Постанова № 35579659, 21.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. Справа№ 910/15550/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сербіна А.О. - дов. № 3670/18 від 12.12.2012р.

від відповідача: Волчек Н.М. - дов. № 65-1-4/38-Ю від 25.12.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. (повний текст підписано 30.09.2013р.)

у справі № 910/15550/13 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«АХА Страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова

компанія «Гарант-Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 261, 61 грн.

В судовому засіданні 21.11.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 261, 61 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору страхування наземного транспорту № 3567650/05АВ від 31.08.2011р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі № 910/15550/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 4 267, 42 грн., 598, 79 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення оскаржуване рішення змінити, стягнути з відповідача на користь позивача 1 500, 87 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, оскільки, на думку апелянта, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» він відшкодовує вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, на що місцевий господарський суд не звернув увагу та помилково стягнув з відповідача вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. для розгляду справи № 910/15550/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 21.11.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, стягнути з відповідача на користь позивача 1 500, 87 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, в решті позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засідання апеляційної інстанції 21.11.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2011р. між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «АХА Страхування», (позивач, страховик за договором) та Шляпцевою М.А. (страхувальник за договором) укладено договір страхування наземного транспорту № 3567650/05АВ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ № 8877149, 14.09.2011р. в місті Керч по вул. 23-травня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz», д. н. 98140 КО, під керуванням Балли Т.В., та автомобіля «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ, під керуванням Шляпцевої М.А.

Постановою Керченського міського суду АР Крим від 28.09.2011р. у справі № 3/0108/2524/2011р. Баллу Т.В. визнано винною у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Згідно звіту № 4390-09/11 від 30.09.2011р. про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, проведеного на замовлення позивача ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ, в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 9 495, 06 грн., без урахування коефіцієнту фізичного зносу - 12 936, 61 грн.

Страховим актом № 2011/U/MOD02914/UIA10293 від 21.10.2011р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 12 261, 61 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту № 3567650/05АВ від 31.08.2011р., на підставі страхового акту № 2011/U/MOD02914/UIA10293 від 21.10.2011р. (а. с. 20) здійснив виплату своєму страхувальнику 12 261, 61 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 31289 від 25.10.2011р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 22).

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 12 261, 61 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Балли Т.В. - водія автомобіля «Mercedes-Benz», д. н. 98140 КО, на момент ДТП була застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/5443509 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 12). Термін дії полісу з 27.07.2011р. до 26.07.2012р.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Mercedes-Benz», д. н. 98140 КО, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

Листом від 10.07.2012р. за вих. № 1524 АР позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на суму 12 261, 61 грн.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 3567650/05АВ від 31.08.2011р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі страхового акту № 1028785/128007 від 10.10.2011р. потерпілій у ДТП, що мала місце 14.09.2011р., Шляпцевій М.А. було виплачено страхове відшкодування по Полісу № АА/5443509 у розмірі 7 484, 19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 323 від 28.11.2011р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 44).

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню фактично виплачені кошти на відновлювальний ремонт автомобіля «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ, в розмірі 4 267, 42 грн. виходячи з розрахунку (12 261, 61 грн. сума виплаченого позивачем страхового відшкодування за мінусом 7 484, 19 грн. страхового відшкодування, виплаченого відповідачем згідно полісу № АА/5443509 потерпілій у ДТП особі).

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої відповідач в даному випадку відшкодовує не вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ, а витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ, в результаті його пошкодження при ДТП, який становить 9 495, 06 грн.

Оскільки позивачем надано суду звіт № 4390-09/11 від 30.09.2011р. про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого встановлено вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, тобто вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА Sportage», д. н. АК 3712 ВЕ, в результаті його пошкодження при ДТП, що становить 9 495, 06 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише 1 500, 87 грн. у відповідності до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (з урахуванням франшизи у розмірі 510, 00 грн., встановленої полісом № АА/5443509, та суми виплаченого відповідачем потерпілій у ДТП особі страхового відшкодування в розмірі 7 484, 19 грн.).

Колегія суддів звертає увагу на те, що будь - які домовленості між позивачем та його страхувальником по договору КАСКО щодо визначення розміру збитку та суми страхового відшкодування, не створює для відповідача правових наслідків, оскільки спеціальним законом, який регулює відносини між позивачем та відповідачем є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у відповідності до ст. 29 якого і проводиться виплата відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі № 910/15550/13 підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 210, 59 грн. судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 860, 25 грн., сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі № 910/15550/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі № 910/15550/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 1 500, 87 грн. страхового відшкодування, 210, 59 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.»

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237) 860, 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/15550/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 27.11.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.М. Остапенко