Ухвала суду № 35594285, 26.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа №344/16245/13-ц

Провадження №22ц/779/2778/2013

Категорія 5

головуючий у 1інст. Бойчук О.В

суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Фединяка В.Д.

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Гавриляк Є.М.

з участю представників ОСОБА_3 -ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11 жовтня 2013 року заяву представника ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» про визнання права власності на квартиру задоволено. Накладено арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Цією ж ухвалою зобов'язано ОСОБА_3 забезпечити заставою в розмірі 56342,00 грн. вимогу про накладення арешту на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_3- ОСОБА_4 ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали в частині зобов'язання внесення суми застави за квартиру, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи. Апелянт вказує, що позивачка не має фінансової можливості внести заставу, так як всі кошти були витрачені нею на придбання спірної квартири.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги, просять задовольнити цю скаргу.

Інші особи, які беруть участь у розгляді справи в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду цієї справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів про забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду у справі. Суд вважав, що з метою запобігання зловживання забезпечення позову, слід зобов'язати позивача внести заставу у розмір, що не перевищує половини ціни позову.

Висновок суду не повністю відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень пп. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру допускається забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» про визнання права власності на житлове приміщення, посилаючись на те, що позивач не передає їй у власність новозбудовану квартиру згідно умов договору від 16 січня 2008 року.

11 жовтня 2013 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, яка є мотивованою, вказуючи на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Встановлено, що у виділених матеріалах справи, які направлені на розгляд апеляційного суду є достатньо доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду при можливому задоволенні позову у справі.

Обраний вид забезпечення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Разом з тим, зобов'язуючи ОСОБА_3 забезпечити заставою в розмірі 56342,00 грн. вимогу про накладення арешту на квартиру, суд першої інстанції не врахував, що вартість зазначеної квартири згідно акта здавання-приймання завершених будівництвом житлових приміщень від 29.06.2012 року позивачкою оплачена, що не заперечує представник відповідача.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для зобов'язання ОСОБА_3 забезпечити заставою в розмірі 56342,00 грн. вимогу про накладення арешту на квартиру, тому оскаржувана ухвала у цій частині підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 312, 313 - 315, 317, ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 жовтня 2013 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 забезпечити заставою в розмірі 56342,00 грн. вимогу про накладення арешту на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 скасувати.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддяВ.Д.Фединяк

Судді: І.В.Бойчук

Л.В.Ясеновенко