Постанова № 35574159, 30.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року 14:55Справа № 0870/7446/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Урсуленко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2009 № 0000360802/0 та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2009 № 0000380802/0 та № 0000370802/0, про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.06.2009 № 0000490802/0 та № 0000440802/0, -

за участю представників сторін:

від позивача: Сокрут М.М. (дов. №1/05-н від 26.12.2012 року),

від відповідача: Лисенко О.В. (дов. №1/10 від 01.07.2013 року),

Баневич С.В. (дов. № 85/10 від 29.10.2013 року),

від прокурора: Стешенко B.C. (служб, посв. №001906, видане 30.08.2012 року), -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (далі - ВАТ «ЗТР», позивач) до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ, відповідач) задоволені в повному обсязі. Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 №0000360802/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2009 №0000380802/0 та №0000370802/0; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.06.2009 №0000490802/0 та №0000440802/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2012 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 01.08.2012.

Ухвалою суду від 03.08.2012 справу прийнято до провадження, справі привласнено №0870/7446/12 та призначений судовий розгляд на 21.08.2012.

Провадження у справі неодноразово зупинялося до терміну, встановленого судом за клопотанням сторін для надання додаткових доказів.

30.10.2013 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 30.10.2013 задоволено клопотання відповідача та замінено відповідача - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на його правонаступника - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав зазначених у адміністративному позові та додаткових поясненнях. Зазначає, що при проведенні перевірок у квітні та червні 2009 року та прийнятті оскаржуваних рішень СДПІ не спростовувався факт виконання нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd дій, направлених на укладення контрактів на поставку трансформаторного обладнання на атомну електростанцію в Індію. Підставами прийняття оскаржуваних рішень були відсутність підтвердження підприємством факту придбання послуг від нерезидента, оскільки під час проведення повторної перевірки не надані договори, укладені між ВАТ «ЗТР» та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd, додаткові угоди та додатки до них, а також акти прийому передачі виконаних робіт, та відсутність реєстрації нерезидента Bloomsbury Travel Ltd в офіційній інформаційній базі Великобританії, про що був отриманий лист Управління СБУ в Запорізькій області. Проте, позивачем надано суду документи, які підтверджують реєстрацію нерезидента Bloomsbury Travel Ltd на території Великобританії. Також, отримані податковим органом від СБУ відомості, які стали підставою для висновків перевіряючих стосовно відсутності контрагента позивача та неможливості надання ним послуг, спростовано письмовою відповіддю, наданою СБУ пізніше.

Крім того, питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при господарських взаємовідносинах з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd за період з 01.01.2006 по 30.09.2006 були відображені в акті виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «ЗТР» за період з 01.07.2005 по 30.09.2006 №80/08-02/00213428 від 26.02.2007. СДПІ були досліджені агентська угода з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd від 18.06.2003, акти виконаних робіт від 01.02.2006 та від 01.03.2006, розрахункові документи тощо, які підтверджують фактичне отримання підприємством від нерезидента агентських послуг та перерахування валютних коштів за отримані послуги. Порушень податкового законодавства України під час здійснення вищезазначених господарських операцій СДПІ встановлено не було. Крім того, довідкою від 17.12.2009 Філія «Відділення ВАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя» повідомила про те, що зовнішньоекономічні операції з перерахування коштів нерезиденту Bloomsbury Travel Ltd від ВАТ «ЗТР», які були оформлені відповідними платіжними дорученнями в іноземній валюті зняті з валютного контролю уповноваженим банком як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства України. Вважає податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 №0000360802/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2009 №0000380802/0, №0000370802/0; від 16.06.2009 №0000490802/0, №0000440802/0 протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, зазначених у запереченнях та поясненнях до заперечень. Зазначають, що підставами для висновків про наявність правопорушень з боку позивача та здійснення нарахувань відповідачем стало наступне: відсутність підтвердження позивачем факту придбання послуг від нерезидента, оскільки під час проведення перевірки позивачем не надані договори, укладені між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd, додаткові угоди та додатки до них, а також акти прийому-передачі виконаних робіт; відсутність реєстрації нерезидента Bloomsbury Travel Ltd в офіційній інформаційній базі Великобританії, оскільки про це на адресу податкової надійшов лист Управління СБУ в Запорізькій області № 59/3/3-448 нт від 27.02.2009. Через це, є правомірним висновок податкового органу щодо того, що в порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ «ЗТР» віднесено до складу валових витрат вартість робіт від компанії «Bloomsbery Travel Ltd» в розмірі 2591877,50 дол. США (13088981,39 грн.), які не підтверджені документально та фактично не були виконані, що є порушенням вимог п.п. 11.2.3 п.11.2 ст.11, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вважають факти, встановлені актами перевірки, на підставі яких прийняті спірні рішення, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, аналогічних доводам відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін та прокурора, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.13 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» фахівцями СДПІ в квітні та червні 2009 року були проведені позапланові виїзні перевірки ВАТ «Запоріжтрансформатор» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по господарських відносинах з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія) за період з 01.01.2006 по 04.06.2009.

За наслідками позапланових виїзних перевірок підприємства були складені акти №123/08-02/00213428 від 30.04.2009 та №150/08-02/00213428 від 04.06.2009, на підставі яких відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення.

Акт №123/08-02/00213428 від 30.04.2009:

- податкове повідомлення - рішення 08.05.2009 №0000360802/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 6 544 490,00 грн., у тому числі 3 272 245 грн. - основного платежу та 3 272 245 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- рішення від 08.05.2009 №0000380802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 203 517,13 грн.

- рішення від 08.05.2009 №0000370802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн.

Акт №150/08-02/00213428 від 04.06.2009:

- рішення від 16.06.2009 №0000490802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 517 735,85 грн.;

- рішення від 16.06.2009 №0000440802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 060 грн.

За результатом адміністративного оскарження спірних податкового повідомлення - рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, скарги позивача залишились без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат на придбання товарів, робіт (послуг) 13 088 981,38 грн., які були сплачені на користь нерезидента Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія).

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, позивачем здійснено оплату за послуги, які фактично не були надані нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія), у зв'язку з чим нараховано пеню у розмірі 2 203 517,13 грн. та у розмірі 16 517 735,85 грн.; порушення порядку декларування, передбаченого ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, у зв'язку з чим застосовано штрафи у розмірі 340 грн. та у розмірі 3 060 грн.

При цьому, податковий орган виходив з відсутності підтвердження позивачем факту придбання послуг від нерезидента, оскільки під час проведення перевірки позивачем не надані договори, укладені між ВАТ «ЗТР» та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd, додаткові угоди та додатки до них, а також акти прийому-передачі виконаних робіт, та відсутності реєстрації нерезидента Bloomsbury Travel Ltd в офіційній інформаційній базі Великобританії, оскільки про це на адресу податкової надійшов лист Управління СБУ в Запорізькій області № 59/3/3-448 нт від 27.02.2009.

Судом також встановлено, що питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при господарських взаємовідносинах з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd за період з 01.01.2006 по 30.09.2006 були відображені в акті виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «ЗТР» за період з 01.07.2005 по 30.09.2006 №80/08-02/00213428 від 26.02.2007. В ході перевірки СДПІ були обстеженні агентська угода з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd від 18.06.2003, акти виконаних робіт від 01.02.2006 та від 01.03.2006, розрахункові документи тощо, які підтверджують фактичне отримання підприємством від нерезидента агентських послуг та перерахування валютних коштів за отримані послуги. Порушень податкового законодавства України під час здійснення вищезазначених господарських операцій СДПІ встановлено не було.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). При цьому датою збільшення валових витрат платника податку є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2003 між ВАТ «ЗТР» та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія) була укладена агентська угода. За цією угодою нерезидент Bloomsbury Travel Ltd був призначений агентом позивача щодо продажу трансформаторного обладнання в Індію для атомної електростанції «Куданкулам» (п. 1 агентської угоди). Агент за умовами угоди повинен був знайти ринок збуту продукції та просувати продукцію до замовника та передбачуваних покупців, інформувати позивача про всі вимоги, запити та замовлення відносно продукції та допомагати в переговорах із замовником, встановлювати відносини з генеральним підрядником та субпідрядниками, які будують АЕС, та інше (п.2 агентської угоди). ВАТ «ЗТР» повинно було сплатити нерезиденту Bloomsbury Travel Ltd винагороду внаслідок продажу продукції незалежно від того, чи здійснюється вона напряму або через третю компанію (п. 3, 4 агентської угоди).

В результаті діяльності агента між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та ЗАТ «Атомстройекспорт» (Російська Федерація) 05.11.2003 укладений контракт №77-252/35300 (п.1 калькуляції від 10.11.2003 до агентської угоди). За контрактом №77-252/35300 позивач прийняв на себе зобов'язання виготовити, укомплектувати та поставити блочні трансформатори та інше допоміжне обладнання, яке призначене для експорту в Республіку Індія для енергоблоків №№ 1, 2 АЕС «Куданкулам».

Надалі на підставі доповнення №1 від 19.08.2005 до контракту №77-252/35300 первинний обсяг поставки обладнання зменшився, при цьому трансформатор ОДЦ-417000/400-Т1 в кількості 7 одиниць був виключений із обсягу поставки в ЗАТ «Атомстройекспорт», а на підставі доповнення № 2 від 17.01.2006 до контракту № 77-252/35300 позивач поставив додатково узгоджене обладнання.

Причиною виключення із обсягу поставки в ЗАТ «Атомстройекспорт» трансформатору ОДЦ-417000/400-Т1 в кількості 7 одиниць були зобов'язання цього товариства перед Міністерством фінансів Російської Федерації по лімітам грошових коштів на закупку в Україні, про що свідчить лист ЗАТ «Атомстройекспорт» від 12.12.2005 № 7732-10-03/01-6645. В листі ЗАТ «Атомстройекспорт» зазначив, що внаслідок існування цих лімітів: «не представляется возможным продолжение работы в соответствии с достигнутыми договореностями», у зв'язку із чим пропонується поставити 7 блочних трансформаторів шляхом укладення відповідного договору із компанією ЗТР-Енеста (Австрія).

ВАТ «Запоріжтрансформатор» погодилось із запропонованою покупцем схемою, про що свідчить лист від 13.12.2005 №1/105-3606 та уклало 17.01.2006 із компанією ЗТР-Енеста (Австрія) контракт №77-252/22711 на поставку трансформаторів ОДЦ-417000/400-Т1 в кількості 7 одиниць.

Враховуючи умови п.4 агентської угоди від 18.06.2003 про те, що ВАТ «Запоріжтрансформатор» повинно було сплатити нерезиденту Bloomsbury Travel Ltd винагороду внаслідок продажу продукції незалежно від того, чи здійснюється вона напряму або через третю компанію, сторони агентської угоди 23.01.2006 уклали додаткову угоду № 2, якою виклали калькуляцію від 10.11.2003 до агентської угоди в новій редакції та врахували зміни, що відбулися.

В процесі розгляду справи ані позивач, ані відповідач не заперечили проти факту поставки ВАТ «Запоріжтрансформатор» трансформаторного обладнання ЗАТ «Атомстройекспорт» та ЗТР-Енеста для енергоблоків №№ 1 та 2 АЕС «Куданкулам» в погодженому з покупцями обсязі, а також проти факту повної оплати покупцями поставленого обладнання.

Зазначене вище підтверджує доводи позивача про те, що нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd було виконано ряд дій, направлених на укладення контрактів на поставку трансформаторного обладнання на атомну електростанцію в Індію, та про належне виконання нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd угоди від 18.06.2003, що було оформлено шляхом підписання не тільки додатків до агентської угоди, але й актів виконаних робіт від 01.02.2006 та від 01.03.2006.

Як свідчать матеріали справи, при проведенні перевірок у квітні та червні 2009 року та прийнятті оскаржуваних рішень СДПІ не спростовувався факт виконання нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd дій, направлених на укладення контрактів на поставку трансформаторного обладнання на атомну електростанцію в Індію.

Підставами прийняття оскаржуваних рішень відповідно до актів позапланових перевірок були:

- відсутність підтвердження позивачем факту придбання послуг від нерезидента, оскільки під час проведення названих перевірок позивачем не надані договори, укладені між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd, додаткові угоди та додатки до них, а також акти прийому-передачі виконаних робіт;

- відсутність реєстрації нерезидента Bloomsbury Travel Ltd в офіційній інформаційній базі Великобританії, про що був отриманий лист Управління СБУ в Запорізькій області.

Також, відповідач у судових засіданнях зазначив, що відповідно до п. 1 Контракту від 05.11.2003 між ЗАТ «Атомстройекспорт» (Російська Федерація) та ВАТ «Запоріжтрансформатор» № 77-252/35300, його укладено на підставі та у відповідності до Угоди від 20.11.1988 між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Республікою Індія про співробітництво у будівництві в Індії атомної електростанції, доповнення до неї від 21.06.1998 між Російською Федерацією та Республікою Індія та на виконання зобов'язань, передбачених Контрактом № 77-252/26000 («Генеральний Контракт») між ЗАТ «Атомстройекспорт» та Корпорацією з атомної енергії Індії Лтд.

При цьому, за умовами Контракту постачальник (ВАТ «ЗТР») зобов'язується розробити у строк не пізніше 60 днів з дати підписання Контракту на підставі технічних вимог Генерального проектувальника - ФГУП «Атоменергопроект» (Генпроектувальник) Технічні завдання (ТЗ) на виготовлення Обладнання та узгодити з Генпроектувальником та Замовником. На підставі узгодженого ТЗ Постачальник розробляє та узгоджує Технічні Умови та виготовлення та поставку Обладнання, та в подальшому виготовити, укомплектувати та поставити Замовнику Обладнання у відповідності з узгодженими ТУ.

Отже, зазначає відповідач, під час підписання агентської угоди між позивачем та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd перелік обладнання, необхідний та належний до постачання на АЕС «Куданкулам», не існував та не міг бути відомий сторонам угоди. Такий перелік підлягав узгодженню та уточненню навіть після підписання Контракту № 77-252/35300 з ЗАТ «Атомстройекспорт». За таких обставин, вважає відповідач, під час укладання агентської угоди був об'єктивно відсутній перелік продукції, яку позивач міг планувати для продажу на АЕС «Куданкулам», а Агент у свою чергу - пропонувати від імені Позивача зацікавленим особам.

Крім того, на момент укладання агентської угоди між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та ЗАТ «Атомстройекспорт» існували ділові стосунки з продажу позивачем обладнання власного виробництва, що виключає будь-яку необхідність в залученні третіх осіб до налагодження таких ділових стосунків.

З такими висновками податкової суд не погоджується на підставі наступного.

По - перше, щодо не надання позивачем під час проведення перевірки договорів, укладених між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd, додаткових угод та додатків до них, а також актів прийому-передачі виконаних робіт як підстави для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, в редакції на час спірних правовідносин (далі - Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Зі змісту п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, норми як Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Як було встановлено, питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при господарських взаємовідносинах з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd за період з 01.01.2006 по 30.09.2006 були відображені в акті виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Запоріжтрансформатор» за період з 01.07.2005 по 30.09.2006 №80/08-02/00213428 від 26.02.2007. Як зазначено вище, порушень податкового законодавства України, зокрема норм п.5.3.9 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», під час здійснення вищезазначених господарських операцій СДПІ встановлено не було.

Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи ВАТ «Запоріжтрансформатор» надав суду документи за спірними операціями.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року N 996-ХІV зі змінами та доповненнями підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать надані документи, а саме агентська угоди з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd від 18.06.2003 та відповідні додатки до неї, акти виконаних робіт від 01.02.2006 та від 01.03.2006 до агентської угоди від 18.06.2003, між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та нерезидентом існували договірні відносини зазначеного вище змісту, які призвели до укладення контрактів на поставку трансформаторного обладнання на атомну електростанцію в Індію.

Акти виконаних робіт від 01.02.2006 та від 01.03.2006, складені на виконання угоди з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd від 18.06.2003, містять всі необхідні реквізити.

Крім того, згідно з довідкою №11-09/1025 від 17.12.2009 Філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя» зовнішньоекономічні операції з перерахування коштів нерезиденту Bloomsbury Travel Ltd від ВАТ «Запоріжтрансформатор», які були оформлені платіжними дорученнями в іноземній валюті № 172 від 15.03.2006, № 264 від 20.04.2006, № 480 від 06.07.2006, № 524 від 20.07.2006, № 598 від 15.08.2006 №634 від 30.08.2006, № 742 від 28.09.2006 зняті з валютного контролю уповноваженим банком як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Оскільки названі операції та договори були відображені в акті перевірки № 80/08-02/00213428 від 26.02.2007, відповідач знав про існування цих документів та досліджував їх під час попередньої перевірки, але, не спростувавши висновки попереднього акту, СДПІ дійшло зовсім інших висновків, ніж під час проведення планової перевірки, зокрема зазначивши у акті перевірки від 30.04.2009 про порушення позивачем при обліку спірних операцій пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 .

По - друге, щодо інформації стосовно відсутності реєстрації контрагента позивача нерезидента Bloomsbury Travel Ltd, отриманої після проведення планової перевірки

До посилань відповідача по справі на отримані від Інтерполу дані, про те, що компанія Bloomsbury Travel LTD в офіційній інформаційній базі Великобританії не зареєстрована, та до відповіді Державного управління Великобританії з податкових та митних зборів від 22.12.2009 суд відноситься критично, оскільки вони спростовані відповідями Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області від 02.02.2010 та Укрбюро Інтерполу від 04.02.2010.

Так, відповідно до відповіді Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області від 02.02.2010 №55/31, згідно з відповіддю правоохоронних органів Великобританії, компанія Bloomsbury Travel Limited значиться зареєстрованою 25.09.1998, реєстраційний номер - 03638288, статус компанії вказаний як - «активний».

Національне Центральне Бюро Інтерполу в Україні Міністерства внутрішніх справ України листом від 04.02.2010 також повідомило про те, що за інформацією правоохоронних органів Великобританії станом на 12.01.2010 на обліку центрального реєстру компаній країни перебуває компанія Bloomsbury Travel Ltd під реєстраційним номером 03638288, статус «діюча».

Отже інформація, надана службою Інтерполу в Україні, є взаємовиключною та такою, що не може вважатися доказом відсутності реєстрації та діяльності контрагента позивача компанії Bloomsbury Travel Ltd

Під час розгляду цієї справи СДПІ була надана копія листа Королівської податкової та митної служби Великобританії від 22.12.2009 про те, як пояснює відповідач, що компанія Bloomsbury Travel Ltd відома цій службі та була створена 25.09.1998, але відповідно до записів служби, компанія була ліквідована та вилучена із Реєстру компаній. При цьому відповідач надав 2 копії перекладів названого листа (т.3, а.с.152, 154 ). Згідно наданих перекладів будь-яких ознак, які ідентифікують нерезидента Bloomsbury Travel Ltd, зокрема, його реєстраційній номер, в листі не вказано. Переклади не збігаються за змістом щодо відомостей про ліквідацію компанії. Так, у перекладі, що міститься на а.с.152, про ліквідацію компанії не йдеться. Згідно вказаних перекладів інформація, викладена у листі, надана відповідно до ст.27 Конвенції про усунення подвійного оподаткування. Її застосування та використання повинно бути відповідним.

За змістом Конвенції про усунення подвійного оподаткування Королівська податкова та митна служба Великобританії має право надавати інформацію стосовно статусу англійської компанії як платника податків з метою попередження його ухилення від сплати податків та не наділена правом надавати будь-яку офіційну інформацію саме щодо державної реєстрації компанії як юридичної особи.

Враховуючи зміст Конвенції про усунення подвійного оподаткування та особливий рід інформації, яка надається відповідно до неї, а також відсутність у листі Королівської податкової та митної служби Великобританії даних, відповідно до яких можлива остаточна ідентифікація нерезидента Bloomsbury Travel Ltd, суд вважає, що зазначені докази, надані відповідачем, не є належними та містять суперечливу інформацію щодо компанії, яку неможливо остаточно ідентифікувати.

По-третє, щодо п.1 Контракту від 05.11.2003 №77-252/35300, відповідно до якого його укладено на підставі та у відповідності до Угоди від 20.11.1988 між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Республікою Індія про співробітництво у будівництві в Індії атомної електростанції (далі - Угода), доповнення до неї від 21.06.1998 між Російською Федерацією та Республікою Індія (далі - Доповнення до Угоди) та на виконання зобов'язань, передбачених Контрактом №77-252/26000 («Генеральний Контракт») між ЗАТ «Атомстройекспорт» та Корпорацією з атомної енергії Індії Лтд (далі - контракт № 77-252/26000).

Ухвалою суду від 26.09.2013 у даній справі, у зв'язку з необхідністю надання правової оцінки обставинам справи щодо укладення контракту № 77-252/35300, оскільки за змістом пункту 1 вказаного контракту, останній було укладено на підставі та у відповідності з Угодою та Доповненням до Угоди та на виконання зобов'язань передбачених контрактом №77-252/26000, було направлено судове доручення про надання правової допомоги Міністерству юстиції Украйни щодо вилучення компетентним органом Російської Федерації копій міжурядових угод та контракту № 77-252/26000.

Відповідно до зазначеної ухвали суду Компетентному органу Російської Федерації доручено вилучити у ЗАТ «Атомстройекспорт» (127434 Росія, Москва, Дмитровське шосе, д.2, стр.1, г.р. № 872219) завірені компетентним органом Російської Федерації копії Угоди, Доповнення до Угоди та контракт №77-252/26000.

Згідно з ухвалою арбітражного суду міста Москви від 18.06.2013 по справі № А40-39048/13, яка надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 02.09.2013, неможливо виконати судове доручення Запорізького окружного адміністративного суду про витребування зазначених вище документів.

В ухвалі арбітражного суду міста Москви від 18.06.2013 зазначено, що на запит суду від ЗАТ «Атомстроекспорт» надійшов лист від 15.05.2013 №40/91/2103/07-23, в якому зазначено про неможливість надати витребувані документи у зв'язку з тим, що зазначені Угода та Доповнення до Угоди є публічними документами та розміщуються в офіційних виданнях, які публікують правові акти. ЗАТ «Атомстройекспорт» не є стороною даної Угоди, у зв'язку з чим не має повноважень на засвідчення запитуваних копії документів. Контракту №77-252/26000 у ЗАТ «Атомстройекспорт» не є в наявності. Контракти, які укладені між ЗАТ «Атомстройекспорт» та Корпорацією з атомної енергії Індії Лтд містять конфіденційну інформацію та надання таких копій документів третім особам повинно бути узгоджено з Корпорацією з атомної енергії Індії Лтд.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, обумовлених результатом діяльності агента з укладання контракту №77-252/35300 від 05.11.2003 за наявності змісту пункту 1 цього Контракту, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого пункту першого контракту №77-252/35300 від 05.11.2003 предметом Контракту є поставка устаткування для експорту в Республіку Індія для енергоблоків №1, №2 Атомної електростанції «Куданкулам».

Підставою для укладання договорів, що пов'язані з будівництвом АЕС на території іншої держави, є відповідні міжурядові угоди, на основі яких укладаються приватноправові контракти.

Наявність приватноправових контрактів, що пов'язані з будівництвом АЕС на території іншої держави, як то - проектування, підрядні роботи, постачання будь-якого устаткування та матеріалів, без відповідної міжурядової угоди унеможливлене імперативними нормами міжнародних договорів, порушення яких тягне санкції та заборони з боку ООН, Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та інших організацій, які здійснюють міжнародний контроль в галузі мирного використання атомної енергії.

Такими міжнародними договорами, зокрема, є:

- Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 01.07.1968, яким встановлені базові умови використання ядерної енергії в мирних цілях. (Україна приєдналася до Договору відповідно до Закону України від 16.11.1994 N248/94-ВР. Ратифікований СРСР 24.11.1969 (Російська Федерація є правонаступником CPCP по виконанню Договору).

- Угода про основні принципи співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії від 26.06.1992 (Набув чинності для України і РФ 26.06.1992);

- Статут Міжнародного агентства по атомній енергії від 26.10.1956 (Набув чинності для УРСР і РФ 29.07.1957).

В контексті міжнародного співробітництва в галузі мирного використання ядерної енергії, в т.ч. будівництва атомних електростанцій в інших державах та постачання для таких цілей устаткування, норми міжнародних договорів визначають відповідальність держав за забезпечення того, щоб таке співробітництво не сприяло розповсюдженню ядерної зброї.

Таким чином, наявність в контракті №77-252/35300 від 05.11.2003 умови про те, що він укладений на підставі і у відповідності до зазначених міжнародних угод і на виконання зобов'язань, передбачених контрактом №77-252/26000 обумовлено спеціальним міжнародно-правовим регулюванням правовідносин, які виникають з приводу будівництва АЕС на території інших держав, а також постачання для цілей такого будівництва будь-яких матеріалів та устаткування.

Угода між Союзом Радянських Соціалістичних республік та Республікою Індія про співробітництво у будівництві в Індії атомної електростанції була укладена 20.11.1988, з цієї дати набула чинності (ст.17 Угоди), але за часів існування СРСР не була реалізована.

Відносини по співробітництву у будівництві в Індії атомної електростанції, що врегульовані Угодою, були реалізовані лише Російською Федерацією шляхом укладання 21.06.1998 Доповнення до Угоди між Російською Федерацією та Республікою Індія.

Отже, суб'єктами виконання нереалізованої Угоди з боку СРСР були визначені «радянські організації», а суб'єктами виконання з боку Російської Федерації відповідно до Доповнення до Угоди визначені Уряд РФ та «російські організації».

Доповнення до Угоди не містить жодного припису відносно ВАТ «ЗТР» як суб'єкта, який зобов'язаний укладати та виконувати договори в рамках російсько-індійських міждержавних домовленостей. Разом з тим, ВАТ «ЗТР» не має права вимагати від Уряду РФ про надання повноважень на постачання устаткування для будівництва АЕС.

Урядом РФ на державну корпорацію ЗАТ «Атомстройекспорт» покладені повноваження по виконанню зобов'язань Російської Федерації згідно з Доповненням до Угоди шляхом укладання Контракту №77-252/26000 між ЗАТ «Атомстройекспорт» та Корпорацією з атомної енергії Індії.

Згідно з поясненнями позивача, останній уклав контракт №77-252/35300 від 05.11.2003 із ЗАТ «Атомстройекспорт» за сприяння компанії Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія), у зв'язку із обмеженістю доступу до ринку енергетики Республіки Індія. При цьому слід зазначити, що такі російські підприємства, як ВАТ «Московський електрозавод», ВАТ «Тольятінський трансформаторний завод» та ВАТ «Уралелектроважмаш» також виготовляють трансформаторне обладнання високих класів напруги, яке є предметом контракту №77-252/35300 від 05.11.2003.

Всього за період 2005-2006 років ВАТ «ЗТР» було поставлено для енергоблоків №№ 1 та 2 АЕС «Куданкулам» обладнання на суму 24 277 890,00 доларів США. При цьому, відповідно до даних управлінського обліку підприємства, які збереглись до теперішнього часу, собівартість обладнання з урахуванням витрат на сировину, виробництво, пакування, транспортування та агентських послуг склала суму в еквіваленті 20 636 206,50 доларів СІІІА. Розмір чистого прибутку від постачання обладнання для енергоблоків №№ 1 та 2 АЕС «Куданкулам» склав суму у розмірі 3 641 683,50 доларів США, із якого було сплачено податок при прибуток, еквівалентний сумі у 910 420,90 доларів США.

Отже, правовий аналіз Угоди та Доповнення до Угоди в системному зв'язку з міжнародними договорами та змістом спірного правовідношення дають підстави вважати, що:

- наявність в контракті №77-252/35300 від 05.11.2003 умови про те, що він укладений на підставі і у відповідності до міжнародних угод і на виконання зобов'язань, передбачених контрактом №77-252/26000 між ЗАТ «Атомстройекспорт» та Корпорацією з атомної енергії Індії обумовлено спеціальними нормами міжнародного права, які, серед іншого, визначають правові засади будівництва атомних електростанцій на території інших держав, а в тому числі і постачання для цілей такого будівництва будь-яких матеріалів та устаткування;

- виключно і завдяки агенту ВАТ «Запоріжтрансформатор» одержав можливість укласти контракт на постачання устаткування для АЕС в Індії;

- в зв'язку з відсутністю міждержавної угоди між Україною та Індією ВАТ «Запоріжтрансформатор» як і будь-яке інше українське підприємство не може укладати прямі договори на постачання устаткування для АЕС в Індії.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірні рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 №0000360802/0.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2009 №0000380802/0.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2009 №0000370802/0.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.06.2009 №0000490802/0.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.06.2009 №0000440802/0.

Судові витрати у розмірі 10,20 (десять гривень двадцять копійок) грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-186 КАС України.

Суддя Д.В Татаринов