Ухвала суду № 35592325, 17.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р.Справа № 816/3274/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бенедик А.П., Суддя Калитка О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної виконавчої служби України та Державної служби України з лікарських засобів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 816/3274/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної виконавчої служби України

треті особи Державна служба з лікарських засобів у Полтавській області, Державна служба України з лікарських засобів

про визнання неправомірними дій, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 23.05.13 р. про зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом № 816/253/13-а, виданим Полтавським окружним адміністративним судом 26.02.13 р., скасувати постанову державного виконавця від 23.05.13 р. про зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом № 816/253/13-а, виданим Полтавським окружним адміністративним судом 26.02.13 р., зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження та виконати постанову Полтавського окружного адміністративного суду 25.02.13 р. по справі № 816/253/13-а про поновлення позивачки на посаді начальника Держслужби з лікарських засобів у Полтавській області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 816/3274/13-а позов був задоволений частково: визнана протиправною та скасована постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження від 23.05.13 р. ВП №36961546. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 816/3274/13-а в частині задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державна служба України з лікарських засобів, не погодилася з судовим рішенням і подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 816/3274/13-а в частині задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Третя особа, Державна служба з лікарських засобів у Полтавській області, заяви про приєднання до апеляційної скарги або заперечення на неї не подала.

Позивачка подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення і просить залишити його без змін.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скарг та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.13 р. по справі № 816/253/13-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.13 р., ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Державної служби з лікарських засобів у Полтавській області з 09.06.12 р. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

У зв'язку з цим та на підставі виконавчого листа № 816/253/13-а від 26.02.13 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 07.03.13 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 36961546 і в подальшому була прийнята постанова від 23.05.13 р. про зупинення виконавчого провадження, мотивована зверненням державного виконавця до суду з поданням про відстрочення виконання судового рішення.

Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції навів зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, ст. 19 Конституцій України та вказав на те, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження», в якому передбачені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а також право державного виконавця зупинити виконавче провадження.

Суд першої інстанції з'ясував, що приймаючи оскаржену постанову про зупинення виконавчого провадження, державний виконавець керувався п. 1 ч. 1 ст. 38 вказаного Закону, в якому передбачено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Залучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою (поданням) від 28.05.13 р. про відстрочення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.13 р. у справі № 816/253/13-а.

В обґрунтування судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що в п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець наділений лише правом зупинити виконавче провадження і лише у випадку звернення із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, що свідчить про те, що у державного виконавця відсутнє право зупиняти виконавче провадження у разі роз'яснення рішення, що підлягає негайному виконанню. У зв'язку з чим суд першої інстанції зазначив, що процесуальний закон чітко визначає перелік судових рішень, які виконуються негайно (ст. 256 КАС України), і особливістю їх є та обставина, що ці рішення підлягають виконанню до набрання законної сили. Це, у свою чергу, зумовлює специфіку їх примусового виконання, що знаходить своє відображення у п. 13 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону, в якому зазначено, що у виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Таким чином державний виконавець мав би право зупинити виконавче провадження лише після задоволення його подання про відстрочку виконання, але ні в якому разі до цього.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження від 23.05.2013 р. ВП № 36961546 підлягає скасуванню, оскільки відповідач не виконав приписи ч. 2 ст. 71 КАС України і довів правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що негайному виконанню підлягають рішення, зокрема, про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника. Жодних застережень щодо можливості не виконувати таке рішення дана норма не містить. Оскільки виконавчий лист на негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивачки на роботі та виплати заробітної плати за місяць був переданий на виконання і по ньому було порушено виконавче провадження і у вказаній частині повинно бути виконане негайно, виконавцем були проведені виконавчі дії, про що вказано у вимозі відділу примусового виконання рішень ДВС України від 25.04.13 р.

У вказаній вимозі зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником (Державна служба України з лікарських засобів) 18.03.13 р., який в свою чергу направив відповідачу лист від 20.03.13 р. з проханням відстрочити виконавче провадження у зв'язку з поданням апеляційної скарги на постанову суду. У наданні відстрочки виконання рішення було відмовлено з посиланням на безпідставність поданої заяви, постановою державного виконавця від 19.04.13 р. на боржника був накладений штраф в розмірі 680,0 грн. і зобов'язано боржника в строк до 07.05.13 р. надати інформацію про наслідки виконання виконавчого листа. Докази того, що вказана вимога боржником була виконана станом на 07.05.13 р. до матеріалів справи відповідачем або третіми особами не надані.

Також слід зауважити, що в залученому до матеріалів справи поданні відповідача від 23.05.13 р. про відстрочення виконання рішення не вказано у зв'язку з чим у державного виконавця та/або у боржника виникла необхідність у відстроченні виконання судового рішення, що свідчить про невмотивований характер поданої заяви і відсутність у зв'язку з її направленням до суду підстав приймати постанову про зупинення виконавчого провадження в частині судового рішення, яке підлягало негайному виконанню, і станом на 23.05.13 р. вже мало бути виконаним.

За таких підстав колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційних скарг його не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 816/3274/13-а в частині, що оскаржена в апеляційних скаргах, прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної виконавчої служби України та Державної служби України з лікарських засобів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 816/3274/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 816/3274/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України треті особи Державна служба з лікарських засобів у Полтавській області, Державна служба України з лікарських засобів про визнання неправомірними дій, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) А.П. Бенедик

(підпис) О.М. Калитка

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська