Ухвала суду № 35587460, 30.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р.

справа № 0870/5696/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Божко Л.А. ONT> class="fs115"> Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

T class="fs112">ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЗМВКП «Унікон» звернулося із вищевказаним адміністративним позовом в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000982212 та №0000992212 прийняті відповідачем 11.06.2012 р.

В обґрунтування позову посилається, що висновки податкового органу щодо безтоварності операцій з контрагентами позивача є такими що не відповідають дійсним обставинам справи. Господарські операції позивача з ТОВ «Металургійне забезпечення України» підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідно до наказу ДПС від 23.04.2012 р. № 202 та направлення на перевірку № 101 від 23.04.2012 р. посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗМВКП «Унікон» з питань правильності обчислення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року., за наслідками якої складено акт перевірки №28/22-12/13639420 від 23.05.2012.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЗМВКП «Унікон» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1526878 грн. 00 коп. Зазначено, що за вересень 2011 року ТОВ «ЗМВКП «Унікон» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1536488 грн. 00 коп., відповідно до даних декларації з податку на додану вартість №56602 від 07.11.2011. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вересень 2011 року встановлено його завищення на загальну суму 1531873 грн. 59 коп. Так, у рядку 10.1 декларації за вересень 2011 року відображено показник у сумі 7682441 грн. 00 коп., крім того ПДВ 1536488 грн. 00 коп., перевіркою якого наданими документами встановлено його завищення на суму 1531873 грн. 59 коп. Вказані порушення стосуються оподаткуванню операцій з придбання товарів у ТОВ «Металургійне забезпечення України»

На підставі акта перевірки податковим органом 11.06.2012 прийняті податкове повідомлення-рішення №0000992212 від, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2290317 грн. 00 коп., у тому числі 1526878 грн. 00 коп. - за основним платежем, та 763439 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції; №0000982212, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4996 грн. 00 коп. за звітний період вересень 2011 року та нараховані штрафні санкції у сумі 1249 грн. 00 коп..

Перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинам ТОВ «ЗМВКП «Унікон» із ТОВ «Металургійне забезпечення України» не мали реального характеру, оскільки на підставі наданих до перевірки первинних документів не можливо підвередити товарність здійснення операцій.

На підтвердження взаємовідносин в обґрунтування формування податкового кредиту - виписані ТОВ «Металургійне забезпечення України» податкові накладні: №1 від 01.09.2011, №2 від 02.09.2011, №4 від 12.09.2011, №24 від 28.09.2011, №29 від 28.09.2011.

У вказаних податкових накладних зазначено, що ТОВ «Металургійне забезпечення України» має Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100250318.

Вказані операції здійснені позивачем відповідно до Договору №01/03, укладеного 02.03.2010 між ТОВ «Металургійне забезпечення України» (постачальник) з ТОВ «ЗМВКП «Унікон» (покупець). Згідно з п.5.4 цього Договору датою постачання вважається дата оформлення видаткової (товаротранспортної) накладної.

Порядок здачі-приймання товару здійснюється відповідно до розділу 6 вказаного Договору, при чому здача-приймання товару здійснюється по кількості - відповідно товарно-транспортної накладної, а по якості - відповідно сертифікату (посвідчення) якості заводу-виробника або згідно сертифікату незалежної інспекційної компанії (п.6.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 30.12.2010 продовжено строк дії Договору №01/03 від 02.03.2010 до 31.12.2011. До договору додаються Специфікації на продукцію №1-18.

ТОВ «Металургійне забезпечення України» виписані видаткові накладні за якими до ТОВ «ЗМВКП «Унікон» надходив товар: марганець Мн 95 (811100).

Позивачем в обґрунтування наявності змін в активах за операціями придбання товарів у ТОВ «Металургійне забезпечення України» надано Реєстри відправлених документів системи Клієнт-Банк через АРМ-НБУ згідно яких позивачем сплачено ТОВ «Металургійне забезпечення України»: 01.09.2011 - 2930000 грн. 00 коп., 660000 грн. 00 коп.; 02.09.2011 - 3540000 грн. 00 коп., 1160000 грн. 00 коп.; 12.09.2011 - 710700 грн. 00 коп.; 28.09.2011 - 213000 грн. 00 коп. Призначенням платежів зазначено позивачем: «плата за марганець металевий згідно договору №01/03 від 02.03.2010».

Також на зміни в активах позивача вказують стан обігових коштів ТОВ «ЗМВКП «Унікон» зазначений у Обігово-сальдовій відомості по рахунку 281 за вересень 2011 року, а також Обіг по рахунку 631 за вересень 2011 року, які досліджені судом.

Опосередковано вказані данні підтверджує і Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011 року (Форма №2), Баланс на 30.09.2011 (Форма №1), сформованими ТОВ «ЗМВКП «Унікон» за період, який стосується предмету спору.

ТОВ «ЗМВКП «Унікон» не зберігало у себе отриманий від ТОВ «Металургійне забезпечення України» товар - марганець Мн 95 (811100), а оприбутковувало його безпосередньо при постачанні до ПАТ «МК «Азовсталь».

Товарність операцій підтверджується фактами реалізації ТОВ «ЗМВКП «Унікон» марганцю Мн 95 (811100) до ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» відповідно до умов Типового договору №0161-02/223, укладеного 29.11.2010, та Специфікацій №1-10 до нього.

Отримання вказаного товару ПАТ «МК «Азовсталь» підтверджується Актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей:

У товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначено ТОВ «ЗМВКП «Унікон», вантажоодержувачем - ПАТ «МК «Азовсталь», а автопідприємством, яке здійснювало перевезення - ТОВ «Селеса», ТОВ «Альфатранслайн», ТОВ «Транссервіс-1 ЛТД», ПКФ «Мерікон», ПП Мельниченко.

Матеріали справи також містять міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) в яких зазначені підприємства-перевізники товару від ТОВ «Металургійне забезпечення України» для ТОВ «ЗМВКП «Унікон», такі як: TOV SELESA, РЕ Melnichenko, Mericom LTD, Alfa trans Line LTD (35440044), Trans-Service-1 LTD. У графі 24 цих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) зазначено, що товар передано у власність ТОВ «ЗМВКП «Унікон».

Вказаний товар за його властивостями, технічними характеристиками співпадає з товаром, придбаним ТОВ «ЗМВКП «Унікон» у ТОВ «Металургійне забезпечення України».

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4, п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, ТОВ «ЗМВКП «Унікон» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманими товарам до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом. Крім того наявність певних недоліків визначених податковим органом не вказує на відсутність реальності господарських операцій.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від’ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаним у перевірці контрагентом підтверджується укладеними договорами, видатковими накладними, податковими накладними; товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями. Крім того придбаний товар був реалізований позивачем що підтверджується також відповідними первинними документами зазначеними вище.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди – покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов’язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов’язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

На момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону).

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі первинні документи складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків та те, що договір укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.В. Сафронова