Ухвала суду № 35597758, 01.07.2013, Вишгородський районний суд Київської області

"01" липня 2013 р. Справа № 363/1063/13-ц

УХВАЛА

01 липня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Скарлат О.І.,

при секретарі Багінській Л.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області , ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: відділ Держземагенства у Вишгородському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у здійсненні права власності.

27 червня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0450 за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання та просить задовольнити, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка є предметом спору і у випадку відчуження ні розглядати справу , ні виконати рішення у випадку задоволення позовних вимог буде неможливо.

Відповідачі та їх представники заперечили проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів, що відповідач ОСОБА_2 має намір здійснити відчуження спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач не довів про існування очевидної небезпеки утруднення виконання рішення суду, доводи позивача є припущенням і нічим не підтверджуються.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.\

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя