Постанова № 35567472, 25.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 р. Справа № 805/15386/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Зінченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 120 989,46 грн., з податку на прибуток у розмірі 2 289,35 грн., -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» (далі - відповідач, ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» ) про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 120 989,46 грн., з податку на прибуток у розмірі 2 289,35 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 21 жовтня 2013 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 123 278,81 грн., а саме: з податку на додану вартість у сумі 120 989,46 грн., яка виникла внаслідок несплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкових декларацій з податку на додану вартість по періодам з квітня 2013 року по серпень 2013 року, штрафних санкцій згідно податкових повідомлень рішень, що прийняті податковим органом, та з пені; з податку на прибуток у сумі 2 289,35 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, що настали 15 липня 2013 року згідно рішення ДПІ у м. Краматорську про розстрочення від 22 квітня 2013 року № 39/19-012, враховуючи зменшення податкового зобов'язання за рахунок переплати у сумі 123,93 грн. та нарахування пені в сумі 107,82 грн. Посилаючись на вимоги пункту 20.1.18 статті 20, пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Краматорський завод Станкомаш», в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток у загальній сумі 123 278,81 грн.

Через канцелярію на адресу суду 25 листопада 2013 року надійшла заява від представника позивача, згідно якої просив заявлені позивачем позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а справу розглянути без його участі (арк. справи 83).

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив. Надав заяву, згідно якої визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути адміністративну справу за відсутності його представника. Також відповідач надав заяву, якою просив стягнення суми боргу в розмірі 123 278,81 грн. здійснювати з розстрочення виплат рівними частинами щомісяця протягом двох років, у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства (арк. справи 97-98).

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» є юридичною особою, зареєстроване 31 жовтня 2007 року, ідентифікаційний код 35443422, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АГ № 366512 (арк. справи 4-5). Відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську з 01 листопада 2007 року за № 2631, правонаступником якої є позивач, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 26 грудня 2012 року № 504/10/18-3 (арк. справи 6).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

18 травня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - квітень 2013 року, якою відповідач визначив до сплати податок в сумі 8 402,00 грн., кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 травня 2013 року (арк. справи 25-26).

20 червня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - травень 2013 року, якою визначив податок до сплати у сумі у сумі 4 420,00 грн.,кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 червня 2013 року (арк. справи 23-24). З урахуванням штрафних санкцій, нарахованих відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень № 0000621502 від 11 червня 2013 року у розмірі 558,45 грн. (арк. справи 27), № 0000611502 від 11 червня 2013 року у розмірі 709,15 грн. (арк. справи 28) - загальна сума податкового боргу за травень 2013 року складає 10 258,82 грн.

18 липня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - червень 2013 року (арк. справи 21-22), якою визначив податок до сплати у сумі 8 908,00 грн., кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 липня 2013 року Крім цього, згідно рішення ДПІ у м. Краматорську про розстрочення від 24 квітня 2013 року № 39/19-012, 15 липня 2013 року внаслідок несплати розстрочених зобов'язань обліковано у картці особового рахунку заборгованість в сумі 4 571,21 грн., таким чином загальна сума заборгованості згідно податкової декларації за червень 2013 року складає 13 479,21 грн. (арк. справи 8, 31-39).

20 серпня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - липень 2013 року, якою визначив податок до сплати у сумі 40 270,00 грн., кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 серпня 2013 року (арк. справи 19-20).

18 вересня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - серпень 2013 року, якою визначив податок до сплати у сумі у сумі 3 973,00 грн., кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 вересня 2013 року. Крім цього, відповідачем згідно уточнюючих розрахунків № 9066108172 від 25 вересня 2013 року, № 90566086420 від 12 вересня 2013 року № 9056612971 від 12 вересня 2013 року збільшені зобов'язання в сумі 750,00 грн., 19 925,00 грн., 598,00 грн., 25 000,00 грн., 750,00 грн. (арк. справи 11-18).

Крім цього, як вбачається із картки особового рахунку позивачем відповідачеві за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань нарахована пеня у розмірі 1 297,87 грн. (арк. справи 31-39).

Судом встановлено, що станом на 22 листопада 2013 року з урахуванням зменшення податкового зобов'язання за рахунок переплати та часткової сплати, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість по періодам з квітня 2013 року по серпень 2013 року складає 120 989,46 грн., що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 85-91). Згадана заборгованість з податку на додану вартість відповідачем не сплачена.

Також за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 2 289,35 грн., що виник внаслідок несплати зобов'язань у сумі 2 305,49 грн. до 15 липня 2013 року, згідно рішення ДПІ у м. Краматорську про розстрочення податкового боргу від 22 квітня 2013 року № 39/19-012, враховуючи зменшення даного податкового боргу за рахунок переплати у сумі 123,93 грн. та нарахування пені в сумі 107,82 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на прибуток (арк. справи 92-96).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день судового розгляду відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 120 989,46 грн. та податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 289,35 грн., які є податковим боргом у розумінні підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України. Зазначене також підтверджується даними облікових карток з податку на додану вартість та з податку на прибуток (арк. справи 85-96).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

06 листопада 2012 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 220, яка отримана уповноваженою особою відповідача 07 листопада 2012 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 29).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 120 989,46 грн., з податку на прибуток у розмірі 2 289,35 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи зі змісту поданої заяви від 25 листопада 2013 року вх. № 38079/12 відповідач просив суд відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення надавши розстрочку на виплату податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 123 278,81 грн., шляхом оплати рівними частинами щомісяця протягом двох років (арк. справи 98), стосовно якої суд зазначає наступне.

Розстрочення - це встановлення порядку оплати заборгованості, яке передбачає систематичне та регулярне погашення частини боргу. При цьому, для встановлення строку, на який може бути дане розстрочення, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплачувати певну частину боргу.

Підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

У заяві від 25 листопада 2013 року вх. № 38079/12 заявник посилається на важке фінансове становище підприємства, але дане посилання заявника на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі будь-якими доказами не підтверджено. Доказів наявності обставин, що дійсно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання, заявником суду не надано. Таким чином суд приходить до висновку, що заява про встановлення у судовому рішенні порядку його виконання шляхом розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 123 278,81 грн., є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відмова встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання не позбавляє прав заявника на звернення до суду, у порядку визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, за наявності обставин, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 120 989,46 грн., з податку на прибуток у розмірі 2 289,35 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» (код ЄДРПОУ 35443422, адреса: 84313, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10 а), в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 120 989,46 грн. (сто двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 46 коп.).

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» (код ЄДРПОУ 35443422, адреса: 84313, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10 а), в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2 289,35 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять грн. 35 коп.).

Постанова прийнята у письмовому провадженні 25 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.