Ухвала суду № 35558195, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/5746/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Науково-виробничого підприємства "Академія" товариства інвалідів Київського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013р. по справі № 820/5746/13-а

за позовом Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Науково-виробничого підприємства "Академія" товариства інвалідів Київського району м. Харкова

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Науково-виробничого підприємства "Академія" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова, в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 60007,52 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2012 року позов задовольнив у повному обсязі. Стягнув з Науково-виробничого підприємства "Академія" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 60007,52 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.06.2013 року касаційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Академія" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова було задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року у справі № 2а-2233/12/2070 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищим адміністративним судом України встановлено, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи направлена відповідачу вимога щодо податку на додану вартість та чи подано позов поза межами 1095 календарних днів з дня направлення податкових вимог.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Науково-виробничого підприємства "Академія" товариства інвалідів Київського району м. Харкова про стягнення податкового боргу було задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Академія" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова (код 30292597, вулиця Тімірязєва, 12, смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 60007.52 грн. (шістдесят тисяч сім гривень 52 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником відповідача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач станом на 13.02.2012 року має несплачену суму податкового боргу у загальному розмірі 60 007,52 грн., у тому числі: податок на додану вартість - 58372,00 грн.; податок на прибуток - 758,32 грн. (основний платіж - 758,32 грн., пеня - 0,32 грн.); податок на доходи фізичних осіб - 877,20 грн.

НВП "Академія" має податковий борг з податку на додану вартість - 58372,00 грн., податку на прибуток - 758,32 грн. (основний платіж - 758,32 грн., пеня - 0,32 грн.), податку на доходи фізичних осіб - 877,20 грн., яка виникла з наступних підстав.

Науково-виробниче підприємство "Академія" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова надало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість № 85204 від 20.01.2011 року із визначеною суму зобов'язання у розмірі 24990,00 грн., заборгованість по якій виникла 30.01.2011 року; № 45871 від 19.05.2011 року на суму зобов'язання 424,00 грн., заборгованість по якій виникла 30.05.2011 року; № 78252 від 18.11.2011 року на суму зобов'язання 33000,00 грн., заборгованість по якій виникла 30.11.2011 року.

Також, Науково-виробничим підприємством "Академія" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова надано до податкового органу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб № 22817 від 21.03.2011 року, якою визначена сума зобов'язання у розмірі 877,20 грн., заборгованість по якій виникла 01.03.2011 року.

Крім того, позивачем до Науково-виробничого підприємства "Академія" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова податковим повідомленням-рішенням № 0001111510 від 20.02.2009 року застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн., та у зв'язку з несвоєчасною сплатою яких виникла заборгованість 02.03.2009 року; також відповідачем надана декларація з податку на прибуток № 92254 від 08.02.2011 року із самостійно визначеним зобов'язанням у розмірі 248,00 грн., заборгованість з сплати якої виникла 09.02.2011 року.

Позивачу були направлені щодо податку на прибуток: перша податкова вимога від 24.07.2008 року №1/476 та друга податкова вимога від 03.09.2008 року №2/581, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по сплаті заборгованості, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що як вбачається з особової картки платника податків, вперше заборгованість по сплаті податків у відповідача виникла ще в 2008 році.

Процедура погашення податкового боргу на той час була врегульована Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зокрема, приписами п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 1.10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога визначається як письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно з п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилалась не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

В силу п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в разі виникнення нового податкового боргу після направлення першої податкової вимоги друга податкова вимога мала містити суму консолідованого боргу без направлення нової податкового вимоги по новому податковому боргу.

При цьому, п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були визначені вичерпні випадки, за яких податкові вимоги вважались відкликаними, серед них - погашення податкового боргу, скасування нарахованих контролюючим органом сум внаслідок їх оскарження, відстрочення, розстрочення або списання сум безнадійного податкового боргу.

Як було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з непогашенням узгоджених податкових зобов'язань у встановлені строки 04.08.2008 року відповідачем отримано першу податкову вимогу від 24.07.2008 року №1/476 на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн., а 16.09.2008 року - другу податкову вимогу від 03.09.2008 року №2/581 на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3807,48 грн. Податкового боргу з інших податків відповідач на дату формування першої та другої податкових вимог не мав. З 2008 року борг з податку на прибуток приватних підприємств жодного разу не переривався. Випадки повного погашення податкового боргу з часу отримання другої податкової вимоги, як повідомлення про існування боргу, відсутні.

Після направлення першої та другої податкових вимог у позивача додатково виникала заборгованість по сплаті інших податків, зокрема, по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Колегія судів зазначає про те, що судом першої інстанції було вірно визначено, що на дату, коли у відповідача виникла заборгованість по податку на додану вартість та по податку з доходів фізичних осіб були відсутні правові підстави для направлення ще якихось окремих податкових вимог, окрім раніше надісланих податкових вимог, які не відкликались.

З 01.01.2011 року, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також змінився порядок визначення податкових зобов'язань платників податків, набрання ними статусу податкового боргу та порядок погашення податкового боргу. Разом з цим не змінився правовий статус та функція податкової вимоги як письмової вимоги органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення податкового боргу згідно з п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України передбачено направлення лише однієї податкової вимоги (замість двох), але так само на суму податкового боргу, що існує на час направлення податкової вимоги, без направлення якихось додаткових податкових вимог у випадку зміни розміру податкового боргу без його повного погашення.

Разом з цим судом першої інстанції було вірно встановлено, що вимога про стягнення вказаного боргу заявлена в межах строку давності, визначеного п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України.

Так як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, звернення з даним адміністративним позовом мало місце в лютому 2012 року, а податковий борг по даній справі, відповідно до матеріалів справи, склався:

- податкове повідомлення-рішення № 0001111510 від 20.02.2009 року, дата виникнення заборгованості - 02.03.2009 року, сума - 510,00 грн.;

- декларація № 92254 від 08.02.2011 року, дата виникнення заборгованості - 19.02.2011 року, сума - 248,00 грн.;

- пеня по податку на прибуток - дата сплати -21.04.2009 рік, сума - 3,00 грн.;

- податок на додану вартість: декларація № 85204 від 20.01.2011 року, дата виникнення заборгованості - 30.01.2011 року, сума - 24948,00 (сума по декларації 24990,00); декларація № 45871 від 19.05.2011 року, дата виникнення заборгованості 30.05.2011 рік, сума - 424,00 грн.; декларація № 78252 від 18.11.2011 року, дата виникнення заборгованості - 30.11.2011 року, сума - 33000,00 грн.;

- податок на доходи фізичних осіб - декларація № 22817 від 21.03.2011 року, дата виникнення заборгованості - 01.03.2011 року, сума - 877,20 грн.

Відповідно до п. 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Тобто даний позов поданий в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка була зменшена податковим повідомленням-рішенням № 0000321600/0 від 15.10.2010 р. та яке в подальшому було скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, станом на день подання позову у картці особового рахунку платника податків не відновлена як переплата, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що попередніми судовими рішеннями вже було дано оцінку вказаному питанню, зокрема рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. у справі № 2а-2949/12/2070, яке набрало законної сили.

На підставі вищезазначеного суд апеляційної інстанції не бере до уваги вищезазначене твердження апелянта.

Згідно зі ст. 176.1. ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Академія" товариства інвалідів Київського району м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013р. по справі № 820/5746/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.