Рішення № 35560163, 27.11.2013, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

Справа № 421/1427/13-ц

Провадження № 2/421/480/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.,

при секретарі Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за участі його представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом, який уточнювало, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № DN78NN00000001 від 14.08.2008 р. ОСОБА_2 14.08.2008 р. отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 01.04.2013 р. має заборгованість 96 587,12 грн., яка складається з наступного:

·14 250,37 грн. заборгованість за кредитом;

·14 327,83 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

·798,29 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

·62 373,15 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

а також штрафи відповідно до п.1.5.20 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг:

·250,00 грн. штраф (фіксована частина);

·4 587,48 грн. штраф (процентна складова).

Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 96 587,12 грн. за кредитним договором № DN78NN00000001 від 14.08.2008 р., судові витрати у розмірі 968,37 грн.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом посилаючись на те, що у первинному позові ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що у звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 01.04.2013 р. має заборгованість 96 837,12 грн. Він частково погоджується з даним позовом. Але в цьому позові зовсім не зазначена позивачем вимога про розірвання договору, відповідно з 02.04.2013 р., оскільки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» прямо не зацікавлений в цьому. Питання розірвання договору є справедливим, доцільним та необхідним для нього.

Згоду від відповідача про розірвання договору неможливо отримати, тому що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не має бажання позбавлятися власного права нараховувати проценти і неустойку за користування кредитом (коштами), оскільки це дає можливість в подальшому стягувати з нього додаткові кошти для власного збагачення. Він відразу не зможе сплатити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість в повному обсязі, пройде деякий час, за який відповідач зможе законно нараховувати проценти та неустойку, а саме за період з 02.04.2013 р. по дату фактичної сплати ним всієї заборгованості.

Подальша дія кредитного договору порушує його інтереси, права та створює негативні наслідки для нього.

У відповідності до п.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності ,які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

14.08.2008 р. між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений кредитний договір, яким передбачається повернення отриманої ним позики до 12 серпня 2013 р. Він вступав у ці договірні відносини із певних та наявних обставин свого життя, але з 2010 р. по теперішній час істотно змінились обставини, якими вони керувались при укладенні договору.

З 1995 р. він знаходиться у цивільному шлюбі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом проживають однією сімєю, ведуть спільне господарство та постійно підтримують один одного. З 2004 р. по теперішній час вони фактично проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. У 2006 р. його цивільна дружина ОСОБА_4 захворіла на рак, їй поставили діагноз злоякісна пухлина молочної залози. Але з 2010 р. хвороба почала активно прогресувати, почались ускладнення, були поставлені додаткові діагнози, виникла необхідність в проведенні додаткових медичних заходів для зупинення і нейтралізації наслідків хвороби, відповідно виникла необхідність у витрачанні додаткових коштів. З того часу їй пять разів проводили хірургічне втручання, девять разів проводили хіміотерапію та гормонотерапію. Вони спільно витрачали кошти першочергово на операції та медикаменти, так як порятунок та збереження життя дружини є головним в його житті. Зазначені обставини суттєво вплинули та змінили його платоспроможність, що відобразилось на невиконанні його обовязків по кредитному договору.

Крім того, він має непрацездатних батьків ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, вони проживають окремо від нього, але він постійно піклується про них та надає їм свою допомогу. У 2010 р. батько ОСОБА_5 переніс інсульт та отримав першу категорію інвалідності, після чого він потребує постійного догляду та лікування. Він разом зі своєю сімєю першочергово покривав витрати, повязані з лікуванням та доглядом за батьком. У звязку з цим коштів на сплату кредиту за договором постійно не вистачало, що призводило до невиконання зобовязань.

Вищезазначені форс-мажорні обставини він не міг усунути після їх виникнення, при всій турботливості та обачності, які від нього вимагались.

З 2001 р. по 2009 р. він офіційно працював на посаді формувальника машинної формовки на заводі ім. К.Маркса м. Первомайська з відрядною оплатою праці. У звязку з настанням світової фінансової кризи показники виробництва на заводі суттєво знизились, що призвело до суттєвого зменшення його заробітної плати, та в подальшому було підставою для звільнення.

З 2009 р. по 2011 р. він працював на іншому місці і також не отримував достойну заробітну плату, що складала приблизно 1 200-1 300 грн. на місяць, якої вистачало тільки на першочергові людські потреби та лікування члені сімї.

З 2011 р. по теперішній час він працює на посаді слюсаря АВР на первомайському електромеханічному заводі. За весь час його праці на цьому заводі він рідко отримує заробітну плату вчасно та в повному обсязі, це не дає йому можливості покривати місячні витрати, в тому числі і по сплаті кредиту. На заводі постійно якісь фінансові проблеми, відповідальність на себе ніхто не бере, робочі схвильовані. Він не має можливості поліпшити своє матеріальне становище, робоче місце поміняти не може, так як у місті на багатьох підприємствах прийом не ведеться, а ведеться скорочення, серед населення депресія, в країні великими темпами зростає безробіття. Світова фінансова криза тільки загострюється, що суттєво відображається на доходах населення. Згідно п.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Виникнення у сукупності вищезгаданих форс-мажорних обставин істотно вплинуло на його платоспроможність по зобовязанням за кредитним договором, що призвело та призводить до суттєвого порушення цього договору.

З метою недопущення подальшого нарахування відповідачем процентів і штрафних санкцій, просить розірвати з 02.04.2013 р. кредитний договір № DN78NN00000001 від 14.08.2008 р., укладений між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов Банку підтримала, зустрічний позов про розірвання кредитного договору не визнала та пояснила, що 14.08.2008 року - дата укладання кредитного договору, строк дії з 13.08.08 по 12.08.2013 року. Сума 15000 грн. мета отримання кредиту на споживчі цілі. Є докази, що один екземпляр кредитного договору вручили позичальнику, процентна ставка 36% на рік, 3 % на місяць, у разі порушення умов кредитного договору збільшення процентної ставки у договорі не передбачено. Відповідач плату вносив дві : 12.09.2008 - 570,69 грн., 10.10.2008 р. 571 грн. Ці гроші 570,69 грн. розподілили : на погашення комісій 28 грн., 420 грн. на погашення процентів, на погашення тіла кредиту 122,69 грн.

Комісія передбачена в розмірі 2,4 % в місяць від планового залишку по кредиту, це записано у заяві позичальника. Строк дії комісії до повного погашення кредиту на залишок про кредиту. Пеня 0,5 % на суму простроченої заборгованості на день відповідно до п. 5.1 ОСОБА_3, але не менше 1 грн. Кількість днів прострочення вона не може порахувати. Згідно з п.5.5. ОСОБА_3 надання кредиту термін позовної давності пять років, у тому числі і на пеню. Довідка про умови кредитування та сукупну вартістю кредиту підписана відповідачем. Умовами надання банківських послуг передбачено нарахування пені та штрафу.

ОСОБА_2 позов визнав частково, проти вимог про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 14250,37 грн., заборгованості по процентам у сумі 14327,83 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 798,29 грн. не заперечував, пеню та штраф просив зменшити до розміру 7125,19 грн. , свій позов підтримав та пояснив, що кредит взяв у серпні 2008 року, гроші були потрібні, щоб погасити інші борги, повязані з хворобою дружини. Він вимушений був взяти цей кредит, ситуація була безвихідна. Минулого разу представник говорив, що було тільки два платежі по кредиту. У нього була ще карточка ПриватБанку, на яку він клав гроші по 200 грн., доки мав можливість. Сума кредиту 15000 грн. на строк пять років. На той час він працював на заводі ім. К. Маркса, сума платежу за місяць біля 571 грн., тоді він міг сплачувати цю суму. Пройшло 3-4 місяці і перед Новим роком на заводі почались проблеми, самий більший заробіток був 600-900 грн., згодом він змушений був звільнитися звідти, бо працював один тиждень на місяць. Після звільнення пішов на РМЗ, там отримував 1200-1400 грн., на той час уже не було можливості платити кредит, бо всі грі йшли на лікування та реабілітацію ОСОБА_4 Вікторини. Вони живуть разом з 1995 року, дітей не мають у неї є дочка. Дружина хворіє на рак молочної залози, видалення яєчників, щось з печінкою та хребтом. Дружина інвалід 2 групи, отримує пенсію 990 грн. Дитині 21 рік, закінчила навчання, не може працевлаштуватися, шукає роботу. З батьком був інсульт три роки тому, у нього 1 групи інвалідності, він рухається на колясці, розмовляє, він і батькам за мірою можливості надає матеріальну допомогу, є ще молодший брат, і він допомагає батькам. Батька тільки -но виписали з лікарні, на лікування за останньою госпіталізацією пішло 5 тис. грн.

У нього збереглись заява анкета позичальника та умови надання споживчого кредиту фізичним особам.

Позов про розірвання кредитного договору він подав у звязку з тим, що одноразово він не зможе виплатити цю суму, а потім, коли він виплатить цю суму, йому буде предявлена нова сума за той час, коли він погашав попередню. Банк цим скористується бо не захоче втрачати свої гроші.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позов Банку підлягає частковому задоволенню, позов про розірвання кредитного договору задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також ти проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

В суді встановлено:

На підставі анкети заяви позичальника від 14.08.2008 року ОСОБА_2 просив ЗАТ КБ «ПриватБанк» надати йому строковий кредит у сумі 15000 грн. строком на 60 місяців, з 13.08.2008 по 12.08.2013 року, за умови сплати за користування кредитом 3,00% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та винагороди у розмірі 2,4 % в місяць плановий залишок по кредиту. Зобовязання позичальника зазначені у анкеті-заяві та ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» /а.с.6/

Правонаступництво Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» прав та обовязків ЗАТ КБ «ПриватБанк» у судовому засіданні не заперечувалось.

До позовної заяви ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» не надав.

Відреагувавши на письмові заперечення відповідача проти позову, ОСОБА_3 надав суду ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» /а.с. 69-71/, які не підписані позичальником. ОСОБА_2 надав суду ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» та анкету-заяву позичальника, які збереглися у нього з 2008 року, та які за змістом не відповідають ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит», наданим Банком. З огляду на те, що жоден екземпляр ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» позичальником не підписаний, при вирішенні справи суд керувався тими Умовами, які були вручені ОСОБА_2 та зберігалися у нього, виходячи з того, що саме з такими умовами надання кредиту ОСОБА_3 ознайомив споживача, при цьому ці умови надання споживчого кредиту ОСОБА_2 не заперечувались.

Визнання позову відповідачем у частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 14250,37 грн., заборгованості по процентам у сумі 14327,83 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 798,29 грн. не суперечить закону, правам та інтересам сторін на інших осіб та є підставою для задоволення позову в цій частині.

Предметом спору є розмір пені та штрафу.

Відповідно до п. 6.4 ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань, передбаченої п. 7.1,7.2,7.3 здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинне бути виконане позичальником.

Відповідно до п. 6.5 ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» Термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пеня, штрафи) за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

При цьому п. 7.1 ОСОБА_3 містить положення про неустойку, порядок обчислення якої незрозумілий. Пункти 7.2, 7.3 не містять обовязків позичальника. Таким чином, однозначного визначення строку позовної давності нарахування неустойки ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшеним за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявністю інших обставин, які мають істотні значення.

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу ( наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязань).

На підставі викладеного вище суд прийшов до висновку про можливість зменшення заявленої до стягнення пені до 15 000 грн. При неповернутій сумі кредиту у розмірі 14 250, 37 грн., сума пені, нарахована позивачем, складає 62 373,15 грн., тобто перевищує пряму дійсну шкоду Банку у 4,4 разу. При цьому на користь Банку стягуються проценти за користування кредитом, які перевищують суму боргу, та заборгованість по комісії за користування кредитом, що на думку суду буде покривати упущену вигоду позивачеві. Позивач розрахунку своїх збитків у звязку з неповерненням ОСОБА_2 кредиту не надав, але при стягненні повної суми непогашеного кредиту , процентів, що перевищують цю суму, пені, що перевищує цю суму, рентабельність цієї угоди буде складати 200 %.

Зменшуючи розмір пені суд також виходив з того, що ОСОБА_2В дійсно проживає однією родиною з ОСОБА_4В .( а.с. 36), яка з 2006 року страждає на онкологічне захворювання, яке прогресує. Надані відповідачем копії медичних документів містяться відомості про систематичне лікування, яке потребує значних коштів, та зазначення того, що виписується хвора з лікувальних установ без покращень ( а.с. 43-55). Батько відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно є інвалідом І групи з 31.05.2010 року, потребує стороннього догляду, матір ОСОБА_6 - отримує пенсію за віком ( а.с. 37-39). Заробітна плата ОСОБА_2 у 2011-2013 роках становила від 851,47 грн. до 2 637,01 грн. (а.с.40-41) , тобто дійсно була невисокою, та при наявності в родині двох тяжко хворих осіб позбавляла цього громадянина можливості своєчасно сплачувати заборгованість за кредитним договором.

Пунктами 6.3 ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит» передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь якому з грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн., плюс 5 % від суми позову. Суд вважає за можливе обмежитися стягненням на користь банку штрафу у розмірі 250 грн., щоб не притягати особу двічі до одного і того самого виду матеріальної відповідальності, враховуючи також те, що позов предявлений на межі пятирічного строку дії кредитного договору, коли нарахування за кредитним договором при 15 000 грн. кредиту зросли до 96 587, 12 грн., з яких і було обраховано штраф у розмірі 4 587,48 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору на підставі ст. 651, 652 ЦК України не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» при вирішенні спорів, щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має врахувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон повязує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за вимогою заінтересованої сторони за наявності, зокрема, такої умови « в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане». Беручи кредит на лікування хворої дружини ОСОБА_2, знаючи її діагноз, вже мав передбачити ризики можливого неповернення кредиту. Хоча у суду немає сумніву, що він проявив всю турботливість та обачливість, але не міг усунути причини невиконання договірних зобовязань, відсутність першої умови позбавляє суд можливості розірвати кредитний договір.

Окрім того, ОСОБА_2 подав заяву про розстрочку виконання рішення, у якій просив стягувати з нього на користь Банку 1/2 частину його заробітку (доходу), але не менше 700 грн. на місяць. Представник позивача проти задоволення цієї заяви заперечувала.

Відповідно до ст. 217 ЦПК суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає у рішенні.

Суд прийшов до висновку, що при відсутності відомостей про наявність у боржника рухомого або нерухомого майна, на яке може бути звернене стягнення, прийняття рішення про утримання суми боргу з заробітної плати, при незгоді з цим потенційного стягувача, є передчасним.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, витрати позивача на сплату судового збору стягуються пропорційно задоволеній сумі позову, що буде складати 445,45 грн. (46,2%)

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 610-612, 614-615 ЦК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_1, що зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_6, мешкає за адресою: Луганська обл., м.Первомайськ, вул.Пушкіна, 3/1, працює: Приватне акціонерне товариство «Первомайський механічний завод», заборгованість за кредитними договором № DN78NN00000001 від 14.08.2008 р., яка складається з: заборгованості за кредитом 14 250, 37 грн. (чотирнадцять тисяч двісті пятдесят грн. 37 коп.), 14 327,83 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять сім грн. 83 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 798, 29 грн. (сімсот девяносто вісім грн. 29 коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом, 250 грн. (двісті пятдесят грн. 00 коп.) штрафу, 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) пені за несвоєчасне виконання зобовязань, в загальній сумі 44 626,49 грн. (сорок чотири тисячі шістсот двадцять шість грн. 49 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_1, що зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_6, мешкає за адресою: Луганська обл., м.Первомайськ, вул.Пушкіна, 3/1, працює: Приватне акціонерне товариство «Первомайський механічний завод», витрати по сплаті судового збору в сумі 445,45 грн. (чотириста сорок пять грн. 45 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО 305299.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відмовити.

ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення у повному обсязі буде виготовлено 27 листопада 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Т.Т. Русанова