Постанова № 35591715, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 278/20-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідачсуддів:Акулової Н.В. Владимиренко С.В. розглянув касаційну скаргу Учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-КІ" ОСОБА_1на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р.у справі№278/20-06 господарського суду Київської області за позовомЗакритого акціонерного товариства "Інкон"до1. Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації 2. Красилівської сільської радиза участю третьої особиТовариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-КІ" провизнання права власності за участю представників сторін: від позивача :не з'явився від відповідачів:не з'явилисявід третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006р. у справі №278/20-06 з доданими документами повернуто без розгляду.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р., учасник товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-КІ" ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати , справу передати до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що в ухвалі апеляційного суду невірно викладено зміст апеляційної скарги, безпідставно зазначено про необхідність сплати судового збору у розмірі 34 410,00грн. як за майновий позов, оскільки позов є не майновим без вимоги про звернення майна на користь позивача. При цьому, скаржник зауважує на тому, що попередня аналогічна апеляційна скарга була подана до апеляційного суду у травні 2013року та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції вказав на необхідність сплати судового збору у розмірі 573,50грн., що відповідає сумі поданої квитанції у даному провадженні. Дана обставина, на думку скаржника, свідчить про неоднакове застосування судом однієї норми закону, а саме: п.п.4 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір". Окрім наведеного, скаржник вказує на те, що в рішенні Господарського суду Київської області від 09.08.2006 у справі № 278/20-06 не враховано вимоги ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості встановлених у цивільній справі фактів.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом , Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2006р. у справі № 278/20-06 позов ЗАТ "Інкон" до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації, Красилівської сільської ради Броварського району, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермой КІ" про визнання права власності задоволено повністю, визнано за Закритим акціонерним товариством "Інкон" (07451, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, код 31904897) право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, та складається з: "А-1" - промислового корпус; "Б" -КНС; "В" - водонапірної башні; "Г" - водонапірної башні, "К" -огорожі, зобов'язано Державне комунальне підприємство Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 135, код 13728341) здійснити у встановленому законом порядку реєстрацію права власності ЗАТ "Інкон" (07451, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, код 31904897) на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, та складається з: "А-1" - промислового корпусу; "Б" - КНС; "В" - водонапірної башні; "Г" - водонапірну башні, "К" - огорожі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006р. у справі №278/20-06 скасувати і припинити провадження у справі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про повернення їх заявнику без розгляду. Таке рішення суд апеляційної інстанції, з посиланням на вимоги п. 3 ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтував тим , що предметом розгляду у ній є вимоги майнового характеру спору, отже, судовий збір за подання апеляційної скарги повинен бути сплачений у розмірі 34 410, 00 грн. Проте, заявником апеляційної скарги за квитанцією №13698.374.1 від 22.08.2013р. сплачено судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями).

Розміри ставок судового збору (ст. 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Як це вірно було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2013р. складає 1147, 00 грн.

При цьому колегія зазначає, що згідно ч.2 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статей 133, 134 Господарського кодексу України, книги третьої Цивільного кодексу України право власності є речовим правом.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання права власності на нерухоме майно (майновий спір).

У підпункті 1.1. пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012року №01-06/869/2012 зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майно (тобто як зі спору майнового характеру).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що предметом розгляду у даній справі є вимоги майнового характеру спору. Від так, оскаржуючи судове рішення суду першої інстанції в повному обсязі, заявник за подання апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір за ставками встановленими Законом України "про судовий збір" для позовних заяв майнового характеру виходячи з наявної оцінки спірного майна.

За приписами п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. законною та обґрунтованою.

Щодо доводів касаційної скарги стосовно того, що попередня аналогічна апеляційна скарга була подана до апеляційного суду у травні 2013року та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції вказав на необхідність сплати судового збору у розмірі 573,50грн., слід зазначити , що означена Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2013року у даній справі не є предметом даного касаційного провадження та надання правової оцінки відповідності її прийняття нормам матеріального та процесуального права виходить за межи повноважень касаційного суду.

Крім того, судова колегія також відхиляє доводи скаржника з приводу не врахування вимоги ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості встановлених у цивільній справі фактів судом першої інстанції в рішенні Господарського суду Київської області від 09.08.2006 у справі № 278/20-06, оскільки, в даному випадку, означені доводи не стосуються предмету касаційного провадження, а саме ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р.

Відповідно до ч.2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі ухвала апеляційного господарського суду, якою повернуто апеляційну скаргу Учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-КІ" ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117,1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-КІ" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. у справі №278/20-06 господарського суду Київської області - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко