Ухвала суду № 35567517, 20.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7474/13-а

20.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/7474/13-а за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 13.09.13

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим (вул. Київська, 150, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 4250,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративними позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 4250 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.13 адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4250,00 грн. задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Керч АР Крим (21081100, ОКПО 37978388, р/р 31116106700019, МФО 824026 ГУГКС України в м. Сімферополь) штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 4250 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми діючого законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи. Так на думку апелянта, згідно п. 35 Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 р., дозвіл на розміщення рекламних носіїв на пішохідних доріжках та алеях не видається, що підтверджується відповіддю Управління архітектури та містобудівництва Керченської міської Ради.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.2012 року посадовою особою позивача складено протокол № 1732 від 05.11.2012 р. про порушення законодавства про рекламу, яким було зафіксоване, що на пішохідній доріжці (тротуарі) в АДРЕСА_2 розміщені рекламні носії (стопери) з інформацією про кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", спрямовані на формування та/або підтримку інтересу споживачів реклами до товару зі змістом "ІНФОРМАЦІЯ_1 ми робимо життя смачніше 10-23" та "вигідна пропозиція: піца від 23,00 грн., салати від 13,00 грн., італійська паста від 15,00 грн., безалкогольні дитячі коктейлі: "снежинка" 17,00 грн. "экзотик" 10,00 грн. фруктовий мусс 11,00 грн. морозиво від 7,50 грн. кофе латте 15,00 грн. живити зі смаком!"

В протоколі зазначено, що зовнішня реклама розповсюджена з ознаками порушення частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого виконавчим комітетом Керченської міської ради), оскільки наявне порушення вимог пункту 44 Постанови КМУ №2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами": "Спеціальна конструкція повинна маркуватися із зазначенням на каркасі спеціальної конструкції власника конструкції, номеру дозволу та строку його дії".

Вимогою про надання інформації №02-01/1732 від 05.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати інформацію у вигляді засвідчених копій: документально підтверджену інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами, або пояснення з вказівкою причин неможливості надати таку інформацію; свідоцтво о державній реєстрації СПД та свідоцтво про сплату податку, договір на виготовлення та/або розміщення реклами, та погоджений макет даного зображення, дозвіл на розміщення рекламного носія видані Виконавчим комітетом Керченської міської ради; пояснення по факту даного порушення та інформацію щодо усунення порушень до 25.11.2012 р., дані документи відповідач просив надати до 25.11.2012 р. Зазначений лист отриманий відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач листом вх. № 2146 від 10.12.2012 р. надав позивачу пояснення, в яких зазначив про відсутність порушень рекламного законодавства з огляду на те, що згідно відповіді Управління архітектури та містобудівництва Керченської міської ради, дозвіл на розміщення рекламних носіїв на пішохідних доріжках та алеях не видається згідно з п. 35 Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 р.

17.12.2012 р. на адресу відповідача була направлена аналогічна вимога про надання інформації вих. № 02-01/1996 зі встановленням строку надання інформації - до 05.01.2013 р., яка була отриманна відповідачем.

Листом від 16.01.2013 р. вих. № 02-01/91 позивач попередив відповідача про час та місце розгляду питання про накладення штрафних санкцій, за порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України " Про рекламу" .

03.12.2012 р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим прийнято рішення про початок розгляду справи за порушення законодавства про рекламу стосовно ФОП ОСОБА_2

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) та Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. №206, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.

Контроль за дотриманням законодавства про рекламу та накладення штрафів здійснюється відповідно до "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 року № 693 (надалі - Порядок).

Цей Порядок регулює питання накладання уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономнім Республіці Крим, областях штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.

Згідно з пунктом 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюються типовими правилами розміщення реклами, які затвердженні Постановою КМУ №2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами".

Відповідно до п. 44 Постанови КМУ №2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Згідно з ч. 2 ст.26 Закону на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Відповідно ч. 6 ст. 27 Закону за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 7 вищевказаної статті встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з протоколом № 4 засідання по справі щодо порушення законодавства про рекламу від 29.01.2013 р. прийнято рішення про накладення штрафних санкцій згідно з Постановою КМУ № 693 від 26.05.2004 р. "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", згідно ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" на відповідача, як на розповсюджувача, який розповсюджував рекламу самостійно та винного в недотриманні встановлених законом вимог порядку розміщення реклами, у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюджуваної реклами з порушеннями вимог Закону України "Про рекламу", в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250грн.).

29.01.2013 р. позивачем було прийнято рішення № 40 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 4250 грн., дане рішення було повернуте на адресу позивача з відміткою пошти " за закінченням терміну".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач здійснив всі можливі заходи для отримання відповідачем зазначеного рішення та дане рішення не було отримане відповідачем з незалежних від позивача причин.

Відповідно до п. 35 Постанови КМУ № 2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" забороняється розташовувати рекламні засоби:

на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;

у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.

Таким чином дані правила забороняють розташовувати рекламні засоби на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів, однак не передбачає не видання дозвілу на розміщення зовнішньої реклами на пішохідних доріжках та алеях, якщо це не перешкоджає вільному руху пішоходів.

Докази щодо оскарження вищевказаного рішення № 40 від 29.01.2013 р. надано не було.

Відповідно до п. 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою КМУ №693 від 26.05.2004р., сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 6.5 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. № 206, Інспекції відповідно до покладених на них завдань мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем не доведено безпідставності рішення № 40 від 29.01.2013. про накладення на нього штрафу в загальному розмірі 4250 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.13 у справі № 801/7474/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко