Постанова № 35578147, 20.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Справа № 821/1167/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" (надалі - позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області (надалі - відповідач, УПФУ), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.03.2013 року за № 253, № 254.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваних рішення № 253, № 254 начальником управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка від 13.03.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у відношенні Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр", яким страхувальнику нараховані по рішенню № 253 штраф у розмірі 2 921,07 грн. та пеня у розмірі 204,49 грн. за період з 20.11.2012 року до 27.11.2012 року. Та по рішенню № 254 штраф у розмірі 3 005,62 грн. та пеня у розмірі 1 242,92 грн. за період з 20.12.2013 року до 22.02.2013 року відповідачем порушено наступні норми законодавства, а саме:

- п. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464, в порушення зазначеної норми, погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, під час формування та надіслання позивачеві рішень № 253, № 254 від 13.03.2013 року не відбувалося;

- п. 7.2.6. "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно якої рішення про застосування штрафних санкцій та розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта та інших матеріалів про порушення, оскільки до винесення рішень № 253, № 254 перевірки не проводилося та акт не складався;

- п. 7.9 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення про застосування штрафних санкцій № 253, № 254 від 13.03.2013 року пов'язані з виникненням недоїмки по вимозі Ю-12 від 01.02.2013 року. На момент подачі позову відбувалося судове оскарження вказаної вимоги, про що відповідача було повідомлено листом від 11.02.2013 року за № 031/01. Але в порушення зазначених нори УПФ не зупинило строк сплати фінансових санкцій і винесло оскаржувані рішення, які є протиправними;

- п. 7.2.2 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в порушення зазначеної норми в рішенні № 254 від 13.03.2013 року, зазначено, що штрафні санкції нараховані за період з 20.12.2013 року по 22.02.2013 року, в той час як цей період не відповідає поняттю календарний місяць.

Тому, позивач вважає, що оскаржувані рішення № 253, № 254 є незаконними, не чинним та такими, що порушують права позивача і підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, згідно наданих заперечень, які знаходяться у матеріалах справи.

Сторони заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4. ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області 05.12.2001 року, ідентифікаційний код 31818473.

13 березня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області винесено рішення № 253 про застосування до Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" за період з 20.11.2012 року до 27.11.2012 року штрафних санкцій в розмірі 2 921,07 грн. Та нарахування пені в розмірі 204,49 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Також, 13 березня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області винесено рішення № 254 про застосування до Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" за період з 20.12.2013 року до 22.02.2013 року штрафних санкцій в розмірі 3 005,52 грн. та нарахування пені в розмірі 1 242,92 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон України № 2464, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" є платником єдиного внеску. Та у відповідності до частини третьої цієї статті є страхувальником для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої цієї статті. Згідно частиною четвертою статті 5 Закону України відповідач набув обов'язок платника єдиного внеску з дня державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Частина друга статті 6 Закону України №2464 передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року за № 21-5 та зареєстрованою в Мінюсті України 27.10.2010 за № 994/18289.

Частина восьма статті 9 Закону України №2464 передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України №2464 передбачає, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно частини чотирнадцятої статті 25 Закону України №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених Законом України №2464, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

У відповідності до Закону строк сплати єдиного внеску за жовтень 2012 року згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 13.03.2013 року за № 253 настав 20.11.2012 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи, Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" в порушення норм Закону своєчасно не сплатило суми єдиного внеску.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить порушень з боку відповідача при винесенні рішення від 13.03.2013 року № 253 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стосовно прийнятого рішення № 254 від 13.03.2013 року в якому зазначено період нарахування штрафних санкцій "20.12.2013 року по 22.02.2013 року", то суд зазначає наступне.

Як зазначив відповідач, у своєму запереченні, то рішенням № 254 від 13.03.2013 року застосовано за несплату єдиного внеску за листопад 2013 року (термін сплати якого грудень 2012 року). В самому рішенні період нарахування штрафних санкцій зазначено "20.12.2013 року по 22.02.2013 року". Розрахунок фінансової санкції та пені № 254 від 13.03.2013 року виковувався в автоматичному режимі за даними особового рахунку позивача за період з 20.12.2012 року по 22.02.2013 року. Відповідач у своєму запереченні зазначив, що у самому рішенні період автоматично не формується, а вноситься працівником УПФУ вручну. Отже, при формуванні оскаржуваного рішення № 254 від 13.03.2013 року, працівником управління була зроблена механічна помилка у періоді нарахування штрафних санкцій та пені, а тому на думку суду це не може бути причиною для скасування цього рішення.

Що стосується посилання Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" на порушення УПФУ ч. 14 ст. 25 Закону України № 2464. А саме, на те, що, відповідач не узгодив з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, під час формування та надіслання позивачеві рішень № 253, № 254 від 13.03.2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 статті 25 Закону України № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Слід зазначити, що в зазначеній нормі права йде мова про те що погоджуватися повинен порядок нарахування і сплати єдиного внеску, який встановлюється Пенсійним фондом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 було затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №21-5), який і був узгоджений з центральними органами виконавчої влади.

З огляду на таке посилання позивача на те, що спірні рішення не були погоджені є безпідставними

Щодо посилань позивача про порушення відповідачем п.7.2.6 Інструкції № 21-5, а саме щодо винесення оскаржуваних рішень від 13.03.2013 року за № 253, № 254 без проведення перевірки та без складанням акту перевірки, суд зазначає наступне.

Вищезазначені рішення винесені на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Порядок сплати єдиного внеску визначено у статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржувані рішення винесені відповідачем не на підставі проведеної планової або позапланової перевірки, а у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем узгоджених зобов'язань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач у своєму позові також, стверджує, що оскаржувані рішення від 13.03.2013 року за № 253, № 254 пов'язані з виникненням недоїмки і на момент подачі адміністративного позову відбувалося судове оскарження вимоги про сплату недоїмки Ю-12 від 01.02.2013 року. Про що відповідача було повідомлено листом від 11.02.2013 року за № 031/01. Але УПФУ не зупинило строк сплати фінансових санкцій і винесло оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 13.03.2013 року за № 253, № 254.

Дослідивши матеріали справи суд з цього приводу зазначає наступне.

Станом на 02.01.2013 року позивач мав недоїмку за листопад 2012 року у сумі 30 067,77 грн. Відповідачем відповідно до вимог п.п 6.3 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" була сформована вимога про сплату боргу від 02.01.2013 року за № Ю-12 на суму 30 067,77 грн., яка була узгоджена з КП "Автоцентр" 02.01.2013 року.

Як зазначає представник відповідача у своїх запереченнях до відділу державної виконавчої служби 31 січня 2013 року була направлена вимога від 02.01.2013 року за № Ю-12 У. Державний виконавець 07.03.2013 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним погашенням боргу.

У січні 2013 року позивач зростив суму боргу по єдиному внеску задекларувавши єдиний внесок за грудень 2012 року у сумі 29 409,96 грн., загальний борг сплати зі сплати єдиного внеску становив 59 466,14 грн.: єдиний внесок нарахований за листопад 2012 року (термін сплати грудень 2013 року) та грудень 2012 року (термін сплати січень 2013 року). Відповідно до вимог п.п. 6.3 Інструкції УПФУ була сформована вимога про сплату боргу за № Ю-12 від 01.02.2013 року на суму 59 466,14 грн.

Рішення № 253 застосовано за несплату єдиного внеску нарахованого за жовтень 2012 року (термін сплати якого листопад 2012 року) тобто до оскарження вимоги від 01.02.2013 року за № Ю-12 рішення № 253 не стосується.

Рішення № 254 застосовано за несплату єдиного внеску за листопад 2012 року.

Суд зазначає, що вимога від 01.02.2013 року за № Ю-12 була сформована відповідно до вимог п.6.3 Інструкції, яка включала новостворену суму боргу 29 409,96 грн. за грудень 2012 року та узгоджену суму боргу за листопад 2012 року.

22.08.2013 року Херсонським окружним адміністративним судом по справі № 821/652/13-а за позовом Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про скасування вимоги про сплату боргу від 01.02.2013 року за № Ю-12 було відмовлено. Постанова суду набрала законної сили.

Згідно ст. 25 Закону України № 2464 у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Частиною 16 статті 25 вказаного закону передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Пунктом 7.9 Інструкції 21-5 строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що УПФУ правомірно винесла рішення про застосування фінансових санкції за несплату єдиного внеску, оскільки норми законодавства не передбачали "не нарахування штрафних санкцій та пені", а тільки "зупинення строку сплати фінансових санкцій" до ухвалення судом рішення, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою недоїмки.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Через несвоєчасну сплату за спірний період єдиного внеску суб'єктом владних повноважень правомірно до страхувальника застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, тому підстав для задоволення позовної заяви про визнання недійсними таких рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Горшков В.М.

кат. 10.2