Ухвала суду № 35576539, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 35437/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Старорафалівського споживчого товариства на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі за позовом прокурора Володимирецького району в інтересах держави в особі Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції до Старорафалівського споживчого товариства про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

09 березня 2010 року прокурор Володимирецького району Рівненської області в інтересах держави в особі Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекці звернувся в суд з позовом до відповідача - Старорафалівського споживчого товариства, в якому просив стягнути заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнено із Старорафалівського споживчого товариства до місцевого бюджету Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту, тобто коли платник податків застосовує процедуру адміністративного оскарження. Проте суми грошових зобов'язань щодо сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08 грн. позивачу не визначались, податкові повідомлення - рішення не виносились, податкові вимоги не надсилалися. Таким чином апелянт був позбавлений можливості в судовому або адміністративному порядку узгодити вказану суму податкового зобов'язання. Крім того, судом не надано належної правової оцінки тому факту, що у спірних правовідносинах при вирішенні питання правомірності стягнення адміністративно-фінансових санкцій необхідно застосовувати вимоги ст.250 ГК України. Крім того, прокурором пропущено строк звернення до суду. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Довідкою Управління статистики у Володимирецькому районі Рівненської області підтверджується, що Старорафалівське споживче товариство зареєстроване як юридична особа Володимирецькою районною державною адміністрацією 11 квітня 1996 року, ідентифікаційний код 01765207 (а.с.12).

Старорафалівське споживче товариство перебуває на податковому обліку у Володимирецькому відділенні Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції та є податковим агентом у розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Судом першої інстанції встановлено, що Кузнецовської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Старорафалівського споживчого товариства з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита за період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року, якою встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст.3, пп.6.1.1 п.6.1. ст.6, абз.«в» пп.6.1.2 п.6.1 ст.6, абз.1-2 п.6.3.2. п.6.3 ст.6, пп.6.4.1 п.6.4 ст.6, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1. ст.8, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, абз. «а» п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", зокрема відповідачем утримано, але не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн.

За результатами перевірки складено акт №24/17-01765207 від 23 листопада 2009 року (витяг з акту, а.с.5-10).

Станом на 12 лютого 2010 року заборгованість перед бюджетом щодо сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08 грн. не погашена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості Старорафалівського споживчого товариства є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому підлягає стягненню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з абз."а" п.19.2 ст.19 вказаного Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Абз."а" п.20.2 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що фінансово-відповідальними за порушення норм цього Закону є особи, визначені цим Законом податковими агентами у разі порушення ними правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку.

П. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.4.1.1 ст.4 вищевказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з вимогами п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 вказаного Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженими, доказів про сплату заборгованості до суду не подавалось.

Таким чином, вказані зобов'язання відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.3 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягають стягненню.

Відповідно до ст.67 Конституції України та п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на те, що він був позбавлений можливості в судовому або адміністративному порядку узгодити суму податкового зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08 грн., оскільки такі зобов'язання податковим органом на визначалися, податкові повідомлення - рішення не виносились, податкові вимоги не надсилалися, з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.1.11 вказаного Закону податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідач самостійно подавав до Кузнецовської ОДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ).

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції , що податкове зобов'язання товариства з податку з доходів фізичних осіб є узгодженим у встановленому законом порядку та підлягає стягненню.

Щодо тверджень апелянта на необхідність застосування вимог ст.250 ГК України, колегія суддів вважає таке помилковим, оскільки предметом даного позову є стягнення податкової заборгованості, а не штрафних санкцій.

Безпідставними також є покликання апелянта на пропуск прокурором строків звернення до суду, оскільки позов подано в межах річного строку з моменту проведення перевірки, якою встановлено порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства.

Ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено судом першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, позивач належними та допустимими доказами, дослідженим в судовому засіданні, довів правомірність заявлення вимоги про стягнення податкової заборговааності.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Старорафалівського споживчого товариства залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі №2а-1004/10/1770- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець