Рішення № 35575036, 30.05.2013, Біловодський районний суд Луганської області

30.05.2013

Справа № 2/408/133/13

(ЄУН 408/371/13-ц)

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року Біловодський районний суд Луганської області

у складі: судді Ткаченко О.Д.

секретаря Торби Т.Є.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою гр. ОСОБА_1 відповідача - фермерського господарства «Гарант» Біловодського району, третьої особи - управління Держземагентства в Біловодському районі про витребування земельної ділянки та стягнення з відповідача за користування ним без законних підстав доходу у розмірі не меншому, ніж заборгованість з орендної плати,-

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2013 року гр. ОСОБА_1 звернулася з позовом до до відповідача фермерського господарства «Гарант» Біловодського району Луганської області про розірвання договору оренди належної позивачу земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати та пені. За поданою заявою позовні вимоги були змінені та прийняті до провадження за ухвалою суду від 20 травня 2013 року.

В позовній заяві позивачка гр.. ОСОБА_1, вказала на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,6241га за державним актом ЯЕ №875289 від 02.10.2008 року. Як повідомила представник третьої особи, договір оренди земельної ділянки не зареєстрований у відділі Держкомзему Біловодського району, але до справи не надано навіть копії договору оренди , але за даними позовних вимог договір оренди повинний бути зареєстрованим 08.09.2010 року за реєстраційним номером № 041039900121 та призначався для оренди з ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За первісними доводами позивачки орендна плата повинна була виплачуватися відповідачем у розмірі 3% від нормативної вартості земельної ділянки та з врахуванням індексу інфляції, яку орендатор повинен був сплачувати в строк до 31.12. кожного року. Коли відповідач не повністю виплатив позивачеві ОСОБА_1 орендну плату, чим порушив п.9, 13 вказаного договору, вона звернулася з позовом про стягнення заборгованості з частково не отриманої у повному обсязі орендної плати, та під час судового провадження у справі позивачка дізналася, що договір оренди земельної ділянки, належної позивачці, не зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі як в сільраді, так і у відділі Держкомзему або в інший спосіб. За розрахунками представника позивача, відповідач міг бути винен по недоплаченій орендній платі в сумі 1274 гривень орендної плати за 2012 рік, та пені в сумі 573,30гривень. Але у звязку зі зміною позовних вимог позивачка просить суд стягнути на її користь безпідставно отриманий дохід в сумі, не меншій, ніж заборгованість по орендній платі та витребувати безпідставно набуту у користування земельну ділянку.

Розгляд справи закінчити без її участі, уточнені позовні вимоги повністю задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про слухання справи був неодноразово повідомлений, судом винесена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши надані документи в копіях, та оглянувши лист начальника управління Держземагентства в Біловодському районі від 24.04.2013 року( а. с. 17), судом встановлено, що договір оренди, на який посилається позивачка, не зареєстрований в державному реєстрі. Також за даними реєстру заборгованості, позивач гр. ОСОБА_1 не отримала навіть частково оренду плату на суму 1274 гривень, тобто весь дохід (за мінусом його витрат на обробіток та вирощування врожаю) відповідач присвоїв собі, навіть не видав коштів у розмірі хоча б у розмірі мінімальної орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою позивача у справі, протягом пяти місяців, що суд вважає порушенням своїх письмових зобовязань, яка складає пять місяців з часу настання строку розрахунку за безпідставне користування земельною ділянкою позивача.

Дослідивши всі подані докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову в межах змінених позовних вимог за правилами ст.ст.10, 11 ЦПК України з наступних підстав: згідно до ст.125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди землі не був зареєстрованим у відділі Держкомзему в Біловодському районі. Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (161-14) передбачено, що договір оренди землі, це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Також, виходячи з наведеного, приступати до використання земельної ділянки можна після встановлення її меж в натурі, укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, тому що без державної реєстрації договору оренди землі, виходячи з положень ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (9963-15) є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орендна плата в даному випадку не повинна бути нарахована, відповідач повинен повернути (або сплатити) позивачеві весь безпідставно отриманий чистий дохід (за мінусом понесених ним витрат на земельну ділянку) та повернути земельну ділянку, яку фактично самовільно і безпідставно використовує. За позовними вимогами позивачки , вона просить стягнути тільки дохід в розмірі не більше заборгованої орендної плати, що відповідає принципу змагальності та диспозитивності в цивільному процесі.

Оскільки відповідач не зареєстрував договір оренди землі у відділі Держкомзему у Біловодському районі або в сільській Раді чи в іншому дозволеному законом порядку, він безпідставно набув землю в користування за рахунок позивача у справі, тобто без законної правової підстави. За викладених обставин відповідач повинен повернути майно позивачеві у справі у вигляді належної йому на праві особистої власності земельної ділянки за позовом про витребування в нього цього майна та стягнути суму безпідставного збагачення як суми, заявленої в позові для відновлення майнового стану позивача у справі та зі стягненням доходів за користування її майном за час незаконного володіння земельною ділянкою, в тому числі зі стягненням суми в порядку ст.624 ЦК України як неустойки за порушення строку повернення коштів за письмовим зобовязанням між громадянкою та юридичною особою, як безпідставно привласненої відповідачем за рахунок позивача - в сумі, обчисленої позивачем на час розгляду позовної заяви, адже відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, за час незаконного користування ними, (або ж у вартісному його виразі в межах позовних вимог) , і повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

При винесенні рішення про задоволення позову суд приходить до висновку про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат та стягнення тих сум витрат, сплата яких була відстрочена до закінчення розгляду справи по суті.

На основі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст.90, 95, 212 ЗК України, Законом України «Про оренду Землі», ст.ст.397, 398, 399 ч.1 п.2, 400, 412 ч.2, 624, 1212 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити. Витребувати з безпідставного користування від фермерського господарства «Гарант» Біловодського району Луганської області земельну ділянку гр. ОСОБА_1 площею 5,6241 га за державним актом ЯЕ № 875289 від 02.10.2008 року, яка розташована в межах приватних земель за територією Кононівської сільської Ради.

Стягнути з фермерського господарства «Гарант» на користь позивача - гр. ОСОБА_1 1847,30 гривень, як безпідставно отриманого доходу за 2012 рік за використання земельної ділянки позивача без достатніх правових підстав.

Стягнути з відповідача на користь позивача 344,10 гривень судових витрат, на користь держави судовий збір в сумі 114,70 гривень за розстрочені суми судового збору на р/р 31219206700103, МФО банку 804013, код 37336169, код КД 22030001, код ЄДРПО 05380616 в державний бюджет, Біловодський районний суд.

Копію рішення суду надіслати всім учасникам процесу, в т.ч. третій особі до відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд протягом 10 днів зі дня його оголошення.

Суддя: О.Д.Ткаченко.