Рішення № 35586821, 26.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р.Справа № 922/4365/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Національного наукового центру "Інститут метрології", вул. Мироносицька, 42, м. Харків, 61002 до Військової частини А 0785, вул. Полтавський шлях, 195, м. Харків, 61034 про стягнення 70 463 грн. 05 коп. за участю представників сторін:

від позивача - Полубєдова Н.С.(дов. № 008/04-5486 від 29.12.2012 року);

від відповідача - Дзисюк О. В. (посв. УК № 170025 від 10.07.2006 року).

ВСТАНОВИВ:

Національний науковий центр "Інститут метрології" (далі-позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Військової частини А 0785 (далі - відповідач) про стягнення 70 463 грн. 05 коп. з яких: основний борг - 64 007 грн. 00 коп, пеня - 4 787 грн. 44 коп., 3% річних 1 667 грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 5/10291-12 від 07.12.2012 року року про надання послуг за державні кошти, в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2013 року (суддя Буракова А.М.) порушено провадження у справі № 922/4365/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2013 року.

Розпорядженням № 1408 від 08.11.2013 року було призначено повторний автоматичний розподіл справи (підстава: хвороба судді Буракової А.М.) та справу № 922/4365/13 призначено для розгляду судді Кухар Н.М.

11.11.2013 року представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву вих. № 2037 від 08.11.2013 року. Відповідач просить у позові відмовити повністю, оcкільки оплата послуг не була проведена, так як не було лімітних призначень на зазначену суму в Управлінні державної казначейської служби. Відповідач вжив всіх необхідних заходів направлених на підготовку відповідних документів на оплату за договором (а.с. 41).

У судовому засідання 11.11.2013 року було оголошено перерву до 26.11.2013 року.

На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із знаходженням судді Кухар Н.М. на лікарняному, справу № 922/4365/13 розпорядженням господарського суду Харківської області № 1550 від 25.11.2013 року передано на повторний автоматичний розподіл та призначено до розгляду судді Ємельяновій О.О.

26.11.2013 року представник позивача надав заяву про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 64 007 грн. 90 коп. та уточнення щодо періоду нарахувань пені з 20.12.2012 року по 20.06.2013 рік у сумі 4 767 грн. 36 коп. та 3 % річних за період з 20.12.2012 року по 01.11.2013 року у сумі 1 057 грн. 36 коп.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засідання 26.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

07.12.2012 року між Військовою частиною А 0785 (замовник) та Національним науковим центром "Інститут метрології" (виконавець) було укладено договір № 5/10291-12 про надання послуг за державні кошти (а.с. 9). Відповідно до пункту 1.1. договору, виконавець зобов"язується у 2012 році надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту контрольно - вимірювальної апаратури 33.20.92.00: перевірки вимірювальних приладів спеціального призначення (далі -ВПСП). Номенклатура та кількість ВПСП визначаться Переліком вимірювальних приладів спеціального призначення, що підлягають повірці (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пункту 10.1. договір діє з дати набрання ним чинності та до 31 грудня 2012 року. Положенням додаткової угоди до договору № 5/10291 сторони узгодили пункт 10.1. у наступній редакції: Договір набирає чинності з дня підписання обома сторонами і діє до повного виконання своїх забов`язань згідно договору обома сторонами (а.с. 15).

Відповідно до пункту 3.1. вартість робіт визначається відповідно до Розрахунку вартості робіт (Додаток 2) та протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 3), які являються невід`ємною частиною договору і становить: вартість послуг за договором складає - 64 007 грн. 90 коп. у тому числі ПДВ - 10 667 грн. 98 коп.

Додаток 1 від 07.12.2012 року до договору № 5/10291-12 містить перелік вимірювальних приладів спеціального призначення , що підлягають повірці(а.с.12).

Додатоком 2 від 07.12.2012 року до договору № 5/10291-12 визначений розрахунок вартості послугт. Всього до сплати - 64 007 грн. 90 коп. (а.с. 13).

Сторонами був підписаний протокол узгодження договірної ціни у сумі 64 007 грн. 90 коп. (додаток № 3 ) (а.с. 14).

Згідно пункту 4.1. розрахунок проводиться шляхом оплати замовником після пред"явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та підписання Сторонами акту здачі-приймання послуг протягом 5-х банківських днів.

Пунктом 5.1 пердбачено строк надання послуг 20(двадцять ) робочих днів з дня передачі ВПСП Виконавцю.

На виконання умов договору позивач надав послуги з технічного обслуговування та ремонту контрольно-вимірювальної апаратури, що підтверджується Актом здачі-приймання № 5/10291-10 від 12.12.2012 року на суму 64 007 грн. 90 коп. (а.с. 16);

Після порушення провадження у справі відповідачем на рахунок позивача було перераховано суму основного боргу у розмірі 64 007 грн. 90 коп., що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку 26005060290636 "Інституту метрології" (а.с. 63).

Факт оплати підтвердив присутній у судовому засіданні 26.11.2013 року представник позивача.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованності у сумі 64 007 грн. 90 коп.. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно із частиною 2 пунктом 1 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За своєю правовою природою договір, на підставі якого заявлений позов, є договором про надання послуг.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (пункт 3 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1. договору предбачено, що у разі не виконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Позивачем з урахуванням заяви про уточненння нараховано відповідачу пеню за період з 20.12.2012 року по 20.06.2013 року у розмірі 4 767 грн. 36 коп.., яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з урахуванням заяви про уточненння нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.12.2012 року по 01.11.2013 року у розмірі 1 057 грн. 36 коп., які підлягають задоволенню.

Загальна сума заборгованості становить пеня - 4 767 грн. 36 коп., 3% річних - 1 057 грн. 36 коп., підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 64 007 грн. 90 коп.. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позовну заяву від 11.11.2013 року відповідач заперечує проти позову, зазначаючи що відповідач вжив всіх необхідних заходів та дій для виконання умов договору. Всі зазначені обставини, які вказані у позовній заяві виникли внаслідок обставин, за які військова частина не може нести відповідальність (а.с. 41).

Але судом не приймаються доводи відповідача щодо відсутності коштів. Оскільки замовник за договором зобов'язаний оплатити виконавцеві зазначену (надану) послугу, то суд, враховуючи сплату відповідачем боргу після порушення провадження приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 0785 (код ЄДРПОУ 08133568, р/р 35210001000432 в ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Національного наукового центру "Інститут метрології" ( код ЄДРПОУ 02568325, р/р 26005010091764 в АТ "Банк"Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931) - пеню у сумі 4 767 (чотири тисячі сімсот шісдесят сім) грн. 36 коп., 3 % річних у сумі 1 057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 36 коп., 1 720 ( одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині стягнення 64 007 грн. 90 коп. - основної заборгованості за надані послуги провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 28.11.2013 року

Суддя Ємельянова О.О.