Ухвала суду № 35579718, 26.11.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0608/2-1128/2012 Головуючий у 1-й інст. Чернявський М.В.

Категорія 27 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.,

Товянської О.В.

при секретарі: Гуковій О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про визнання недійсними кредитного договору з додатковими угодами, договору іпотеки із змінами, договору поруки, зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року,

встановила:

В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. Просив визнати недійсним укладений між ним та відповідачем кредитний договір з додатковими угодами, договір іпотеки із змінами, договір поруки, укладений між банком та ОСОБА_2 В обгрунтування позовних вимог зазначив, що законами України не передбачено видачу кредиту в іноземній валюті фізичним особам. Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював підстави заявленого позову.

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.08.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 15000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних на період до 12.08.2017 року. Додатковою угодою від 15.10.2007 року суму кредиту було збільшено до 55000,00 доларів США. Додатковою угодою від 20.08.2009 року ОСОБА_2 проведено конвертацію валютних коштів на гривневий еквівалент в результаті чого розмір заборгованості за кредитом було визначено у 388338,55 грн. із зміною відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 20%. В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 519806,70 грн.

Під час розгляду справи банк зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача по зустрічному позову 489151,70 грн. заборгованості.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року зустрічний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Імексбанк» 489151,70 грн. заборгованості за кредитом та судові витрати, у задоволенні первісного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду в частині задоволення зустрічного позову та відмовити у його задоволенні. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно із змісту апеляційної скарги позивач по первісному позову оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення зустрічного позову. В іншій частині рішення суду ним не оскаржується, а тому не є предметом його перегляду судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2007 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 15000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних на період до 12.08.2017 року. Додатковою угодою №1 від 15.10.2007 року суму кредиту було збільшено до 55000,00 доларів США. 20.08.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 щодо звернення ОСОБА_2 до кредитора з пропозицією провести конвертацію валюти кредиту в гривню. Додатковою угодою №4 від 20.08.2009 року ОСОБА_2 проведено конвертацію валютних коштів на гривневий еквівалент в результаті чого розмір заборгованості за кредитом було визначено у 388338,55 грн. із зміною відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 20%.

Кредитний договір та додаткові угоди укладалися та підписувалися безпосередньо ОСОБА_2, що ним підтверджено в судовому засіданні.

ПАТ «Імексбанк» у відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України належним чином виконав взяті на себе зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором. Натомість позичальник, починаючи з січня 2009 року припинив виконання зобов'язань перед банком, в результаті чого утворилась заборгованість.

ОСОБА_2 визнавав наявність заборгованості перед ПАТ «Імексбанк» в розмірі 440219,01 грн., що випливає з тексту підготовленої ним 12.03.2012 року мирової угоди (т.1 а.с.198) і зобов'язувався погасити дану заборгованість до 12.08.2017 року. Однак, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, позичальник не виконував взяті на себе кредитні зобов'язання.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ПАТ «Імексбанк».

Доводи апелянта щодо відсутності у ПАТ «Імексбанк» платіжних документів на підтвердження надання йому 388338,55 грн. за додатковою угодою до кредитного договору №4, а також щодо пропуску позивачем по зустрічному позову строку звернення до суду, є безпідставними і висновків суду не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :