Ухвала суду № 35574205, 19.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р.Справа № 814/2100/13-аКатегорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 870933,00 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» (далі - відповідач, або ПАТ «Миколаївський машинобудівний завод») про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 870933,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року задоволено позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» заборгованість в розмірі 870933,00 грн.

Відповідач не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.41-42), від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.43-44), причини неприбуття представника відповідача не відомі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Так, колегія суддів наголошує, що вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час винесення судом оскаржуваного рішення у відповідача, на підставі поданої до податкової інспекції податкової декларації, склався борг перед бюджетом з податку на додану вартість у загальній сумі 870933,00 грн., який в добровільному порядку не сплачений.

Апелянт заперечуючи проти вказаних висновків суду першої інстанції посилається на відсутність в матеріалах справи належним чином засвідчених копій документів на підтвердження суми податкового боргу.

Однак, колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи апелянта, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач подав до податкової інспекції податкову декларацію № 9022551570 від 22.04.2013 року з податку на додану вартість. В декларації відповідач визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 870933,00 грн. Належним чином засвідчена копія вказаної податкової декларації наявна в матеріалах справи (а.с.4-5).

Відповідно до вимог п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилаючись на відсутність в матеріалах справи належним чином засвідчених копій документів на підтвердження суми податкового боргу апелянт жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявності такого боргу та у вказаній сумі, не надає будь-яких доказів сплати вказаної суми податкового боргу та не наводить доводів, які б спростовували факт правомірного стягнення з нього коштів рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо стягнення з ПАТ «Миколаївський машинобудівний завод» коштів в сумі 870933,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу є правильними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 870933,00 грн. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/