Постанова № 35591635, 20.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 914/493/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Дорожні знаки"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 рокуу справі за позовомТОВ "3М Україна"доТОВ "Дорожні знаки"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ТОВ "3М Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Дорожні знаки" 61 634,91 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 908,41 грн. 3 % річних, 13 583,59 грн. пені та 8 600 грн. на відшкодування послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 61 634,91 грн. боргу, 2 908,41 грн. річних, 4 726,06 грн. пені та 2 000 грн. на відшкодування витрат з оплати послуг адвоката, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені та витрат на адвоката скасовано та постановлено нове рішення в цій частині, яким стягнено з відповідача 7 946,56 грн. пені та 8 600 грн. на відшкодування послуг адвоката. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № ТSS/09/10 від 10.09.2010 року, за умовами якого ТОВ "3М Україна" зобов'язалось поставити ТОВ "Дорожні знаки" товар, а останній прийняти цей товар та розрахуватись за нього.

За п. 5.6.2 зазначеного договору, умовою поставки вважається СІР згідно ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року.

Пунктом 12.1 цього договору передбачено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо оплати товару, він зобов'язується сплатити штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанції встановлено, що на виконання умов договору, за видатковою накладною № 047143 від 21.11.2011 року, позивач поставив, а представник відповідача за довіреністю прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 207 269,83 грн., за який останній повинен сплатити 50 % вартості в якості передоплати, а решту 50 % вартості товару - впродовж 30 днів з дати поставки, що було обумовлено цією накладною. Але відповідач лише частково розрахувався за цей товар і на час розгляду спору судом його борг складає 61 634,91 грн., що підтверджується належними доказами.

За таких обставин, коли відповідач належним чином не виконав свій обов'язок та в обумовленні строки не оплатив повну вартість поставленого товару, позивач вправі вимагати сплати заборгованості, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань, яка обумовлена статтею 625 Цивільного кодексу України та умовами договору у примусовому порядку, а тому апеляційний господарський суд правомірно постановив про стягнення з відповідача на користь позивача 61 634,91 грн. боргу, 2 908,41 грн. 3 % річних та 7 946,56 грн. пені, обрахованої з дотриманням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за кожен день прострочки платежу, і підстав для скасування постанови апеляційного суду в цій частині, судова колегія не вбачає.

В той же час постанова суду апеляційної інстанції в частині відшкодування позивачу витрат з оплати послуг адвоката не може залишатись без змін, і підлягає скасуванню, оскільки угоду про надання правової допомоги позивач уклав не з адвокатом, а з фізичною особою-підприємцем Мартинюк Т.М., що діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В03 № 983016, яка і надавала зазначені послуги, а тому коли правова допомога у даній справі надавалась не адвокатом, у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", то ці витрати відшкодуванню у порядку ст. 49 ГПК України не підлягають.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року в частині стягнення з ТОВ "Дорожні знаки" на користь ТОВ "3М Україна" 8 600 грн. на відшкодування послуг адвоката скасувати і у задоволенні вимог у цій частині відмовити.

У решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко