Ухвала суду № 35591699, 18.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 листопада 2013 року Справа № 902/136/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А.,суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора Українипро перегляд Верховним Судом Українипостанови Вищого господарського суду України від 29.07.2013у справі№ 902/136/13-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юкмас" до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" 2.Аграрного фонду прозвернення стягнення на предмет застави і визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.02.2013 у справі №902/136/13-г, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2013 у справі №902/136/13-г постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2013 у справі №902/136/13-г, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 13.04.2010 у справі №11/237/08, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Твердження про неоднаковість застосування норм матеріального права у оскаржуваній постанові та наданій заявником на порівняння копії постанови касаційного суду не має фактичного обґрунтування, оскільки на відміну від постанови, на яку посилається заявник, при прийнятті рішення у оскаржуваній постанові, Вищий господарський суд України, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності, виходив з доведеності факту порушення умов договору фінансової зворотної допомоги та підставності звернення стягнення на предмет застави (рухоме майно).

При цьому, у постанові, на яку посилається заявник, виходячи із встановлених обставин справи, суд касаційної інстанції, підтримавши висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом визнання права власності на нерухоме майно передане в іпотеку та заставу, врахував те, що договір іпотеки передбачає застереження саме про передачу права власності.

Таким чином, різний результат вирішення справ касаційним судом не є наслідком різного застосування норм матеріального права, а є наслідком доведеності чи недоведеності фактичних обставин справи в процесі їх доказування.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи №902/136/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ. Плюшко Судді: С. Владимиренко А. Демидова С. Мирошниченко С. Шевчук