Ухвала суду № 35590676, 15.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 820/3639/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бенедик А.П., Суддя Бартош Н.С.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника позивача - Григорєв І.В.

представника відповідача - Ємець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3639/13-а

за позовом Державного підприємства «Південна залізниця»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Південна залізниця», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 26.04.13 р. № 0000084600 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 124825,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 31424,25 грн., № 0000074600 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 160751,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 30217,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 820/3639/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 820/3639/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення і просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 206/46.0-15/01072609 від 16.04.13 р. (а.с.15-45, т.1) позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Квік 2006» за період жовтень, грудень 2010 р., квітень, жовтень 2011 р., в якому зафіксовані порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 134.1.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України; п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним формуванням позивачем валових витрат і податкового кредиту по операціям з ТОВ «Квік 2006», оскільки за інформацією, отриманою від ДПІ Жовтневого району м. Запоріжжя, у вказаного підприємства відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ» та п. 185.1 ст. 185 ПК України, атому відсутні факти поставки товарів контрагентам. Такі висновки обумовлені тим, що у ТОВ «Квік 2006» недостатньо працівників, не надані документи первинного бухгалтерського обліку по операціям з його контрагентами. Також відповідач наполягає на неможливості ТОВ «Квік 2006» виконати об'єм робіт на користь позивача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст п. 4.1.4 ст. 4, п. 14.1.228 ст. 14, п.138.1, п. 138.4, п. 138.6 ст.138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, ст. 7 Закону України «Про ПДВ», ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і вказав на те, що підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з ПДВ - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання. При цьому наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

В постанові суду першої інстанції вказано, що судом були досліджені укладені позивачем з ТОВ «Квік 2006» договори № ПІТ-1013221НЮ від 16.09.10 р., № ПІТ-111181/НЮ від 25.07.11 р., предметом яких є капітальний ремонт вузлів, агрегатів та лінійного обладнання тягового рухомого складу вартістю відповідно 858368,0 грн. та 1062605,4 грн.; № П/НРП-101342/НЮ від 09.09.10 р., предметом якого є капітальний ремонт вузлів, агрегатів та лінійного обладнання моторвагонного рухомого складу вартістю 306667,0 грн.; № П/ТЧ-056 від 30.12.10 р., предметом якого є ремонт контакторів вартістю 93186,0 грн. (а. с. 58-61, 125-127, 154-155, 180-181, т.1).

На підтвердження виконання робіт позивач надав податкові накладні (а.с. 69, 79, 84, 90, 132, 162, 166, 186 т. 1), які за висновками суду першої інстанції відповідають вимогам ст. 7 Закону України «Про ПДВ», наказу ДПА № 969 від 21.12.10 р., тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Оплата за виконані роботи підтверджена платіжними дорученнями (а.с. 112-124, 153, 168, 175, 178, 187-190 т.1), що означає втрату позивачем права власності на ці кошти, а доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи відповідачем не подано.

Факт доцільності проведення робіт, прийняття обладнання у ремонт, виконання робіт, відпуск ТМЦ для здійснення ремонтних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи дефектними актами, актами приймання у ремонт, актами про виконання робіт, актами приймання обладнання з ремонту, актами на приймання обладнання, матеріальними звітами, накладними вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с. 68, 70-71, 77-78, 80, 85-86, 88-89, 91, 94-103, 133, 136-147, 159-160, 164, 170-174, 191-192 т. 1, а.с. 3-124 т.2). Перевезення обладнання, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення ТМЦ, підтверджується приєднаними до матеріалів справи ТТН та подорожніми листами (а.с. 18-19, 21, 23, 26, 29-30, 33, 44-45, 59-60, 70-71, 73-74, 82, 95-96, 103-104, 114-116 т. 2).

В постанові суду вказано, що оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, був зроблений висновок, що позивачем доведено отримання від контрагента ТОВ «Квік 2006» послуг, оскільки останнім виконані умови укладених договорів, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи.

Також суд першої інстанції визнав безпідставними твердження відповідача про недотримання порядку оформлення первинних документів: відсутність дати, номеру договору у специфікаціях, як підстави не підтвердження здійснення господарської операції, оскільки у разі підтвердження дійсного виконання операції самі по собі недоліки правореалізуючих документів не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на формування валових витрат та відповідно податкового кредиту Адже власне неправильність зазначених у первинних документах відомостей або їх не зазначення не є прямою ознакою недостовірності відомостей про факт поставки, що містяться у таких документах та не може розглядатися як беззаперечне свідчення відсутності поставки, оскільки документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт.

Крім того, суд першої інстанції визнав неналежним доказом наявності в діях позивача порушень податкового законодавства акт перевірки ТОВ "Квік 2006" № 168/22-12/34155688 від 25.12.12 р. (а.с.197-212, т.1), оскільки ці доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини і наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порушення позивачем податкового законодавства відповідач пов'язує, перш за все, з тим, що у контрагента за даними контролюючого органу відсутні можливості проведення робіт, передбачених вищенаведеними договорами. Але ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях та апеляційній скарзі відповідач не вказує яка кількість працівників повинна була виконувати роботи по ремонту розрядників, вводу постійного струму, контактів та ізоляторів. Також апелянт не вказує яке відношення до виконання робіт ТОВ «Квік 2006» мають його господарські операції купівлі-продажу з іншими господарюючими суб'єктами.

Також слід відмітити, що відповідач наполягає на неможливості виконання ТОВ «Квік 2006» робіт, тобто ставить під сумнів реальність проведених операцій і вважає їх такими, що не направлені на реальне настання правових наслідків. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях про нереальність проведених операцій без належного документального підтвердження.

За таких підстав колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 820/3639/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне замінити первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів, яка є її правонаступником, оскільки представником відповідача до суду апеляційної інстанції наданий витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підтвердження вказаної обставини.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Допустити заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3639/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3639/13-а за позовом Державного підприємства «Південна залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) А.П. Бенедик

(підпис) Н.С. Бартош

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.10.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська