Рішення № 35579508, 28.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

28 листопада 2013 року справа № 927/1430/13

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС",

вул. Саксаганського, 143, м. Київ, 01032

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Тищенка",

вул. Грачова, 3, с. Ковпита, Чернігівський район, Чернігівська область, 15544

Предмет спору: про стягнення 61119,41 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Ратніков А.В. довіреність № 130Д-157/2013 від 24.09.2013, представник

був присутній в судовому засіданні 20.11.2013 року та 28.11.2013 р.

від відповідача: Кужель М.М. директор, був присутній в судовому засіданні 20.11.2013 року, в судове засідання 28.11.2013 р. не з»явився

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 20.11.2013 року по 28.11.2013 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 55740,00 грн. основного боргу, 1200,56 грн. пені, 3% річних в розмірі 277,05 грн. та 7% штрафу в розмірі 3901,80 грн., за неналежне виконання умов договору про надання послуг №КОЧРГ-17/2013 від 01.07.2013 року.

Судом в судовому засіданні 12.11.2013 р. було здійснено огляд оригіналів: договору про надання послуг №КОЧРГ-17/2013 від 01.07.2013 року, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6546 від 08.08.2013 р. та № 6847 від 03.09.2013 р.

В судовому засіданні 20.11.2013 року представники сторін надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представник позивача в наданих до початку судового засідання 20.11.2013 р. додаткових письмових поясненнях вих. № 130юр-868/2013 від 14.11.2013 р. повідомив, що на дату подачі позовної заяви до суду відповідачем було сплачено 15 000,00 грн. двома сумами 19.09.2013 (10 000,00 грн.) та 30.09.2013 (5 000,00 грн.). Вже після порушення судом провадження за позовом ТОВ «ДПЗКУ-МТС» відповідачем було сплачено кошти у розмірі 48 180,00 грн. трьома сумами 04.11.2013 (30 000,00 грн.), 08.11.2013 (10 000,00 грн.) та 11.11.2013 (8 180,00 грн.) по Акту від 08.08.2013. Крім того, було перераховано кошти у розмірі 1 820,00 грн. по Акту від 03.09.2013. Станом на поточну дату відповідачем не було доплачено залишок суми по Акту від 03.09.2013 у розмірі 5 740,00 грн. Крім того, позивача зазначив, що сплачені вище суми були отримані позивачем із порушенням строків оплати, що визначені п. 3.3. договору, а тому відповідач не звільняється від відповідальності за прострочення оплати наданих послуг у розмірах, що передбачені п. 5.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання грошових зобов"язань у розмірі: 1 200,56 грн. пені, 3 901,80 грн. 7 % штрафу, 277,05 грн. 3 % річних та просить стягнути з відповідача залишок несплаченої суми по Акту від 03.09.2013 у розмірі 5 740,00 грн., а також 1720,50 грн. судового збору. До пояснень позивачем додано копії витягів з банківських виписок, що підтверджують часткову сплату боргу відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2013 р. виклав усні пояснення по справі та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Представник позивача щодо відкладення розгляду справи не заперечував.

Судом задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні до 28.11.2013 р. на 09:30.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви відповідач в судове засідання 28.11.2013 р. не з»явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 20.11.2013 р. про оголошення в судовому засіданні перерви до 28.11.2013 р. Документів, витребуваних ухвалою суду від 12.11.2013 року суду не надав.

В судовому засіданні 28.11.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Тищенка"" (замовник) було укладено договір про надання послуг № КОЧРГ-17/2013.

Згідно п.1.1. договору виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах даного договору, на території сільськогосподарських угідь замовника (відповідача) надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному замовника, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 1.2. договору № КОЧРГ-17/2013 від 01.07.2013 року визначено умови та обсяги наданих послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур.

Загальний обсяг послуг по збиранню врожаю, відповідно до п. 1.3. договору, складає 300 га, загальною вартістю 81 000 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 7.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.2. договору сторони визначили вартість послуг за 1 зібраний гектар, що складає 270 грн. (в т.ч. ПДВ). Також п. 3.1 договору сторони встановили, що вартість послуг за 1 зібраний гектар та/або обсяг надання послуг можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони укладають відповідну додаткову угоду.

У відповідності до пункту 3.3. договору загальна вартість наданих послуг (сума до сплати відповідачем) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання наданих послуг, що підписані сторонами.

Оплата, відповідно до п. 3.4. договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Крім того, згідно п. 3.5. договору, сторони домовились, що їхні представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу наданих послуг шляхом підписання Актів звірки зібраної продукції, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання наданих послуг за кожних зібраних 200 га врожаю або при закінченні обсягів наданих послуг протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.

На виконання умов договору № КОЧРГ-17/2013 від 01.07.2013 року, позивач надав відповідачу послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на загальну суму 70 740,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними сторонами та скріпленими печатками, а саме: акт № 6546 від 08.08.2013 року на суму 63 180,00 грн., акт № 6847 від 03.09.2013 року на суму 7 560,00 грн., копії яких додано до матеріалів справи, а огляд оригіналів здійснено в судовому засіданні.

Пунктом 4.1.5. договору сторони погодили, що замовник (відповідач) зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату наданих послуг виконавця відповідно до умов договору.

Таким чином, відповідно до п. 3.4. та п.4.1.5 договору, відповідач зобов'язаний був за надані послуги по акту № 6546 від 08.08.2013 року на суму 63 180,00 грн. розрахуватись до 15.08.2013р. включно, по акту № 6847 від 03.09.2013 року на суму 7 560,00 грн. - до 10.09.2013р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати за надані послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур виконав частково, сплативши 19.09.2013р. 10 000,00 грн. та 30.09.2013р. 5 000,00 грн., що підтверджується витягами з банківських виписок по особовому рахунку за 19.09.2013 року та за 30.09.2013 року, копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідно заборгованість за надані послуги на дату звернення до суду (29.10.2013 р.) складала 55 740,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 50 000,00 грн., а саме 04.11.2013 р. 30 000,00 грн., 08.11.2013 р. 10 000,00 грн. та 11.11.2013 р. 10 000,00 грн. , що підтверджується витягами з банківських виписок по особовому рахунку за 04.11.2013 року, за 08.11.2013 року та за 11.11.2013 р., копії яких додано до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково сплачено основний борг в розмірі 50 000,00 грн., а саме 04.11.2013 р. 30 000,00 грн., 08.11.2013 р. 10 000,00 грн. та 11.11.2013 р. 10 000,00 грн., що підтверджується витягами з банківських виписок по особовому рахунку за 04.11.2013 року, за 08.11.2013 року та за 11.11.2013 р., копії яких додано до матеріалів справи, суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення 50 000 грн. 00 коп. основного боргу врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 50 000 грн. 00 коп. боргу підлягає припиненню.

Таким чином, сума основної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 5 740,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 200,56 грн. та 3 901,80 грн. 7 % штрафу, які розраховані відповідно до п. 5.2. договору № КОЧРГ-17/2013 від 01.07.2013 року, а саме:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6546 від 08.08.2013 року за період прострочення з 16.08.2013 року по 17.10.2013 року - 1098,24 грн. пені та за період прострочення з 16.08.2013 р. по 16.09.2013 р. - 3372,60 грн. 7 % штрафу;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6847 від 03.09.2013 року за період прострочення з 11.09.2013 року по 17.10.2013 року - 102,32 грн. пені та за період прострочення з 11.09.2013 р. по 12.10.2013 р. - 529,28 грн. 7 % штрафу.

Відповідно до ч.1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.0Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 5.2. договору № КОЧРГ-17/2013 від 01.07.2013 року,, за прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості замовник зобов»язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 7 % від суми заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати наданих послуг, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені було допущено арифметичну помилку при визначенні кількості днів прострочення, а тому:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6546 від 08.08.2013 року пеня за період прострочення оплати з 16.08.2013 року по 17.10.2013 року становить 1081,08 грн.;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6847 від 03.09.2013 року пеня за період прострочення з 11.09.2013 року по 17.10.2013 року становить 99,63 грн.

Загальний розмір пені за прострочку оплати наданих послуг становить 1180 грн. 71 коп.

Оскільки відповідачем допущена прострочка оплати більше 30 календарних днів з моменту виникнення заборгованості, позивачем правомірно нараховані 7 % штрафу по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6546 від 08.08.2013 року в розмірі 3372,60 грн.

По акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6847 від 03.09.2013 року позивачем при розрахунку 7 % штрафу було допущено арифметичну помилку, а тому позовні вимоги щодо стягнення 7 % штрафу по вказаному акту підлягають задоволенню в розмірі 529,20 грн.

Загальна сума 7 % штрафу за несвоєчасне виконання зобов»язання по оплаті наданих послуг становить 3901 грн. 80 коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 277,05 грн., а саме:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6546 від 08.08.2013 року за період прострочення з 16.08.2013 року по 17.10.2013 року - 253,44 грн.;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6847 від 03.09.2013 року за період прострочення з 11.09.2013 року по 17.10.2013 року - 23,61 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати наданих послуг, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку 3 % річних було допущено арифметичну помилку при визначенні кількості днів прострочення, а тому:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6546 від 08.08.2013 року 3 % річних за період прострочення оплати з 16.08.2013 року по 17.10.2013 року становить 249,48 грн.;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6847 від 03.09.2013 року 3 % річних за період прострочення з 11.09.2013 року по 17.10.2013 року становить 22,99 грн.

Відповідно загальна сума 3 % річних за прострочку оплати наданих послуг становить 272 грн. 47 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за отримані послуги не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 5740,00 грн. основного боргу, 1180,71 грн. пені, 3901,80 грн. 7 % штрафу та 272,47 грн. 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 50 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1719 грн. 81 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 612, 625, 626, 629, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 343 Господарського кодексу України; ст.ст. 49, 75, 77, п.1-1. ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 50 000 грн. боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тищенка", вул. Грачова, 3, с. Ковпита, Чернігівський район, Чернігівська область, 15544 (код ЄДРПОУ 03800095, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", вул. Саксаганського, 143, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 37702357, р/р № 26007010091816 у ПАТ «Банк-Восток», МФО 307123) 5740 грн. боргу, 1180 грн. 71 коп. пені, 3901 грн. 80 коп. 7 % штрафу, 272 грн. 47 коп. трьох процентів річних та 1719 грн. 81 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 28.11.2013 року.

Суддя Л.М. Лавриненко