Ухвала суду № 3558739, 15.05.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА Іменем          України 15 травня 2008 року                                                                  справа № 22-а- 4874/07

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дяченко С.П. суддів: Сіваченко І.В., Старосуд М.І., при секретарі судового засідання           Скопинській А.О., за участю представників:                                  від позивача:                                             Рибальченко О.В. за дов. від 29.02.2008р від відповідача:                                         Баранової С.О за дов. від 09..01.2008р.

Калашнікової І.О. за дов. від 04.07.2008р.

розглянувши       у       відкритому

судовому   засіданні   апеляційну

скаргу

на   постанову   господарського   суду

Луганської області                               

від

по адміністративній справі

за позовом

До про

Державної податкової інспекції у м. Свердловську

07 серпня 2007 року

№ 10/327н-ад (суддя Мінська Т.М.)

Товариства з обмеженою відповідальністю „Тамко" м. Свердловськ

Державної податкової інспекції у м. Свердловську

визнання     нечинними     податкові     повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Луганської області від 7 серпня 2007 року у справі № 10/327н-ад (арк. справи 112-113) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, задоволений в повному обсязі. Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 17 квітня 2007 року № 0000052344/0, від 23 травня 2007 року № 0000052344/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2007 року на суму 63 333 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Свердловську просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства. Представники відповідача наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамко» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31890628 є платником податку на додану вартість з 6 березня 2002року згідно свідоцтва   № 16580533    ( НВ№ 341126 ) (арк. справи 7-9 )

З ЗО березня 2007 року по 12 квітня 2007 року відповідачем здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з т" січня 2007 року по 31   січня 2007 року, наслідки якої

викладені в акті від 16 квітня 2007 року № 274/23-30-31890628 (арк. справи 18-41), (надалі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки від 16 квітня 2007 року керівником податкового органу згідно з підпунктом „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 17 квітня 2007 року № 2181-111 прийняте податкове повідомлення-рішення № 000052344/0 ( арк. справи 56), яким позивачу, як платнику податку на додану вартість , внаслідок порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на 63 333 грн. (арк. справи 56). Податкове повідомлення-рішення прийняте з таким же предметом за наслідками апеляційного адміністративного розгляду скарги позивача від 23 травня 2007 року № 0000052344/1 ( арк. справи 57).

Суть спору полягає в тому , що перевіркою було встановлено на порушення п.п підпунктів 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість» ТОВ « Тамко» у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року віднесено суму , фактично сплачену у попередньому періоді ( грудні 2006 року ), постачальником товарів ( послуг) з суми податкового кредиту не попереднього податкового періоду у сумі 63 333 грн. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади. Відповідно до статті 11 Закону України „Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України. Відповідно до преамбули Закону України „Про податок на додану вартість" ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету. Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 зазначеного Закону, підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Підпункт 7.7.1 (в редакції Закону України № 2505) передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); . б)   залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать: наявність від'ємного значення звітного податкового періоду;

зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

здійснення   зазначеної   оплати   постачальникам   товарів   (послуг)   у   попередньому податковому періоді;

включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що всі вищезазначені умови позивачем дотримані.

Правомірність зменшення бюджетного відшкодування відповідач доводить тим, що до складу бюджетного відшкодування січня 2007 року увійшли суми податку на додану вартість, фактично сплачені позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді, але податковий кредит по певним господарським операціям сформований не в одному періоді з оплатою.                 Колегія судів вважає,  що можливість різного підходу до  визначення сум бюджетного відшкодування виникла внаслідок невідповідності приписів абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» показникам розрахунку суми бюджетного відшкодування, визначених рядком 3 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, що передбачений та затверджений Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від ЗО травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції 9 липня 1997 року за № 250/2054), (надалі - Порядок). Зазначена невідповідність полягає у наступному. Вищенаведеним рядком передбачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як вищенаведеним абзацом «а» визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Таким чином, якщо законом визначена сума сплаченого податку без прив'язки до податкового кредиту, то Порядком передбачена сплата суми податкового кредиту саме попереднього звітного періоду. Виходячи з принципу законності, викладеному у статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України колегія судів застосовує приписи абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статі 7 Закону України та погоджує зазначене застосування судом першої інстанції.

Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що норми абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежують суму бюджетного відшкодування сумою податку фактично сплаченою платником податку у вартості товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Колегія судів також зазначає, що сума бюджетного відшкодування (гранична сума) є частиною від'ємного значення, яке склалося у попередньому періоді.

Зазначений порядок відшкодування узгоджується з приписами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 7 серпня 2007 року у справі № 10/327н-ад за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тамко" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкові повідомлення - рішення   - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 травня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 19 травня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                      Дяченко С.П.

Судді:                                                                                                                       Сіваченко І.В.,

                                                                                                                            Старосуд М.І.