Рішення № 35558832, 28.11.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

справа № 521/12708/13-ц

провадження № 2/521/5834/2013

ЗАОЧНЕ Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

25 листопада 2013 року

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Стариш О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ПАТ «Український інноваційний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Український інноваційний банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що згідно кредитної угоди № 3 від 30 березня 2011 року, та додаткової угоди до нього від 21 березня 2012 року, ПАТ «Український інноваційний банк» надав ТОВ НВП «Винпродукт» кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії, строком до 31 травня 2012 року.

30 березня 2011 року, в забезпечення виконання зобовязань ТОВ НВП «Винпродукт» за кредитною угодою № 3 від 30 березня 2011 року, між ПАТ «Український інноваційний банк» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 809 із змінами від 31 травня 2012 року, відповідно якого відповідач передала банку в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки в порушення умов кредитної угоди, позичальником та іпотекодавцем, у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплачені в повному обсязі, позивач вимушений звернутись з позовом до суду.

Представник ПАТ «Український інноваційний банк», будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала суду заяву в якій справу просить розглянути справу в її відсутність, підтримала позовні вимоги, просить зуд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 та виселити мешканців зазначеної квартири.

Відповідачі в судове засідання на повторний виклик до суду не зявилась, про день, час, місце розгляду справи сповіщена належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку письмового провадження, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитної угоди № 3 від 30 березня 2011 року, та додаткової угоди до нього від 21 березня 2012 року, ПАТ «Український інноваційний банк» надав ТОВ НВП «Винпродукт» кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії, строком до 31 травня 2012 року.

30 березня 2011 року, в забезпечення виконання зобовязань ТОВ НВП «Винпродукт» за кредитною угодою № 3 від 30 березня 2011 року, між ПАТ «Український інноваційний банк» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 809 із змінами від 31 травня 2012 року, відповідно якого відповідач передала банку в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1.

У звязку з невиконанням ТОВ НВП «Винпродукт» умов кредитної угоди виникла заборгованість, яка станом на 01.02.2013 року складає 1 514 117,77 гривень, у звязку з чим позивач звернувся до суду, вибравши спосіб захисту своїх порушених прав звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

В порушення вимог ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банк направив відповідачу письмову вимогу про усунення порушень з виплати кредиту та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, без дотримання вимог частини 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", а саме запропонував вимогу про виконання порушеного зобов'язання у менш ніж тридцятиденний строк.

Крім того, в порушення ст. 39 Закону України "Про іпотеку", позивачем не надано доказів щодо опису нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виселення осіб з квартири, що є предметом іпотеки, заявлене позивачем як позовна вимога, проводитися в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку, передбачених законом.

У частинах 2, 3 статті 40 Закону України "Про іпотеку" законодавець встановив певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Законом передбачено проведення процедури виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення і під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Позивач не дотримався цієї процедури, не направив іпотекодавцям та мешканцям спірного житлового будинку письмову вимогу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про виселення осіб з квартири, що є предметом іпотеки.

Оскільки, на час звернення до суду відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення з квартири, на яку здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені.

При виконанні вимог, зазначених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", позивач не позбавлений права звернення з аналогічним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

В задоволенні позову ПАТ «Український інноваційний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1