Ухвала суду № 35563398, 20.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря - Петрів Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» до ОСОБА_1, Ясенської сільської ради Рожнятівського району, виконавчого комітету Рожнятівської районної ради про визнання рішень, свідоцтва недійсними та усунення перешкод, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Вважав, що суд не взяв до уваги того, що при прийнятті рішення виконавчого комітету Рожнятівської районної ради №51 від 14.03.1990, яким дозволено ОСОБА_1 будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в с. Бабське та рішення виконавчого комітету Ясенської сільської ради №48 від 13.10.2009, яким визнано право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №976036 від 17.03.2010, Ясенська сільська рада не врахувала положення ч. 2 ст. 73 ЗК України (уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони), положення ч.ч. 1 та 2 ст. 14 ЗУ «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» (земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об'єктів магістральних трубопроводів), положення п. 7 Правил охорони магістральних газопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року №1747 (для забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, зокрема об'єктів магістральних газопроводів I і II класу, магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, конденсатопроводів, магістрального трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування рідкого аміаку та етилену, встановлюються охоронні зони згідно з додатками 1 - 4).

Оскільки, магістральний газопровід «Союз» відноситься до газопроводів першого класу (його охоронна зона становить 350 м від осі газопроводу в обидві сторони), то, на думку апелянта, Ясенська сільська рада, прийнявши оскаржувані рішення порушила вимоги ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», відповідно до якої до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить зокрема заборона будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, а також перевищила, надані їй повноваження.

Апелянт зазначав, що будівництво в межах охоронних зон газотранспортної системи (самовільне спорудження ОСОБА_1 фундаменту під реконструкцію та добудову до господарської споруди, що проводиться також з порушенням законодавчо встановлених норм) може привести до непередбачених аварійних наслідків з людськими жертвами, у зв'язку з чим наявними є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Просив рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19.11.2012 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2013 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року залишено без змін.

Позивач оскаржив рішення першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2013 року ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів, просив її задовольнити. Не зміг надати суду відомості про те, які саме об'єкти, що знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_1, слід знести, однак просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечила, просила її відхилити. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник виконавчого комітету Рожнятівської районної ради заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити з огляду на законність рішення суду першої інстанції.

Представник Ясенської сільської ради Рожнятівського району в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши представника апелянта, відповідача ОСОБА_1, представника виконавчого комітету Рожнятівської районної ради, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що в межах с. Ясень Рожнятівського району Івано-Франківської області прокладено газопровід «Союз» діаметром 1400 мм (далі - газопровід), який введений в експлуатацію актом приймальної комісії від 29.09.1978, затвердженим наказом Мінгазпрому №249 та наказом (Миннефтегазстроя) № 245 від 29.10.1978 (а.с. 53, 64-68 т.1).

Газопровід належить НАК «Нафтогаз України», від імені якої газопровід обслуговує філія ДК «Укртрансгаз» в особі Управління магістральних газопроводів філії «Прикарпаттрансгаз».

За Довідкою Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - ЛВУМГ) №1307 від 06.10.2008 магістральний газопровід «Союз» відноситься до газопроводів першого класу та, згідно «Правил охорони магістральних трубопроводів» п. 7. дод. 1, охоронна зона газопроводу складає 350 м. (а.с. 3 т. 1). Між сторонами відсутній спір щодо розмірів охоронної зони.

Рішенням виконавчого комітету Рожнятівської районної ради народних депутатів №51 від 14.03.1990 надано дозвіл на будівництво та перебудову індивідуальних житлових будинків громадянам, жителям району (а.с. 82-83 т. 1).

Згідно копії Додатку №3 до Рішення №51 від 14.03.1990 дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку у вибірковому порядку в с. Бабське надано ОСОБА_1 (а.с. 88 т. 1). Згідно з відповіддю Ясенської сільської Ради земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в АДРЕСА_1.

На виконання цього рішення районним архітектором видано ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки. 26.03.1990 земельна ділянка виділена в натурі, що підтверджено актом виносу меж земельної ділянки і розбивки будівель (а.с. 48, 49 т. 1). Виконкомом Рожнятівської районної ради видано відповідачці Дозвіл №143 на право виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку та інших будівель (а.с. 52 т. 1). Івано-Франківським ОБТІ видано ОСОБА_1 технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, відповідно до якого за будинковолодінням останньої рахується житловий будинок А, сарай Б, сарай В, сарай Г, убиральня Д, колодязь №1, огорожа та ворота. Технічний паспорт є зареєстрованим в ОБТІ (а.с. 42-44 т. 1).

Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №976036 від 17.03.2010, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ясенської сільської ради від 13.10.2009 №48 (а.с. 75 т. 1 ), відповідач ОСОБА_1 є власником домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50, 51 т. 1).

Згідно листа Богородчанського ЛВУМГ від 08.08.2011 №918 при плановому обстеженні траси магістрального газопроводу «Союз» 02.08.2011 було виявлено, що жителька с. Ясень ОСОБА_1 під виглядом реконструкції господарської споруди веде підготовчі роботи, а саме викопано траншеї під фундамент розміром 25х5 м. на відстані 305 м. від осі газопроводу (а.с. 4 т. 1).

Досліджуючи питання пропущення позовної давності на оскарження рішень органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки відповідачеві, колегія суддів виходить з того, що заява сторони у спорі про застосування позовної давності не подавалась, а тому на стадії апеляційного перегляду вже ухваленого рішення суду першої інстанції дана обставина значення не має. Позивач вважає, що позовну давність не пропущено.

Згідно копії Акту від 13.09.2011 проведено контрольний замір відстані від магістрального газопроводу «Союз» до фундаменту господарської будівлі громадянки ОСОБА_1, яка склала 299 м. (а.с. 9 т. 1).

Як вбачається з Відзиву відповідача на позовну заяву, ОСОБА_1 не заперечує, що домоволодіння знаходиться в охоронній зоні газопроводу (абз. 2, а.с. 40 т. 1).

Враховуючи приписи ухвали ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2013 року по даній справі, Апеляційний суд 05.11.2013 адресував Ясенській сільській раді Рожнятівського району та виконавчому комітету Рожнятівської районної ради інформаційний запит №0913/130/2012/27911/13 щодо надання схеми планування території та генеральний план забудови с. Бабське Рожнятівського району Івано-Франківської області, а також документальні дані щодо точного фактичного місцезнаходження садиби ОСОБА_1

Згідно відповіді виконавчого комітету Ясенської сільської ради №537 від 11.11.2013 надано копії документів, в т. ч. викопіровку із карти землекористування с. Ясень (у с. Бабське). Зокрема, згідно доданих копій Будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_1, копії Акту виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель, копії Проекту забудови земельної ділянки земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 знаходиться в с. Бабське, однак Викопіровку земельної ділянки останньої для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд надано з карти землекористування с. Ясень.

Згідно довідки виконкому Ясенської сільської ради №91 від 01.02.2012, наявної в матеріалах справи, генерального плану забудови на с. Бабське немає (а.с. 109 т. 1).

Окрім того, за матеріалами справи (зі слів сільського голови), землі хутора (села, селища) Бабське відносяться до Ясенської сільської ради.

Будь-яких інших документів, підтверджуючих (спростовуючих) інформацію щодо місцезнаходження садиби, власником якої є ОСОБА_1, суду не представлено.

Таким чином, колегія суддів, оцінюючи наявне в матеріалах справи документальне підтвердження місцезнаходження садиби відповідача ОСОБА_1 та враховуючи думку сторін з приводу вищесказаного, вважає встановленим, що садиба ОСОБА_1 (як і все нерухоме майно, яке позивач просить знести) знаходяться в с. Ясень (або ж с. Бабське, або ж хутір Бабське) Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до статті 73 ЗК України уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронювані зони.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Пунктами 7, 8, 11 Правил охорони магістральних газопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747, передбачено, що для забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, встановлюються охоронні зони. Земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. На земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється споруджувати житлові, громадські та дачні будинки, будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди, будувати огорожі для відокремлених приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів тощо.

Як встановив суд першої інстанції і зазначеного сторони не оспорюють, спір виник з приводу дотримання діючих норм і правил безпеки, технічної експлуатації, охорони об'єктів магістрального газопроводу «Союз», введеного в експлуатацію 1978 році, та користування землями трубопровідного транспорту, охоронна зона якого, згідно норм ЗК України, ЗУ «Про трубопровідний транспорт», ЗУ «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» та Правил охорони магістральних газопроводів складає 350 м від осі вказаного газопроводу в обидві сторони.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог та відмовляючи в вимозі щодо знесення спірного нерухомого майна, належного відповідачу ОСОБА_1, а також визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 17 березня 2010 року на ім'я останньої, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що збудовані відповідачем господарські будівлі (в т.ч. реконструйований фундамент господарської будівлі в зв'язку з розмивом паводковими водами) знаходяться в межах земель населеного пункту с. Ясень, збудовані за наявності відповідної дозвільної, будівельно-технічної документації та в межах відведеної в законному порядку земельної ділянки.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, враховуючи приписи Конституції України щодо непорушності права власності, оскільки, вказуючи на встановлення меж охоронної зони, апелянт, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надав доказів того, що межі 350-метрової охоронної зони були винесені в натуру та нанесені на карту с. Ясень (т. з. «червона лінія»), що про встановлення меж 350-метрової зони були попереджені і мешканці с. Ясень, які на законних підставах (враховуючи наявність всієї необхідної дозвільної документації для здійснення будівництва) користувалися земельними ділянками, що знаходження в межах 350-метрової охоронної зони від осі газопроводу (а.с. 4 т. 1) спірного нерухомого майна ОСОБА_1, збудованого на законних підставах, внаслідок реконструкції фундаменту господарської будівлі в даному випадку може призвести до непередбачених аварійних наслідків і є підставою для позбавлення ОСОБА_1 права власності на вищевказану нерухомість, шляхом його знесення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Суд першої інстанції, враховуючи, що садиба ОСОБА_1 як і нерухоме майно, яке позивач просив знести, знаходяться в с. Ясень (або ж с. Бабське, або ж хутір Бабське) Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, обґрунтовано відмовив в позовній вимозі щодо визнання недійсними рішень виконкому Рожнятівської районної ради Івано-Франківської області від 14 березня 1990 року та рішення виконкому Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 13 жовтня 2009 року, оскільки вказані суб'єкти, ухвалюючи оскаржені рішення, діяли в межах наданих їм повноважень, не порушуючи при цьому права позивача на користування земельною ділянкою.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, вважає колегія суддів, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин