Ухвала суду № 35573297, 28.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20680/13-к

У Х В А Л А

28.11.2013 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

суддів Горкавої В.Ю., Цокол Л.І.

при секретарі Семенцовій І.О.,

за участю прокурора Сайчука А.Ф.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 4, 205 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

26.09.2013 року в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 205 ч. 2 КК України.

Прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи що для цього дотримані всі вимоги, передбачені КПК України. Крім того, прокурор просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_3 просила повернути обвинувальний акт, направлений до суду, прокурору у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК України та заперечила щодо задоволення судом клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_4 підтримали думку обвинуваченої ОСОБА_3

Потерпілі ПП «Екотехінформ», ОСОБА_5, ТОВ фірма «ЛКЛ», ОСОБА_6, ПП «Омегавектор», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Тера - Інвест», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ТОВ «Карпатські Зорі» були повідомленні про день, час та місце підготовчого судового засідання, проте, не з'явилися й судом було прийнято рішення проводити підготовче судове засідання без їх участі.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та документи, подані сторонами, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.

Так, ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2013 року та 15.05.2013 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 4, 205 ч. 2 КК України повертався прокурору, оскільки він не відповідав вимогам КПК України.

Зокрема, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року, якою ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2013 року було залишено в силі, було зазначено, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неналежним чином викладено формулювання обвинувачення та його юридичну оцінку, оскільки відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, й при цьому відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Проте, при викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ПП «Екотехінформ» зазначено про вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підробки документів про те, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність не наведено.

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ОСОБА_5 зазначено про заволодіння ОСОБА_3 майном потерпілої шляхом обману та зловживання довірою про те, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність наведена як заволодіння майном потерпілої шляхом обману.

Крім того, при викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ОСОБА_5 зазначено, що кошти від ОСОБА_5 отримував ОСОБА_4 й цивільний позов щодо заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_5 пред'явлено як до ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, хоча ОСОБА_4 не обвинувачується у вчиненні незаконного заволодіння коштами ОСОБА_5

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_11 в обвинувальному акті зазначено, що потерпілий ОСОБА_11 на початку травня 2010 року в офісі по вул. Інститутській, 11-а в м. Києві передав ОСОБА_13 60 000 грн. для передачі ОСОБА_3 для участі в з'їзді бізнесменів та вчених з питань інвестування інноваційних проектів, а ОСОБА_3 не маючи можливості та без мети виконувати обіцяне шляхом обману заволоділа зазначеними коштами. Разом з цим, в обвинувальному акті не зазначено ні час, ні місце заволодіння обвинуваченою ОСОБА_3 коштами потерпілого ОСОБА_11, а також яким чином зобов'язання ОСОБА_11 не було виконано. Також, зазначений епізод інкримінується й ОСОБА_4, проте в порушення вимог ст. 291 КПК України в обвинувальному акті взагалі не зазначено фактичні обставини вчинення ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення та заподіяння ОСОБА_4 матеріальної шкоди ОСОБА_11 Крім цього в обвинувальному акті зазначено, що потерпілий ОСОБА_11 будучи введеним в оману ОСОБА_3 перерахував на рахунок ТОВ «Еколенд Енерджи Системс» 1 485 000 грн., а ОСОБА_4 отримав з рахунку ТОВ «Еколенд Енерджи Системс» лише 1 470 250 грн., якими він разом з ОСОБА_3 незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд. Тобто, розмір матеріальної шкоди завданої потерпілому ОСОБА_11 органом досудового розслідування фактично в обвинувальному акті не зазначено.

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ОСОБА_14 в обвинувальному акті в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України взагалі не зазначено хто саме 12.05.2008 року був введений в оману ОСОБА_3, і хто передав гроші в сумі 165 000 грн., які були предметом злочинного посягання. Тобто, розмір матеріальної шкоди завданої ОСОБА_14 органом досудового розслідування фактично в обвинувальному акті не зазначено.

По епізоду незаконного заволодіння коштами ОСОБА_8 виклавши в обвинувальному акті фактичні обставини заволодіння ОСОБА_3 грошима ОСОБА_8 в березні 2009 року 10 000 доларів США (не визначивши скільки на момент вчинення злочину складало 10 000 доларів США в перерахунку на гривню) які останній передав для отримання коштів в розмірі 2 500 000 грн. зі свого рахунку в ВАТ «Надра банк», операції по рахункам якого були заблоковані, а також весною 2009 року для поїздки до м. Москва, оформлення білетів та документів з метою поїздки до Брюсселю та Канади, 2 200 доларів США, 2 000 доларів США (що на момент вчинення злочину складало 16 940 грн. та 15 400 грн.) та 4 000 доларів США (що на момент вчинення злочину складало 30 800 грн.), в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_8 на протязі 2009 року 123 000 доларів США (що на момент вчинення злочину складало 947 100 грн.), наводячи завідомо неправдиву інформацію про організацію різноманітних розважальних заходів, під виглядом розвитку партії «Народний блок» та повідомляючи, що отримує потерпілому кошти за погашення заборгованості за здійснення нею внеску в статутний фонд ТОВ «Прайм-Телеком», якими заволоділа й розпорядилась разом з ОСОБА_4, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_8 в особливо великому розмірі, яка в шістсот і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто, в обвинувальному акті в порушення вимог ст. 291 КПК України фактично не визначено суму коштів потерпілого ОСОБА_8, якими заволоділи обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також не зазначено обставини отримання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошей в сумі 123 000 доларів США (що на момент вчинення злочину складало 947 100 грн.), які належали потерпілому ОСОБА_8, зокрема, місце та час. Тобто, розмір матеріальної шкоди завданої ОСОБА_8 органом досудового розслідування фактично в обвинувальному акті не зазначено.

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ОСОБА_9 в сумі 25 000 грн. в обвинувальному акті фактично взагалі не визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у тому числі щодо повторності діяння та розміру шкоди завданою потерпілому, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, оскільки в обвинувальному акті по даному епізоду зазначається, що умисел у обвинувачених був спрямований на заволодіння тільки грошима ОСОБА_9 Зокрема, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року було зазначено, що в формулюванні обвинувачення повинно бути зрозумілим, які саме діяння обвинувачених підпадають під кваліфікацію за ст. 190 ч.4 КК України.

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ПП «Омегавектор» в обвинувальному акті фактично не визначено суму грошей, якими заволоділи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що ПП «Омегавектор» перераховувало на рахунок ЗАТ «Крафт- ЛКЛ» грошові кошти в сумі 340 000 грн., й те що злочинними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду ПП «Омегавектор» на загальну суму 340 000 грн., хоча тут же зазначено, що від ОСОБА_13, яка знімала з рахунку ЗАТ «Крафт- ЛКЛ» гроші перераховані ПП «Омегавектор», передала ОСОБА_3 і ОСОБА_4 лише 336 600 грн. Тобто, розмір матеріальної шкоди завданої ПП «Омегавектор» органом досудового розслідування фактично в обвинувальному акті не зазначено.

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_10 в обвинувальному акті фактично не визначено суму грошей, якими заволоділи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що потерпілий ОСОБА_10 перераховував на рахунок ТОВ «Фінансова компанія Джей енд Пі» грошові кошти в сумі 6 000 000 грн., й те що злочинними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 6 000 000 грн., хоча тут же зазначено, що ОСОБА_4 отримав з рахунку ТОВ «Фінансова компанія Джей енд Пі» лише 5 940 426 грн., якими розпорядився разом з ОСОБА_3 Тобто, розмір матеріальної шкоди завданої потерпілому ОСОБА_10 органом досудового розслідування фактично в обвинувальному акті не зазначено.

При викладенні фактичних обставин по епізоду незаконного заволодіння коштами ТОВ «Карпатські Зорі» в обвинувальному акті фактично не визначено суму грошей, якими заволоділи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що ТОВ «Карпатські Зорі» перераховувало на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Еколенд Капітал» грошові кошти в сумі 200 000 грн., й те що злочинними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду ТОВ «Карпатські Зорі» на загальну суму 200 000 грн., хоча тут же зазначено, що ОСОБА_4 отримав з рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Еколенд Капітал» лише 198 000 грн., якими розпорядився разом з ОСОБА_3 Тобто, розмір матеріальної шкоди завданої ТОВ «Карпатські Зорі» органом досудового розслідування фактично в обвинувальному акті не зазначено.

Тому, суд вважає, що вимогам кримінально-процесуального кодексу обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідає з огляду на те, що при викладенні фактичних обставин незаконного заволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштами потерпілих не визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також не зазначено обставини отримання обвинуваченими коштів, які належали потерпілим, зокрема, місце та час, що було підставами повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2013 року та 15.05.2013 року, й оцінки ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року було зазначено про порушення вимог ст. 290 КПК України, а саме що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про надання доступу до матеріалів досудового розслідування потерпілим та їх представникам, і що даних про те, чи виконано доручення і чи, взагалі, повідомлено потерпілим, цивільним позивачам та їх представникам про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів досудового розслідування, реєстр не містить.

З наданих суду матеріалів вбачається, що дане порушення не усунуто й вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року не виконанні.

Наведені істотні порушення вимог КПК України, не виконання вимог ухвал Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2013 року та 15.05.2013 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12012110000000058 від 22.11.2012 року по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК України, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

При розгляді клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що прокурор обґрунтовує своє клопотання у тому числі й вимогами ст. 315 КПК України.

Разом з тим, положення ст. 315 КПК України стосуються дій суду пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, якщо під час судового засідання не будуть встановленні підстави для прийняття рішення, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у тому числі й повернення обвинувального акту прокурору.

Тому, оскільки судом були встановленні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме повернення обвинувального акту прокурору, то суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою слід відмовити.

Крім того, суд враховує, що прокурором у клопотанні не наведенні докази того, що ОСОБА_4, який в період з 31.08.2013 року по 28.11.2013 року тобто понад два місяці коли до нього не був обраний запобіжний захід, вчинював будь-які дії, які б відповідали меті ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 369 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про повернення прокурору обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні № 12012110000000058 від 22.11.2012 року по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК України.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12012110000000058 від 22.11.2012 року по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК України, - повернути прокурору, який направляв його до суду, у зв`язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді:

В.В. ОСОБА_15 ОСОБА_16 Цокол