Ухвала суду № 35591345, 25.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2013 р. м. Київ К/800/36293/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.04.2013

у справі № 817/986/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксібоне»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

третя особа - Виконавчий комітет Рівненської міської ради

про визнання протиправними дій та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксібоне» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Ксібоне» та скасування рішення № 71 від 08.11.2012 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013, позов задоволено; визнано протиправними дії податкового органу щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; визнано протиправним та скасовано рішення № 71 від 08.11.2012 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ксібоне».

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Ксібоне» отримало індивідуальний податковий номер 330750703179, зареєстровано платником податку на додану вартість 23.07.2004, свідоцтво платника ПДВ № 200024813, дата початку дії 13.02.2012.

08.11.2012 Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС прийнято рішення № 71 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ксібоне» на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, а саме: згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення № 71 від 08.11.2012 прийняте за відсутності даних з податкової міліції про факт відсутності чи неможливості установлення місцезнаходження юридичної особи - ТОВ «Ксібоне»; згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.07, 08.11.2012 та 31.03.2013 статус відомостей про юридичну особу ТОВ «Ксібоне» - «підтверджено»; позивач регулярно та своєчасно звітується до податкового органу.

Однак, суд касаційної інстанції вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу; у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч. 14 ст. 19 зазначеного Закону).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору картки про підтвердження відомостей у зв'язку з надходженням від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, можливість анулювання свідоцтва платника ПДВ податковим органом законодавець ставить у залежність від настання наступних подій:

або наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи-підприємця за її місцезнаходженням;

або наявність в ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним рішенням № 71 від 08.11.2012 податковим органом встановлено, що відносно платника ТОВ «Ксібоне» внесена до ЄДР інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, в зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи вищевикладене, з метою встановлення факту правомірності прийняття відповідачем рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ судам належить з'ясувати, зокрема, правомірність дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (у разі необхідності, - залучити державного реєстратора до участі у справі), а також на підставі належних та допустимих доказів встановити, чи була отримана державним реєстратором реєстраційна картка позивача за направленим позивачу нагадуванням (або цей лист був повернутий державному реєстратору).

Дослідження даних обставин необхідне для правильного застосування норм матеріального права і, відповідно, прийняття обґрунтованого рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів обох інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний