Рішення № 35596365, 25.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р.Справа № 910/14866/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення коштів у сумі 19 701,02 грн. за участю представників сторін:

позивача - Гур'єв В.М., довіреність №1159 від 12 грудня 2012 року

відповідача - Бочарова Н.В., довіреність від 10 жовтня 2013 року

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду м. Києва знаходилась справа № 910/14866/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків, про стягнення коштів у сумі 19 711,74 грн., з яких: заборгованість по орендній платі у розмірі 19 246,09 грн., пеня у розмірі 376,73 грн. та 3% річних у розмірі 78,20 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16 вересня 2013 року, на підставі ст. 15, 17 ГПК України, матеріали зазначеної справи за територіальною підсудністю передано до господарського суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14 жовтня 2013 року.

В судове засідання 14 жовтня 2013 року представники сторін з'явились.

Позивач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач проти клопотання позивача не заперечує, водночас просив суд відкласти розгляд справи для ознайомлення з позовною заявою, яку не було ним отримано, та підготовки необхідних документів у справі, про що надав клопотання (вх. № 37976), яке долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2013 року задоволено клопотання позивача та відповідача, розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2013 року.

22 жовтня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 39140) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Суд задовольнив зазначене клопотання та долучив надані позивачем документи до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 28 жовтня 2013 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 28 жовтня 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 39678) про відкладення розгляду справи на інший термін у зв'язку з відрядженням представника відповідача, яке долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2013 року задоволено клопотання відповідача (вх. № 39678) про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 11 листопада 2013 року.

07 листопада 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 41211) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, яке долучено судом до матеріалів справи.

11 листопада 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 41649) про долучення до матеріалів справи довідки про рахунки підприємства відповідача у кредитних установах, яке також долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 11 листопада 2013 року представники сторін з'явились.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Відповідач позові вимоги визнає та водночас клопоче перед судом, про що суду надано відповідне клопотання (вх. № 41650) про відстрочення виконання рішення суду на два місяці у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства відповідача, яке долучено судом до матеріалів справи.

Позивач проти задоволення клопотання відповідача щодо надання останньому відстрочення виконання рішення суду заперечує.

В судовому засіданні 11 листопада 2013 року було оголошено перерву до 25 листопада 2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, з метою з'ясування між сторонами питання щодо відстрочення виконання.

25 листопада 2013 року, після перерви, засідання суду було продовжено.

В судове засідання 25 листопада 2013 року представники сторін з'явились.

Позивач надав до суду пояснення по справі (вх. № 43717), які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач надав до суду клопотання (вх. № 43713) про долучення до матеріалів справи додаткових документів у справі, яке долучено судом до матеріалів справи.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов .

Відповідач проти позову не заперечує та визнає позовні вимоги повністю, просить суд відстрочити виконання рішення суду на два місяці.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, оскільки позивачем при зверненні із позовом до суду невірно визначена ціна позову, ціна позову визначається суддею та становить 19 701,02 грн.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 листопада 2012 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії, м. Київ, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків, було укладено договір № 38-29/1581-15 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення).

Відповідно до пункту 1.1 договору, позивач передає, а відповідач бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Києві:

- на 2 поверсі 3-поверхового будинку № 27-А по вул. Райдужній (АТС-540), загальною площею 2 кв. м. - технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку;

- на 2 поверсі 4-поверхового будинку № 8-Б по вул. Будівельників (АТС-559), загальною площею 2 кв. м. - технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку;

- на 2 поверсі 4-поверхового будинку № 3 по вул. Вербицького (АТС-560), загальною площею 2 кв. м. - технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку.

Згідно пункту 2.1 договору, передача відповідачу майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в пункті 1.1 цього договору.

На виконання зазначеного пункту договору, 01 листопада 2011 року сторонами було підписано акт приймання-передачі та скріплено його печатками сторін.

У відповідності до пункту 3.1 договору, орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати згідно додатку № 3 становить 1 021,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв. м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 6 кв. м. всієї орендованої площі становить 6 126,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає корегуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

25 грудня 2012 року відповідачем складено акт демонтажу обладнання з ЦСП АТС-559 (вул. Будівельників, 8-Б).

Додатковою угодою № 1-56-15 до договору № 38-29/1581-15 оренди нерухомого майна товариства від 01 листопада 2012 року сторонами було внесено зміни до зазначеного договору, зокрема, до пункту 1.1 цього договору, відповідно до яких зменшено загальну площу орендованих приміщень та зазначено, що позивач передає, а відповідач бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Києві:

- на 2 поверсі 3-поверхового будинку № 27-А по вул. Райдужній (АТС-540), загальною площею 2 кв. м. - технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку;

- на 2 поверсі 4-поверхового будинку № 3 по вул. Вербицького (АТС-560), загальною площею 2 кв. м. - технологічного приміщення для розміщення обладнання зв'язку.

Вказаною додатковою угодою також було прийнято нову редакцію п. 3.1 договору № 38-29/1581-15 оренди нерухомого майна товариства від 01 листопада 2012 року згідно якої "орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати згідно додатку № 3 становить 1 021,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв. м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 4 кв. м. всієї орендованої площі становить 4 084,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає корегуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди".

Пунктом 3 додаткової угоди № 1-56-15 до договору № 38-29/1581-15 оренди нерухомого майна товариства від 01 листопада 2012 року зупинено з 31 грудня 2012 року дію додатку № 1 до цього договору ("акт приймання-передачі) та введено в дію з 31 грудня 2012 року новий "акт приймання-передачі майна" як додаток № 1/1 до договору, що діє на протязі строку дії цього договору.

Зазначений акт приймання-передачі (додаток № 1/1) було підписано сторонами 31 грудня 2012 року та скріплено печатками сторін.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються відповідачу разом з актом про послуги та податковою накладною.

Згідно п. 6.1.3 договору, відповідач (орендар) зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Проте відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань та не оплатив рахунки, виставлені позивачем, у зв'язку з чим, станом на 19 липня 2013 року у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з 28 лютого 2013 року по 28 серпня 2013 року у розмірі 19 246,09 грн., яка до цього часу не погашена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 28 лютого 2013 року по 28 серпня 2013 року у розмірі 19 246,09 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь із відповідача 376,73 грн. пені та 3% річних у розмірі 78,20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, відповідачу нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Частиною 6 ст. 232 Господарського Кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування позивачем 3% річних у розмірі 78,20 грн. та пені в розмірі 376,73 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Дослідивши клопотання відповідача (вх. № 41650) про відстрочення виконання рішення у справі, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Частиною 6 статті 83 ГПК України унормовано можливість відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду при прийнятті судом рішення по справі.

Вирішуючи дане питання щодо наявності підстав для надання відповідачеві часу - відстрочення виконання рішення суду у даній справі суд керується наступним:

Згідно з п. 7.1.1 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що "відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо".

В обґрунтування наданого клопотання відповідач посилається на складне фінансове становище підприємства, вказує на недостатність грошових коштів на банківських рахунках відповідача, а також зазначає, що протягом вересня-жовтня 2013 року господарським судом Харківської області порушено десять судових справ за позовними заявами ПАТ "Укртелеком" на загальну суму позовних вимог 1 427 538,68 грн., з яких за п'ятьма справами винесені судові рішення про стягнення з відповідача 293 248,24 грн., у зв'язку з чим просить суд відстрочити виконання рішення у справі строком на два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданих позивачем копій платіжних доручень за період 15 - 19 листопада 2013 року, відповідачем в інших справах на виконання рішень суду було здійснено перерахування коштів на загальну суму 538 827,11 грн., тобто таке перерахування відбулося під час оголошеної судом перерви в засіданні суду та спростовує факт неможливості виконання відповідачем рішення суду (з врахуванням строку набрання рішенням законної сили). Таким чином, посилання відповідача на відсутність коштів для здійснення виконання рішення суду та на підтвердження бухгалтерських документів є штучними та спростовуються матеріалами справи. Суд також вважає за необхідне вказати про те, що діяльність підприємства-відповідача пов'язана із постійним (поточним) надходженням грошових коштів від сторонніх осіб (споживачів), отже надходження коштів є поточним, про що свідчать проведені відповідачем розрахунки за іншими справами та наявність розбіжностей між надходженням коштів та бухгалтерською документацією, яка на думку відповідача є підставою та доказом неможливості виконання рішенням суду.

За таких обставин, оскільки відстрочення виконання рішення суду - це винятковий випадок за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, наявність таких виняткових обставин відповідачем суду не доведена і спростовується матеріалами справи, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення у даній справі та відмовляє відповідачеві у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 720,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", 61002, м. Харків, вул. Сумська, б. 50 (в тому числі з п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії, 01033, м. Київ, вул. Горького, 40 (р/р 2600811272 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 01189910) заборгованість по орендній платі у розмірі 19 246,09 грн., пеню у розмірі 376,73 грн., 3% річних у розмірі 78,20 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання (вх. № 41650) про відстрочення виконання рішення у справі.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.11.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 910/14866/13