Постанова № 35591621, 25.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 905/2448/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Яковенко П.А.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013р.

у справі № 905/2448/13 Господарського суду Донецької області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Макіївтепломережа"

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Макіївтепломережа" про стягнення 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 1561132,53грн. та інфляційних втрат у розмірі 4424340,79грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. (суддя Сажнєва М.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. (судді: Чернота Л.Ф., Бойченко К.І., Шевкова Т.А.), позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 1384796,84грн., інфляційні втрати у розмірі 4424340,79грн. та судовий збір у розмірі 66789,81грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 599, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 218, 229 ГК України, п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 43 ГПК України, просить їх скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення 3% річних.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.10.2010р. у справі №25/186, що набрало законної сили, стягнуто з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" на користь Дочірнього підприємства "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 44690614,07грн. (основний борг), пеню у розмірі 3384652,59грн., інфляційні втрати в сумі 5419710,68грн., 3% річних в сумі 2017796,66грн. та судові витрати.

04.06.2011р. набрав законної сили Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Відповідачем відповідно до норм вищезазначеного Закону було створено комісію з питань списання заборгованості. За результатами засіданні комісії відповідачем було складено та затверджено протокол від 23.09.2011р., відповідно до якого прийнято рішення про списання кредиторської заборгованості зокрема за договором №06/08-1569-ТЕ-8 від 29.09.2008р., а саме: основного боргу у розмірі 44690614,07грн., пені, 3% річних, інфляційних втрат.

У подальшому згідно з протоколом №4 засідання комісії з питань списання заборгованості Дочірньої компанії "Газ України" від 11.11.2011р. сума основного боргу відповідача по Договору № 06/08-1569-ТЕ-8 від 29.09.2008р. у розмірі 44690614,07 грн. була списана позивачем на підставі Закону Україну "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.09.2010р. по 11.11.2011р. та інфляційних втрат за період з серпня 2010 року по листопад 2011 року, що нараховані на заборгованість (основну суму боргу), яка за твердженням позивача існувала станом на 11.11.2011р. та яка стягнута рішенням Господарського суду Донецької області від 28.10.2010р. у справі № 25/186.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно погашення заборгованості.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 2.1.1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2.5 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ №894 від 08.08.2011р., для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідний протокол комісії відповідача затверджено 23.09.2011р., а відповідний протокол комісії позивача затверджений 11.11.2011р., тобто заборгованість у розмірі 44690614,07грн. є списаною відповідно до вищенаведених положень законодавства, яким врегульовано таке списання. При цьому датою такого списання, тобто датою припинення зобов'язання, є дата затвердження протоколу відповідача - 23.09.2011р., з чим погоджується і суд касаційної інстанції. Тому господарські суди правомірно здійснили самостійний розрахунок 3% річних за період з 11.09.2010р. по 23.09.2011р., розмір яких за розрахунком судів становить 1384796,84грн.

Суди також здійснили самостійний розрахунок інфляційних втрат за період з 11.09.2010р. по 23.09.2011р. та встановили, що їх розмір становить 44690614,07грн. За таких обставин господарські суди підставно задовольнили позов в цій частині в розмірі заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у даній справі.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. у справі № 905/2448/13 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.