Ухвала суду № 35574291, 27.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року справа №812/6392/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Красний Луч Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 р. у справі № 812/6392/13-а за позовом Державного підприємства "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Хрустальська" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Красний Луч Луганської області про визнання незаконними дії по складанню акту перевірки, правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів №95 від 21.06.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 р. у справі № 812/6392/13-а визнано незаконними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Красний Луч Луганської області по складанню акту перевірки, правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № №95 від 21.06.2013 року в частині нарахування відокремленому підрозділу «Шахта «Хрустальська» державного підприємства «Донбасантрацит» пені в сумі 364 794,16 грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь державного підприємства «Донбасантрацит» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 34,41 грн.(тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Державне підприємство «Донбасантрацит» , і.к. 32446546, має правовий статус юридичної особи, зареєстровано Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області, перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ( арк.спр. 12,13,14,15, 16-23).

Згідно із ст. 45 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105) страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 ст. 52 ЗУ №1105 ( у редакції чинній до 01 січня 2011 року) встановлювалося, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення № 91 від 21.06.2013 року відповідачем було проведено планову перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань -відокремленого підрозділу Позивача - «Шахти «Хрустальська», за результатами якої складено акт № 95 від 21.06.2013 р. ( далі Акт № 95, арк.спр.7-8).

Перевірка проводилась за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року.

У висновках акту перевірки відповідачем зазначено: «Перевірка показала, що на початок перевіряємого періоду платником страхових внесків була сплачена недоїмка у сумі 4 070 791,23 грн., яка виникла станом на 01.01.2011 по 28.02.2013, недоїмку було погашено частково у сумі 75 000,00 грн.

У зв'язку із недоїмкою по сплаті страхових внесків, відповідачем нарахована пеня в сумі 364 794,16 грн..

Колегія суддів зазначає, що спірним в даному випадку є питання щодо встановлення права Фонду нараховувати та стягувати пеню за порушення зазначені у висновках акту перевірки № 95 після 01 січня 2011 року.

Згідно з актом перевірки, співставленням фактично сплачених страхових внесків по розрахунковим сумам та актом звірки від 14.10.2013 року недоїмка у сумі 4 070 791,23 грн., мала місце станом на 01.01.2011 та була частково погашена позивачем 28.02.2013 року. Зазначені факти визнані сторонами.

Розрахунок недоїмки здійснений відповідачем за 364-ри дні прострочки за період з 01.04.2012 по 28.02.2013 року (арк.спр.10).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі Закон України 2464-VI), згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого, ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключено.

Згідно ч.ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

У спірному випадку йдеться про невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків за 2009-2010 роки.

Порядок взяття на облік платників страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Інструкцією "Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 року за № 36 (далі - Інструкція).

Пунктом 2 Постанови Правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" визнана такою, що втратила чинність постанова Правління Фонду від 12.07.2007 року за № 36.

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови № 36, яка втратила чинність.

Згідно п. 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Керуючись п. 4.13 Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно з п. 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Згідно п.п.8.1 п.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Таким чином, нарахування відповідачем в акті перевірки № 95 пені на несплачені страхові внески тягне для позивача певні правові наслідки, у зв'язку з чим висновок відповідача має бути предметом розгляду в адміністративній справі.

З 01.01.2011 року - з дня набрання чинності Законом України № 2464, ст.49 та ст.52 Закону № 1105 виключено, а відтак, з цього часу не передбачена відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхового внеску до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені.

Відповідно до п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-7/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з абз.4 вказаного рішення Конституційного Суду України, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Зазначені норми знайшли своє відображення щодо їх офіційного тлумачення в рішенні Конституційного Суду України від 30.05.2001 року № 7-рп/2001 у справі № 1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб), абз.7 мотивувальної частини якого передбачено, що системний аналіз викладених конституційний положень дає підстави дійти висновку про те, що за своїм змістом п.22 ст.92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності, ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. Пунктом 5 мотивувальної частини рішення передбачено, що закони України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб у публічних сферах, процесуальні норми стали органічною частиною законодавства про юридичну відповідальність. Зазначенні питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій у виді нарахування пені, то вона діяла в період до 1 січня 2011 року, і саме в цей проміжок часу вона визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Зазначена позиція збігається з позицією Верховного суду Україні, викладеній в постанові від 19.02.2013 року, оскільки ключовим є визначення періоду виникнення заборгованості та нарахування пені. Тобто, заборгованість та пеня нарахована до 01.01.2011 року стягується і після 01.01.2011 року, але нараховувати пеню після зазначеної дати позивач не має повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, відповідно до акту перевірки № 92 від 19.06.2013 року, нарахував позивачу пеню, яка нарахуванню не підлягала, що свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень помилково застосував норми матеріального права в частині нарахування пені.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Красний Луч Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 р. у справі № 812/6392/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін