Постанова № 35565668, 19.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р. Справа № 805/15218/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 802,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 802,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог контролюючим органом зазначено, що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 обліковується сума податкового боргу зі сплати єдиного податку з доходів фізичних осіб у розмірі 802,90 грн., яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної плати платником податків суми заборгованості та штрафних санкцій, нарахованих податковим органом за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. Оскільки відповідачем добровільно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

У судове засідання сторони не з'явились.

19.11.2013 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проте, від відповідача до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про повернення поштового відправлення «За зазначеною адресою не проживає».

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його місцезнаходження, а саме: 84647, АДРЕСА_1, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 06.12.2012 р., ідентифікаційний код НОМЕР_1, перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 10.12.2012 року за № 41630.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2013 р. відповідача переведено на спрощену систему оподаткування (ставка єдиного податку становить 10 % від розміру мінімальної заробітної плати, група 1).

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 802,90 грн., який складається з:

- 688,20 грн. - самостійно нарахованих платником згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 9297/С від 11.12.2012 р. - дата виникнення податкового боргу за період з 20.01.2013 року по 20.06.2013 року;

- 57,35 грн. - штрафної санкції за актом перевірки № 508/17 від 25.03.2013 р. про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати єдиного податку осіб, нарахованої за порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 295.1 ст. 295 ПК України, податкове повідомлення - рішення № 0002101700 від 06.04.2013 р. - дата виникнення податкового боргу 19.04.2013 р.;

- 57,35 грн. - штрафної санкції за актом перевірки № 681/17 від 29.04.2013 р. про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати єдиного податку осіб, нарахованої за порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 295.1 ст. 295 ПК України, податкове повідомлення - рішення № 0004771700 від 05.07.2013 р. - дата виникнення податкового боргу 18.09.2013 р.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Згідно п. 293.1. ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2. ст. 293 кодексу).

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно п. 295.2. ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4. ст. 295 Кодексу).

В порушення вищенаведених правових норм, відповідачем до бюджету не було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання самостійно визначеного платником згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. За несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання податковим органом нараховані штрафні санкції на підставі податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялася та вважається врученою податкова вимога форми «Ф» за № 139-19 від 20.06.2013 року на суму 516,15 гривень.

Відомостей щодо оскарження вказаної вимоги матеріали справи не містять.

Проте, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкової заборгованості, не призвели до її погашення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Станом на 30.09.2013 року недоїмка відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 802,90 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з єдиного податку в розмірі 802,90 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 33-36, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 802,90 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету (отримувач - місцевий бюджет Калінінського району м. Горлівки, р/р 31513970700019, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38023569, код платежу 18050400) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 802 (вісімсот два) грн. 90 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 19 листопада 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.