Ухвала суду № 35576458, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
21.11.2013
Номер справи
2а-1316/10/0970
Номер документу
35576458
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 29570/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Андрушків І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області ( правонаступник - Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Макс" про стягнення земельного податку, -

в с т а н о в и в :

06 квітня 2010 року позивач - Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Макс", в якому просила стягнути земельний податок за рахунок активів боржника в сумі 4153,95 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що згідно з поданим розрахунком земельного податку ТОВ фірма «Макс» земельний податок вноситься у грошовій формі в розмірі 1955, 36 грн. Податкове зобов'язання за земельним податком, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий (податковий) звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Проте, в порушення вищевказаних приписів, ТОВ фірма «Макс» допустило заборгованість за земельним податком у розмірі 3838,59 грн. Подання уточнюючої декларації з орендної плати за землі державної або комунальної власності не звільняє платника податку від відповідальності за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з цієї плати. ТОВ фірма «Макс» подало уточнений розрахунок земельного податку 07 жовтня 2010 року, тобто після спливу терміну нарахування податкового зобов'язання за вересень 2010 року. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 785350 підтверджується, що ТОВ фірма "Макс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 24 липня 1996 року, ідентифікаційний код 19391753 (а.с.7).

На момент виникнення спірних правовідносин ТОВ фірма "Макс" перебувало на податковому обліку в ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (а.с.9).

Судом встановлено, що земельний податок нараховувався на земельну ділянку площею 0,6292 га, що знаходиться на вул. Липова, 10 в м.Тисмениця, Івано-Франківська область, яка належить відповідачу на праві власності, шо стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 865285 від 24 січня 2007 року (а.с.39).

01 вересня 2009 року ТОВ фірма «Макс» продало вказану земельну ділянку ТОВ «Приймальний пункт склопосуду № 4», що підтверджується договором купівлі-продажу, бланк ВМК 298120 ( а.с.40-41)

ТОВ фірма «Макс» звернулося до ДПІ в Тисменицькому районі з проханням зняття з податкового обліку у зв'язку із продажем земельної ділянки з 01 вересня 2009 року(а.с.43).

06 жовтня 2009 року ДПІ в Тисменицькому районі направлена ТОВ фірма «Макс» друга податкова вимога №2/202 про наявний податковий борг за несплату земельного податку з юридичних осіб у розмірі 16243,53 грн.

Відповідач здійснив перерахунок суми в розмірі 16243,53 грн., до міського бюджету Тисменицької міської ради, що підтверджується платіжним дорученням №164 від 12 жовтня 2009 року (а.с.45).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустими доказами не довів факту порушення відповідачем вимог податкового законодавства, судом встановлено відсутність податкового боргу у відповідача, а тому вимога про стягнення земельного податку за рахунок активів боржника є безпідставною.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Ст.2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з п. «а» ч.2 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки.

Абз.2,3 ч.6 ст.126 ЗК України передбачено, що на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Як вбачається з п.12 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 вересня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №2383, право власності на земельну ділянку виникло у Покупця 14 вересня 20009 року з моменту державної реєстрації цього права. Дана обставина підтверджується відміткою на державному акті, здійсненою управлінням Держкомзему в Тисменицькому районі за №312010350008001.

Відповідно до п.8 договору вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки Покупець зобов'язаний з моменту набуття права власності на земельну ділянку за цим договором сплачувати земельний податок в розмірах і порядку, передбачених чинним законодавством України про плату за землю.

Ст.15 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Таким чином, з 14 вересня 2009 року право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Липова, 10,м.Тисмениця, Івано-Франківська область перейшло до ТОВ «Приймальний пункт склопосуду № 4», тому відповідач був звільнений від обов'язку сплачувати плату за землю.

В частині покликань апелянта щодо наявності підстав для стягнення заборгованості в сумі 4153,95 грн. як податкового боргу, колегія суддів вважає такі безпідставними, виходячи з наступного.

П.8 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто за своєю суттю спірні правовідносини є правовідносинами щодо стягнення заборгованості по сплаті податків. Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків стягуються в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

ТОВ фірма «Макс» погасило податковий борг зі сплати земельного податку в розмірі 16243,53 грн., визначений в другій податковій вимозі №2/202, що підтверджується платіжним дорученням №164 від 12 жовтня 2010 року.

Прийняті ДПІ в Тисменицькому районі на підставі складених актів невиїзних камеральних перевірок в період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись належним доказом наявності в ТОВ фірма «Макс» податкового боргу, оскільки такі не пройшли належну процедуру узгодження сум податкових зобов'язань, передбачену ст.5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», апелянтом не наведено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили протилежне.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач належними та допустими доказами не довів факту порушення відповідачем вимог податкового законодавства, податковий боргу у відповідача відсутній, а тому вимога про стягнення земельного податку за рахунок активів боржника безпідставною.

Ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, ДПІ в Тисменицькому районі належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року у справі №2а-1316/10/0970- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2013 року.

Попередній документ : 35576388
Наступний документ : 35576463