Постанова № 35585256, 27.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2013 року Справа № 812/9458/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Крамаренка С.А. (довіреність від 03.10.2013 № 1),

представника відповідача - Шпанковської Л.С. (довіреність від 28.12.2012 № 03/5-681),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення пені в розмірі 131318,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Свов'яносербському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення пені в розмірі 131318,25 грн., в обґрунтування якого зазначає наступне.

ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» є платником страхових внесків з 18.04.2001. У зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не перерахував страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, за ним виникла заборгованість перед Фондом, яка станом на 04.10.2013 складає 3057224,21 грн. Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків від 30.10.2013 № 18 ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» було нараховано пеню в розмірі 131318,25 грн. Заборгованість до цього часу залишається непогашеною. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 131318,25 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, пояснив, що даний позов не визнає частково, зважаючи на тяжкий фінансовий стан підприємства. ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» не є юридичною особою та власних коштів не має. Всі грошові кошти надходять на розрахункові рахунки ДП «Луганськвугілля» та розподіляються по відокремленим підрозділам. Кошти, які надходять на шахту цільові та призначені лише для виплати заробітної плати. У зв'язку з тяжким фінансовим становищем, підприємство не має можливості здійснити погашення заборгованості.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Згідно зі статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105-ХІУ) страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною другою статті 52 Закону № 1105 (у редакції чинній до 01 січня 2011 року) встановлювалося, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (надалі - Закон України 2464-VI), згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого, частину другу статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключено.

Проте вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень.

Згідно з частинами 5, 6 пункту 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

У спірному випадку йдеться про невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків, зобов'язання по яким виникли до 01.01.2011, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до Закону, який діяв у відповідний період - тобто виключеної Законом № 2464 частини другої статті 52 Закону України № 1105.

Порядок взяття на облік платників страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36 ( далі - Інструкція).

Пунктом 2 Постанови Правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 « Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» визнана такою, що втратила чинність постанова Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36.

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови № 36, яка втратила чинність.

Згідно пунктом 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Керуючись пунктом 4.13 Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно з пунктом 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ДП «Луганськвугілля», зареєстрований в якості юридичної особи. Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області без права юридичної особи 07 квітня 2003 року (арк. справи 11). Відповідно до страхового свідоцтва від 18.04.2001 № 1224000342 відповідача взято на облік у відділенні ВД Фонду СНВ у Слов'яносербському районі як платника страхових внесків (арк. справи 10).

Позивачем 30.10.2013 було здійснено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.01.2013 по 17.10.2013, про що було складено акт від 30.10.2013 № 18 (арк. справи 6-7). В ході перевірки були виявлені факти порушення сплати страхових внесків, у зв'язку з чим було нараховано пеню в розмірі 131318,25 грн.

Наявність заборгованості також підтверджено співставленням фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами (арк. справи 8).

Суд зауважує, що складне фінансове становище не звільняє відповідача від виконання обов'язків щодо сплати обов'язкових платежів до бюджету.

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати пені у розмірі 131318,25 грн. не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 185-187, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення пені в розмірі 131318,25 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (місцезнаходження: 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 в, код ЄДРПОУ 32473323) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Слов'яносербському районі Луганської області пеню в розмірі 131318 грн. 25 коп. (сто тридцять одна тисяча триста вісімнадцять грн. 25 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 28 листопада 2013 року.

Суддя І.О. Свергун