Постанова № 35591670, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 917/286/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 рокуу справі за позовомТОВ "Компанія ДС"доФОП ОСОБА_1простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ТОВ "Компанія ДС" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 53 441,42 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ДС-0000133 від 29.02.2012 року, 428,46 грн. інфляційних втрат та 1 515,39 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 53 868,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 511 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат скасовано та постановлено про відмову в позові в цій частині, в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановляючи про часткове задоволення позову як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд виходили з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару, поставленого йому згідно спірної видаткової накладної, що підтверджується належними та допустимими доказами, які доводами відповідача не спростовуються, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань підлягають задоволенню.

Проте, погодитися з наведеними судами попередніх інстанцій мотивами часткового задоволення позову не можна.

Погоджуючись з доводами позивача щодо поставки ним товару на суму 53 441,42 грн. і невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару суди обгрунтовували свої висновки тим, що спірна видаткова накладна № ДС-0000133 від 29.02.2012 року відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, товар отримано по довіреності від 29.02.2012 року, виданій відповідачем на отримання ним особисто продукції від ТОВ "Компанія ДС", останньому передано податкова накладна, яка містить відомості щодо цієї господарської операції.

Але при цьому суди не звернули уваги на те, що при оспорюванні отримання товару визначальним є не дотримання форми товарно-супровідних документів, а встановлення їх дійсності, як підтвердження дій особи, спрямованих на прийняття товару.

Оспорюючи у суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду справи отримання товару за видатковою накладною № ДС-0000133 від 29.02.2012 року відповідач стверджував про підробку накладної та довіреності на отримання товару, зокрема і його підпису на накладній, а також на те, що особа, яка передавала товар не могла вчинити цю дію, оскільки перебувала у цей час за межами України.

Оскаржуючи судові рішення у касаційному порядку відповідач також посилається на ці обставини та надав суду висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 18.10.2013 року № 16, за яким підпис на видатковій накладній № ДС-0000133 від 29.02.2012 року не відповідає наданим на дослідження зразкам підпису ОСОБА_1

Зазначене ставить під сумнів твердження суду про дійсність товаросупровідних документів та отримання товару відповідачем, доводи останнього та надані ним додаткові матеріали потребують додаткової перевірки і правової оцінки судом, а тому за таких обставин висновки суду про наявність у відповідача боргових зобов'язань перед позивачем не можна визнати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи, які повно та всебічно перевірені судом, і з огляду на наведене рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, та у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко