Постанова № 35566498, 12.11.2013, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/5132/13-ц

Провадження № 4-с/505/16/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року . м. Котовськ

Котовський міськрайонний суд Одеської області

головуючого - судді Бондаренко Н.В.,

при секретарі - Шершун О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, незаконними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ВДВС Котовського МРУЮ Одеської області, в якому просить визнати дії державного виконавця ВДВС Котовського МРУЮ Одеської області Ковальової Н.М. з описання та арешту майна торговельного кіоску з товаром незаконними, скасувати акт опису та арешту майна від 23.10.2013 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 23 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС Котовського МРУЮ Одеської області було складено акт опису та арешту майна за вимогою №524 Управління пенсійного фонду у м.Котовськ та Котовському районі. 23 жовтня 2013 року державний виконавець ВДВС Котовського міжрайонного управління юстиції ОСОБА_4 прийшла на робоче місце позивача ОСОБА_1 «Котовський міський ринок» та опечатала торговельний кіоск з товаром з якого позивач здійснює підприємницьку діяльність.

Дії державного виконавця зі складання акту опису та арешту майна від 23.10.2013 року порушують права та законні інтереси позивача. Крім того своїми діями зі складання акту опису та арешту майна державним виконавцем Ковальовою Н.М. як на думку позивача, також порушено Закон України «Про виконавче провадження».

У зв'язку із порушенням своїх прав та законних інтересів з відкриття провадження, термін дії якого збіг, позивач ОСОБА_1 звертався до державного виконавця Ковальової Н.М., щодо скасування вказаного акту опису та арешту майна з звязку із його невідповідністю Закону України «Про виконавче провадження», але державний виконавець його самостійно не скасувала.

Тому, у зв'язку із порушенням своїх конституційних прав та законних інтересів позивач вимушений звернутися до суду з наведених вище підстав.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримали просили його задовольнити у повному обсязі, вказавши,що у зв'язку із протиправним винесенням державним виконавцем Ковальовою Н.М. акту про опис та арешт майна, були порушенні законні права та інтереси позивач.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, вважала його не обґрунтованим, вказала що оскаржуваний акт опису та арешту майна був винесений у звязку із відкриттям виконавчих проваджень за вимогами управління пенсійного фонду у м.Котовськ та Котовському районі №524 від 01.03.2012 року, №445 від 05.04.2011 року та №524 від 05.08.2013 року та невиконанням ОСОБА_1 у добровільному порядку вказаних вимог, акт опису і арешту майна по вказаним виконавчим провадженням також було проведено у відповідності до закону та за участю понятих осіб, про що свідчать їх підписи у акті. Надала до суду письмові заперечення проти позову. Які долучено до матеріалів справи.

Суд, заслухавши учасників процесу, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

Згідно ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Пунктом 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 № 489/20802, встановлено процедуру здійснення опису та арешту майна.

Як вбачається з акту опису майна й арешту майна від 23.10.2013, державним виконавцем описано торговий стіл з продуктами харчування.

Послідовність дій по опису та арешту майна боржника деталізована в пункті 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція).

Так, відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Згідно з підпунктами 4.2.2, 4.2.4 та 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції визначено, що акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.

Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то акт опису та арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку на першому примірнику акта.

Підпункт 4.2.6 пункту 4.2 Інструкції передбачає, що у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.

Наведені норми права передбачають наступний алгоритм дій державного виконавця у процедурі опису та арешту майна: 1) проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту, про що державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника; 2) можлива передача описаного і арештованого майна на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту; 3) після передачі майна на зберігання у разі необхідності - можлива передача майна іншому зберігачеві, шляхом прийняття відповідної постанови.

За доводами позивача акт опису майна й арешту майна від 23.10.2013 не відповідає вимогам пункту 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки не містить назву арештованого майна і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо, а вказано тільки торговий стіл з продуктами харчування, а не вказано які саме продукти, їх вартість.

З позиції Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі від 14.02.2013 у справі №2а-11987/10/2670, суди при вирішенні справ стосовно скасування акту опису й арешту майна, мають надати оцінку вказаному акту як документу з правової точки зору, тобто, чи сам по собі останній породжує настання будь-яких юридичних наслідків, чи впливає на права та обов'язки особи, а також чи є обов'язковим для виконання, й, як наслідок, чи вимога про скасування вказаного акту є для позивача належним способом захисту.

Майно, а саме торговий стіл з продуктами харчування опечатане таким чином є заборона ним користування. За таких обставин, суд дійшов висновку, що акт опису й арешту майна від 23.10.2013 породжує для позивача юридичні наслідкі.

Суд критично відноситься щодо вимоги позивача про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області з винесення акту опису та арешту майна від 23.10.2013 року незаконною, оскільки питання складання актів опису та арешту майна у виконавчих провадженнях відповідно до інструкції «Про вчинення виконавчих дій» відноситься до компетенції державного виконавця, втручання у здійснення державним виконавцем виконавчого провадження, вплив або тиск на нього у будь якій формі під час виконання дій пов'язаних з виконавчим провадженням забороняється і тягне за собою відповідальність передбачену законом, це стосується і впливу у будь якій формі і з боку начальника відділу.

Крім того, у акті опису та арешті майна від 23.10.2013 року, складеному державним виконавцем Котовського МРУЮ ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 було роз'яснено, що у відповідності до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Таким чином, судом не виявлено порушень законодавства «Про виконавчу службу» з боку державного виконавця ВДВС Котовського МРУЮ Одеської області, тому вимоги позивача про визнання дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Котовського МРУЮ зі складання акту опису та арешту майна від 23.10.2013 року незаконними, не підлягають задоволенню.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163, 181 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, незаконними та зобовязання вчинити певні дії - задоволено частково.

Акт опису й арешту майна від 23.10.2013 року, складений державним виконавцем ВДВС Котовського МРУЮ ОСОБА_4 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання дій державного виконавця ВДВС Котвського МРУЮ ОСОБА_4 щодо опечатування 23.10.2013 року торгівельного кіоску з товарами на Котовському міському ринку відмовити.

Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бондаренко Н.В.