Ухвала суду № 35582342, 28.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 листопада 2013 р. Справа №805/15769/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., при секретарі судового засідання Поддубному С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву

ОСОБА_1, м. Донецьк

до 1) Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, 2) Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Донецьк

про визнання незаконними дії, визнання недійсними торгів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Солум», м. Київ, 2) Приватне підприємство «НИВА-ВШ» філія 05, м. Донецьк

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - за дов. від 22.11.2013р.

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: ОСОБА_2 - особисто

від третіх осіб: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 5 листопада 2013 року звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про визнання незаконними дії державного виконавця в частині не ознайомлення позивача з постановою про призначення експерта, оцінкою майна, рецензією на оцінку п'ятикімнатної квартири загальною площею 266,0 кв.м, житловою площею 96,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; в частині передачі квартири на реалізацію на підставі звіту про оцінку майна від 8 лютого 2013 року cуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за оціночною вартістю 1389835 грн. 82 коп., визнання недійсними торгів від 11 жовтня 2013 року з реалізації рецензією п'ятикімнатної квартири загальною площею 266,0 кв.м, житловою площею 96,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, проведені Приватним підприємством «НИВА-ВШ» філія 05 (83017, м. Донецьк, вул. Марії Ульянової, 63А, офіс 42а).

Ухвалою суду від 6 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, та було встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви до 29 листопада 2013 року.

12 листопада 2013 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: через канцелярію суду подано уточнення до адміністративного позову, у якому ОСОБА_1 просив визнати незаконними дії державного виконавця відділу ДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо не ознайомлення боржника з постановою про призначення експерта, висновком про оцінку майна, рецензією на оцінку п'ятикімнатної квартири загальною площею 266,0 кв.м, житловою площею 96,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконними дії державного виконавця відділу ДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо передачі п'ятикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на реалізацію на підставі звіту про оцінку майна від 8 лютого 2013 року cуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за оціночною вартістю 1389835 грн. 82 коп.; визнати незаконним висновок оцінювача cуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з визначення оціночної вартості п'ятикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1389835 грн. 82 коп.; визнати недійсними торги від 11 жовтня 2013 року з реалізації п'ятикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, проведені Приватним підприємством «НИВА-ВШ» філія 05 (83017, м. Донецьк, вул. Марії Ульянової, 63А, офіс 42а).

У судовому засіданні 28 листопада 2013 року представник позивача підтримала подані через канцелярію суду 12 листопада 2013 року уточнені позовні вимоги, просила позов задовольнити. Перший відповідач та треті особи у судове засідання не з'явилися. Другий відповідач проти позову заперечував.

Під час судового розгляду справи, з доданих другим відповідачем додатків до письмових заперечень судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 січня 2008 року, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 879305, видана 15 травня 2012 року.

24 квітня 2004 року ОСОБА_2 отримав безстрокове кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3, видане Фондом державного майна України спільно з Українською комерційною школою. 6 липня 2004 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4, яке свідчить про те, що його зареєстровано в Державному реєстрі оцінювачів як оцінювача, який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за певними напрямами. Фондом державного майна України ОСОБА_2 виданий сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_2 від 8 серпня 2011 року, який дійсний до 8 серпня 2014 року. Також Фондом державного майна України спільно з Українською комерційною школою 22 березня 2012 року видано ОСОБА_2 посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача за напрямом оцінки майна «оцінка об'єктів у матеріальній формі».

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Частиною 4 статті 6 КАС України закріплено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, зокрема, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначений статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема частиною 1 передбачено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року № 3 (надалі - постанова Пленуму ВАСУ № 3) у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Також зазначеною постановою Пленуму ВАСУ № 3 встановлено, що судам необхідно враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, не підлягають розгляду адміністративними судами.

Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (статті 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим, аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158) свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону № 606 та пункти 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням. Цим Тимчасовим положенням установлено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пункти 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, стаття 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, враховуючи ту обставину, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Разом із тим, слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Стосовно можливих порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо не ознайомлення боржника з постановою про призначення експерта, висновком про оцінку майна, рецензією на оцінку квартири, щодо передачі квартири на реалізацію, то такі дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року.

Заявлені позивачем позовні вимоги про визнання недійними прилюдних торгів з реалізації квартири є фактично спором про право, а розгляд таких спорів відповідно до статті 17 КАС України не відноситься до компетенції адміністративних судів, а тому суд вважає, що у цій частині вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною 2 статті 157 КАС України закріплено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі щодо другого відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 та частини позовних вимог позивача про визнання незаконними висновку оцінювача та визнання недійсними прилюдних торгів. Дані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 157, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 805/15769/13-а щодо другого відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 та в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним висновку оцінювача cуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з визначення оціночної вартості п'ятикімнатної квартири загальною площею 266,0 кв.м, житловою площею 96,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1389835 грн. 82 коп. та визнання недійсними прилюдних торгів від 11 жовтня 2013 року з реалізації п'ятикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, проведені Приватним підприємством «НИВА-ВШ» філія 05 (83017, м. Донецьк, вул. Марії Ульянової, 63А, офіс 42а).

2. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3. Ухвала може бути може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 листопада 2013 року.

Суддя Смагар С.В.