Ухвала суду № 35587530, 16.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. справа № 2а/0470/11019/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001271710 від 23.08.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Укрпромтехснаб» та ТОВ «Іст Енд Траст» не відповідають дійсності, оскільки доказів безтоварності або фіктивності господарських операцій, що здійснювались з вказаними контрагентами відповідачем не наведено, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується наданими позивачем податковими та видатковими накладними крім того у податкового органу відсутні підстави визнавати договори нікчемними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Новомосковська ОДПІ просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромтехснаб» та за квітень 2011 року, червень 2011 року та липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «ІстЕнд Траст».

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 12/220/172/НОМЕР_2 від 09.08.2012 року.

У акті перевікри зроблено висновок про недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах з ТОВ «Укрпромтехснаб» та ТОВ «Іст Енд Траст».

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується тим, що ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Іст Енд Траст» та позивач не підтвердили факт переміщення товару за укладеними правочинами від продавця до покупця (позивачем, ТОВ «Укрпромтехснаб» та ТОВ «Іст Енд Траст» не надано товарно-транспортні накладні); ТОВ «Укрпромтехснаб» не мало відповідних трудових ресурсів, технічних можливостей, матеріалів, сировини та приміщення для виконання підрядних робіт, які вказані у видаткових та податкових накладних, які видані позивачу.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001271710 від 23.08.2012 року, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 216 905,50 грн., в тому числі 192 250,00 грн. - основний платіж та 24 655,50 грн. - штрафна санкція. На підставі наданих позивачем для перевірки документів та інформації, наявної у податкового органу, перевіркою були встановлені порушення вимог п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на суму 357 475,00 грн.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як встановлено судом першої інстанції між позивачем та зазначеними у акті перевірки контрагентами письмових договорів на виконання господарських операцій не укладалось. На підтвердження реальності господарських операцій були надані первинні документи, а саме податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, але в той же час не підтверджено наявність у контрагентів позивача можливості надання послуг та документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей придбаних позивачем у ТОВ «Іст Енд Траст».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо відсутності реальності здійснених операцій між позивачем та ТОВ «Укрпромтехснаб» та ТОВ «Іст Енд Траст», а тому наявність у позивача податкових та видаткових накладних та інших первинних документів не надають останньому права включати будь-які суми до податкового кредиту та валових витрат в зв'язку з тим, що вони не підтверджують фактичного здійснення операцій та їх товарність між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова