усім учасникам у цій справі: позивачу, його представнику і відповідачам, були направлені судові-повістки повідомлення про розгляд справи на 26 листопада 2013 року.

19 листопада 2013 року представник позивача ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи ще й телефонограмою, відповідно до вимог ч.6 ст. 74 ЦПК України.

Але 26 листопада 2013 року в судове засідання сторони не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, районний суд, вирішуючи цивільно-правовий спір, повно й всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Як установлено в судовому засіданні суду першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25 грудня 2011 року по пр.Фрунзе у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Chevrolet Aveo» під керуванням ОСОБА_3 та «Ford Skorpio», під керуванням водія ОСОБА_2 за довіреністю, внаслідок чого автомобілі отримали значні механічні пошкодження. Аварія сталася з вини водія ОСОБА_3, який покинув місце ДТП та не повідомив про наявність страхового полісу.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 березня 2012 року водія ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 11).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_3 державний номер АХ 0785ВВ застрахована у НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27 березня 2011 року (а.с. 112).

26.12. 2011 року ОСОБА_2 звернувся до НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування, зазначивши обставини страхового випадку та надавши необхідні документи (а.с. 113).

Відповідно до автотоварознавчого дослідження № 32242ХВ від 06 січня 2012 року сума вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ford Skorpio» без урахування коефіцієнта фізичного зносу складає 31 444,60 грн., , що більше ринкової вартості вказаного автомобіля, яка до скоєння ДТП становила 27 431,84 грн., у зв'язку з чим розмір матеріальної шкоди, заподіяної володільцю автомобіля «Ford Skorpio» державний номер 32242ХВ в результаті ДТП складає 27 431,84 грн. (а.с.124-129).

Відповідно висновку судової автотоварознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертих ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса № 7109 від 17.08.2012 року, проведеної за клопотанням позивача ОСОБА_1 ринкова вартість автомобіля «Ford Skorpio» державний номер 32242ХВ станом на 31.07.2012 року становить 22 880 грн.73 коп. Оскільки на час проведення експертизи автомобіль «Ford Skorpio» державний номер 32242ХВ був відремонтований, експерт не зміг визначити вартість відновлювального ремонту та визначити величину матеріальної шкоди (а.с.33-37).

Судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги висновки вказаної судової автотоварознавчої експертизи

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом також встановлено та не заперечувалось сторонами, що страхове відшкодування у сумі 14 306,35 грн. позивачем отримано у вересні 2012 року (а.с.95).

Установивши, що вартість відновлювального ремонту є більшою, ніж вартість пошкодженого автомобіля позивача на час настання ДТП, та позивач не погодився з визнанням транспортного засобу фізично знищеним і відновив його, суд обґрунтовано відповідно ст.30.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» частково задовольнив позовні вимоги та відшкодував різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням отриманого ним страхового відшкодування.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, не врахував, що відповідно автотоварознавчого дослідження вартість відновлюючого ремонту становить 31 444 грн.60 коп., при цьому матеріальний збиток складає 27 431 грн.84 коп., а тому помилково визнав розміром заподіяної позивачеві внаслідок ДТП матеріальної шкоди різницю від ринкової вартості автомобіля «Ford Skorpio» державний номер 32242ХВ, визначеної відповідно висновку судової автотоварознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса № 7109 від 17.08.2012 року у розмірі 22 880 грн.73 коп., вартості пошкодженого автомобіля та суми отриманого ним страхового відшкодування у сумі 14 306,35 грн.

Проте такі доводи апелянта не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до автотоварознавчого дослідження № 32242ХВ від 06 січня 2012 року сума вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ford Skorpio» значно вища, ніж його ринкова вартість, а тому відновлення вказаного автомобіля визнано економічно необґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, рішення суду, ухвалене по справі, не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст. 1167 ЦК України, урахувавши характер і обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач та інші обставини, що відповідає роз'ясненням, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від? 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Крім того апеляційна скарга взагалі не містить будь-яких доводів відносно непогодження з рішенням суду в частині розміру компенсації моральної шкоди, проте в прохальній частині апеляційної скарги поставлене питання про скасування рішення і в цій частині.

Таким чином, враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді