Рішення № 35559276, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21224/13 27.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 21 583,13 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. - за довіреністю № 7 від 08.01.13;

від відповідача: Великородний А.О. - за довіреністю № 62-1-4/38-Ю від 25.12.12.

В судовому засіданні 27.11.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія «Країна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 21 583,13 грн

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Країна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 19/ТЗ/0008726/2.1.5.1 від 17.05.13, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «БАЗ А079.14», державний номер ВТ 1564 АА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПАТ "Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», позивач просить стягнути з відповідача 21583,13 грн. в якості відшкодування витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 05.11.13 порушено провадження у справі № 910/21224/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.11.13.

В судове засідання 27.11.13 представники сторін з'явились, надали документи на виконання вимог ухвали суду від 05.11.13. Представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

17 травня 2013 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19/ТЗ/0008726/2.1.5.1 від 17.05.13 було застраховано автомобіль марки «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР, страхувальником та вигодо набувачем по договору є Рубльов Сергій Анатолійович. Згідно з п. 8 договору цей договір діє з 18.05.13 по 17.05.14 включно.

Згідно відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9203260, 22.05.2013р. у м. Херсоні на перехресті вул. К. Маркса та вул. Белінського мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР, що належить Рубльову С.А., під його керуванням, з автомобілем «БАЗ А079.14», державний номер ВТ 1564 АА, що належить Прокопчук Ю.О., під керуванням Бортнійчук О.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Бортнійчук О.М. п.п. 16.5 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25.06.2013р. справа № 666/3401/13.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 88/05-13 від 19.06.13 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодження транспортного засобу, складає 27728,91 грн.

31.05.13 № 5362 вигодонабувач за договором добровільного страхування звернувся до позивача з заявою на виплату страхове відшкодування.

За страховим випадком - ДТП що сталась 22.05.2013р. за участю застрахованого автомобіля «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР, згідно складеного страхового акту № 19/28284/2.1.5.1 від 02.08.2013р. по договору добровільного страхування наземного транспорту № 19/ТЗ/0008726/2.1.5.1 від 17.05.13 визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 21583,13 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 1879 від 12.08.13.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «БАЗ А079.14», державний номер ВТ 1564 АА, підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25.06.2013р. справа № 666/3401/13.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В матеріалах справи наявна копія Полісу АВ/8572477, відповідно до якого між відповідачем, як страховиком, та Прокопчуком Ю.О. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 10.09.2012 р. до 09.08.2013р. включно, забезпечений транспортний засіб - автомобіль «БАЗ А079.14», державний номер ВТ 1564 АА, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50000,00 грн., розмір франшизи 0 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту добровільного страхування наземного транспорту № 19/ТЗ/0008726/2.1.5.1 від 17.05.13, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/8572477) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в сумі 21583,13 грн.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

В матеріалах справи наявна копія регресної вимоги позивача за вих. № 5737 від 20.08.2013р., а її отримання відповідачем підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 0405318810850 від 23.08.13.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 21583,13 грн., що і заявляється позивачем до стягнення.

Судом відхиляються твердження відповідача щодо того, що Звіт товарознавчого дослідження не можна вважати належним доказом по справі, так як технічний огляд був проведений без виклику зацікавлених осіб, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з п. п. 4.3. - 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика), за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

У звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, зокрема, така інформація: и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки.

Крім того, п. 5.2. Методики передбачено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Проте, суд зазначає, що в Методиці не міститься жодних вказівок щодо того, що у зв'язку з неповідомленням іншої сторони щодо проведення процедур оцінки пошкодженого колісного транспортного засобу з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику такого автомобіля, звіт складений за результатом оцінки є неналежним доказом вартості матеріального збитку, в розумінні п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на вищенаведене, суд приймає Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 88/05-13 від 19.06.2013 р. в якості належного та допустимого доказу належним чином оціненої вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «KIA Sportage», державний номер ВТ 7519 АР, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Враховуючи нездійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042 м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176 м. Київ, вул.. Електриків, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20842474) 21 583 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят три) грн. 13 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.