Рішення № 35559309, 26.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2013 р. Справа № 5019/1483/12

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Рівненської міської ради

до відповідача Приватного підприємства фірми "Офіс - Дизайн"

про розірвання договору оренди земельної ділянки № 89 від 14 квітня 2008 року.

Представники:

Від позивача: Горчак Ю.П. за довіреністю № 08-4 від 02 січня 2013 року;

Від відповідача: Тарновецький Я.М. за довіреністю № 1 від 15 жовтня 2012 року.

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 вересня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1483/12 (суддя Мамченко Ю.А.) за позовом Рівненської міської ради до Приватного підприємства фірми "Офіс-Дизайн" про розірвання договору оренди земельної ділянки № 89 від 14 квітня 2008 року, розгляд якої призначено на 02 жовтня 2012 року.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2012 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено на 01 листопада 2012 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01 листопада 2012 року по справі № 5019/1483/12 провадження у справі № 5019/1483/12 зупинено до результатів розгляду пов'язаної з нею справи № 1715/19429/12, що розглядається Рівненським міським судом за позовом Приватного підприємства фірми "Офіс-Дизайн" до Рівненської міської ради про визнання нечинним рішення Рівненської міської ради від 22 березня 2012 року № 1756.

Розпорядженням в.о. керівника апарату № 01-07/192/2013 від 12 червня 2013 року, за результатами проведеного повторного автоматичного розподілу, справу № 5019/1483/12 передано на розгляд судді Кочергіної В.О.

Ухвалою суду від 12 червня 2013 року справу № 5019/1483/12 прийнято до провадження судді Кочергіної В.О.

27 червня 2013 року на адресу суду від Рівненської міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 5019/1483/12 у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення. У клопотанні зазначено, що постановою Рівненського міського суду від 28 лютого 2013 року по справі № 1715/19429/12 позов Приватного підприємства фірми "Офіс-Дизайн" до Рівненської міської ради про визнання нечинним рішення Рівненської міської ради від 22 березня 2012 року № 1756 задоволено. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року по справі № 1715/19429/12 постанову Рівненського міського суду від 28 лютого 2013 року у справі № 1715/19429/12 залишено без змін. До поданого клопотання долучено копію постанови Рівненського міського суду від 28 лютого 2013 року по справі № 1715/19429/12 та копію ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року по справі № 1715/19429/12.

Ухвалою суду від 01 липня 2013 року поновлено провадження у справі № 5019/1483/12, розгляд якої призначено на 12 липня 2013 року.

Ухвалою суду від 12 липня 2013 року, строк вирішення спору за клопотанням сторони продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 28 серпня 2013 року.

Ухвалою суду від 28 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 09 вересня 2013 року.

Ухвалою суду від 09 вересня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 вересня 2013 року.

Розпорядженням голови суду від 16 вересня 2013 року, за заявою судді, у зв'язку із складністю справи № 5019/1483/12 та відповідно до ст. 4-6 ГПК України, подальший розгляд зазначеної справи призначено у колегіальному складі трьох суддів: Кочергіна В.О. (головуюча), Пашкевич І.О., Політика Н.А.

Ухвалою суду від 16 вересня 2013 року справу № 5019/1483/12 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: Кочергіної В.О. (головуюча), Пашкевич І.О., Політики Н.А.

Ухвалою суду від 16 вересня 2013 року розгляд справи відкладено на 01 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2013 року.

У судовому засіданні 28 жовтня 2013 року було оголошено перерву до 05 листопада 2013 року.

Розпорядженням керівника апарату № 01-07/307/2013 від 05 листопада 2013 року, за результатами проведеного повторного автоматичного розподілу, справу № 5019/1483/12 передано на розгляд судді Торчинюку В.Г.

Ухвалою суду від 05 листопада 2013 року справу № 5019/1483/12 прийнято до провадження суддею Торчинюком В.Г.

У судовому засіданні 05 листопада 2013 року було оголошено перерву до 26 листопада 2013 року.

21 листопада 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог Рівненської міської ради в повному обсязі.

У судовому засіданні 26 листопада 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні, у свою чергу представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2008 року Рівненська міська рада (надалі - Орендодавець) та Приватне підприємство фірма "Офіс-Дизайн" (надалі Орендар) уклали договір оренди № 89, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування, яка знаходиться в місті Рівне на вулиці Київській (в районі меморіалу Слави).

20 травня 2008 року Договір оренди № 89 від 14 квітня 2008 року був зареєстрований у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040858300089.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 830 (вісімсот тридцять) кв. метрів (пункт 2 Договору).

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 97 035 - 02 грн. (дев'яносто сім тисяч тридцять п'ять гривень 02 копійки), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-20/34-1, виконаний управлінням земельних ресурсів міста Рівного Рівненської області на 01 січня 2008 року.

Договір укладено на 50 (п'ятдесят) років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 9 Договору за оренду земельних ділянок Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за 1 квадратний метр складає 300 - 00 гривень згідно протоколу засідання конкурсної комісії з надання в оренду земельної ділянки від 03 квітня 2006 року.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідний рахунок.

Пунктом 31 Договору Орендаря зобов'язано своєчасно вносити орендну плату.

В силу пункту 36 Договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Зміни до Договору оренди від 14 квітня 2008 року за згодою сторін чи за рішенням суду не вносилися.

Договір скріплений відтисками печаток орендодавця та орендаря та підписаний повноважними представниками останніх, а також зареєстрований у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 травня 2008 року за № 070858300089.

22 березня 2012 року Рішенням Рівненської міської ради № 1756 вирішено припинити право оренди земельної ділянки площею 830 м.кв. на вулиці Київській (в районні меморіалу Слави), яка рішенням Рівненської міської ради від 30 листопада 2005 року "Про проведення конкурсу з надання в оренду земельної ділянки на вулиці Київській" була надана в оренду на п'ятдесят років Приватному підприємству - фірмі "Офіс-Дизайн" для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування; розірвати в судовому порядку договір оренди земельної ділянки від 14 квітня 2008 року, зареєстрований в державному реєстрі 20 травня 2008 року під №070858300089 , укладеним між Рівненською міською радою та Приватним підприємством - фірмою "Офіс-Дизайн"; віднести цю земельну ділянку до земель запасу Рівненської міської ради.

18 квітня 2012 року Орендодавець направив лист № 08-600 орендарю в якому повідомив про прийняте рішення Рівненської міської ради від 22 березня 2012 року № 1756, також в додатках до листа була надіслана угода від 17 квітня 2012 року про розірвання договору оренди землі від 14 квітня 2008 року, зареєстрований в державному реєстрі 20 травня 2008 року під №070858300089.

З матеріалів справи вбачається що дана угода, яка була надіслана орендодавцем орендарю, залишена останнім без розгляду та без задоволення.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що постановою Рівненського міського суду від 28 лютого 2013 року у справі № 1715/19429/12 визнано нечинним рішення Рівненської міської ради від 22 березня 2012 року № 1756 "Про припинення права оренд земельної ділянки на вулиці Київській (в районі меморіалу Слави) та розірвання договору оренди землі".

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі № 1715/19429/12 апеляційну скаргу Рівненської міської ради Рівненської області залишено без задоволення, а постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2013 року без змін.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Згідно п. 2.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи. Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

З урахуванням зазначеного та матеріалів справи вбачається, що рішення Рівненської міської ради від 22 березня 2012 року № 1756 "Про припинення права оренд земельної ділянки на вулиці Київській (в районі меморіалу Слави) та розірвання договору оренди землі" скасоване в передбаченому чинним законодавством порядку.

Судові рішення якими було скасоване рішення Рівненської міської ради від 22 березня 2012 року № 1756 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вулиці Київській (в районі меморіалу Слави) та розірвання договору оренди землі" набрали законної сили, а отже факт нечинності рішення від 22 березня 2012 року № 1756 "Про припинення права оренд земельної ділянки на вулиці Київській (в районі меморіалу Слави) та розірвання договору оренди землі" з урахуванням вищевказаних норм законодавства не потребує доведення.

Враховуючи усе наведене вище, суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) визначено, місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 4 Закону основними принципами місцевого самоврядування є народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ст. 10 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону визначено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З урахуванням усього вище наведеного, суд зазначає, що позивачем не надано і під час слухання справи не долучено до матеріалів справи чинного рішення Рівненської міської ради, яким би було припинено право оренди земельної ділянки на вулиці Київській (в районі меморіалу Слави) та розірвано договір оренди землі.

Як вже зазначалося вище по тексту, в п. 34. ст. 26 Закону прямо передбачено, що всі питання які стосуються земельних відносин вирішуються на пленарних засіданнях.

Відтак, посилання позивача на Закон України "Про оренду землі", Податковий кодекс, Земельний кодекс, на те, що відповідач систематично не виконує умови договору, про те що сторони не досягли згоди щодо розірвання договору не приймається судом до уваги, з огляду на п. 34 ст. 26 Закону. який вище по тексту зазначався.

Згідно зі ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не подано суду доказів, які б давали суду змогу розірвати договір оренди земельної ділянки від 14 квітня 2008 року, зареєстрований в державному реєстрі 20 травня 2008 року під №070858300089 укладений між Рівненською міською радою та Приватним підприємством - фірмою "Офіс-Дизайн", а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір на підставі ч.1 ст.49 ГПК України покладається на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.43, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "27" листопада 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.