Постанова № 35558088, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8898/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіон» на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 22 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіон» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 року № 0000172230,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратіон» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. № 0000172230.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Гратіон» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гратіон» з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операції з цінними паперами та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 01.12.2011 по 30.06.2012 року.

30.10.2012 року за наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено акт № 3957/22-30/37936285.

Перевіркою встановлено порушення п. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, а саме здійснення ТОВ «Гратіон» в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентом «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 р. № 0000812230, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 40567720,18 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою службою у м. Києві прийнято рішення від 31.01.2013 р. № 1027/10/12-1-03, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 23.11.2012 № 0000812230 за формою «Р» скасовано та зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС за наслідками порушень встановлених в акті перевірки від 30.10.2012 р. № 3957/22-30/37936285 прийняти податкове повідомлення-рішення за формою «У» згідно з додатком 11 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 28.11.2012 № 126, а скаргу представника ТОВ «Гратіон» залишено без задоволення.

За наслідками повторного адміністративного оскарження, Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 15.04.2013 р. № 724/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 23.11.2012 № 0000812230 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 31.01.201 №1027/10/12-1-03, прийнятого за розглядом скарги ТОВ «Гратіон» податкове повідомлення - рішення від 20.02.2013 № 0000172230, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2011 року між «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) (надалі- Продавець) та ТОВ «Ірмес» (надалі - Покупець 1), ТОВ «Солтас» (надалі - Покупець 2), ТОВ «Меліт Інвест» (надалі - Покупець 3), ТОВ «Нордос» (надалі - Покупець 4), ТОВ «Мімант» (надалі - Покупець 5), ТОВ «Гратіон» (надалі - Покупець 6), ТОВ «Велігор» (надалі - Покупець 7) укладено Договір купівлі-продажу 2 112 993 простих іменних акцій, які складають 68,7488% випущеного статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (далі - Договір).

Відповідно до п.2.2 Договору купівля та продаж акцій відповідно до положень та умов цього договору відбувається наступним чином. При завершенні Продавець має продати та передати акції, а Покупці мають придбати із залученням Торговця цінними паперами як посередника, повне законне та бенефіціарне право власності на акції, вільні від всіх обтяжень та разом з усіма правами, встановленими чинним законодавством, які існують за такими акціями на той момент чи будуть існувати у майбутньому, у тому числі право на одержання всіх дивідендів, рішення про розподіл яких приймається після дати Завершення. При цьому акції розподіляються між покупцями наступним чином, зокрема відповідно до п. 2.2.6 Продавець продає, а ТОВ «Гратіон» купує 301 856 акцій, що складає 9,82125% статутного капіталу Банку.

Емітент акцій: «Публічне акціонерне товариство «Банк Восток».

Рахунок в цінних паперах ТОВ «Гратіон» № 003136 було відкрито у Депозитарії ПрАТ «ВДЦП». Зберігачем є ПАТ «Банк Восток». Продавець, в свою чергу, мав інвестиційний рахунок у гривні в українському банку, згідно додатку 7 до договору.

На рахунок у цінних паперах ТОВ «Гратіон» було зараховано 301856 акцій, що підтверджується копією виписки по рахунку. В свою чергу позивачем компанії нерезиденту «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) перераховано кошти у загальному розмірі 40567720,18 грн.

Пунктом 17 Договору купівлі-продажу від 07.12.2011 визначено, що ставка обміну валют для конвертації сум у доларах США, які підлягають сплаті у гривнях, якщо це вимагається, є: у зв'язку зі сплатою Ціни Акцій офіційна ставка обміну валют, встановлена та опублікована НБУ станом на Робочий день до Дати Завершення плюс 0,3 відсотка; в усіх інших випадках - офіційна ставка обміну валют, встановлена та опублікована НБУ станом на робочий день до дати відповідної конвертації валют.

Декретом КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, який має силу Закону згідно з прийнятим Верховною Радою України Законом № 2813/ХІІ «Про порядок застосування закону України «Про тимчасове зупинення повноважень ВР України, передбачених п.13 ст. 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених п.7-4 ст. 144-5 Конституції України», встановлено, що право застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства до банків, інших кредитно-фінансових установ резидентів та нерезидентів України має Національний Банк України.

Відповідно до Указу Президента України №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» встановлена правова норма, згідно якої Нацбанк України вправі застосувати штрафні санкції за порушення валютного законодавства лише до банків та інших кредитно-фінансових установ, а органи державної податкової служби - до резидентів та нерезидентів України.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Декретом КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93, Податковим Кодексом України та іншими законодавчими актами не передбачено, що органи податкової служби вправі застосовувати штрафні санкції до резидентів у разі якщо вони отримали іноземну валюту від нерезидентів.

Таким чином, застосування до резидентів України штрафних санкцій за порушення валютного законодавства згідно з вимогами Указу Президента України №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» органи податкової служби порушують Конституцію України та перевищують свої повноваження, визначені Податковим Кодексом України.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства України у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що нормативно правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у справі за скаргою ТОВ «Крим Інтеройл» про перегляд постанови Вищого адміністративного Суду України від 15.04.2010 року у справі за позовом ТОВ «Крим Інтеройл» до Державної податкової інспекції у м. Керчі АРК» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи постанову по вищезазначеній справі Верховний Суд України зазначив, що статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 питання щодо компетентного органу, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, вирішено однозначно повноважним органом є Національний банк України.

Положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року № 2796-XII "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Посилання представника відповідача на пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України як на доказ наявності у податкового органу повноважень застосовувати до позивача санкції за відсутність ліцензії, суд не приймає до уваги, оскільки дана норма визначає відповідальну особу - контролюючий орган за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва діяла з перевищенням наданих їй повноважень, приймаючи податкове повідомлення-рішення відносно позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Декрету №1593 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій - грудень 2011 року) здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У п.1.3 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. № 484 зазначено, що розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів».

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що у межах торговельного обороту без ліцензії здійснюються розрахунки (платежі) у валюті України між резидентами і нерезидентами - інвесторами за операціями, передбаченими порядком використання поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора, установленим у главі 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492.

За змістом п. 16.3 Інструкції на поточний рахунок у національній валюті нерезидента-інвестора зараховуються такі кошти: одержані від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, що вносяться як іноземна інвестиція; одержані у вигляді доходів (дивідендів) від здійснення інвестиційної діяльності на території України, у т.ч. від спільної діяльності без створення юридичної особи та від операцій з цінними паперами; повернуті внаслідок припинення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні; повернуті з власного вкладного рахунку;інші зарахування, якщо вони передбачені договорами про інвестиційну діяльність і не суперечать законодавству України.

Із додатку 7 до договору купівлі-продажу акцій вбачається, що у продавця-нерезидента відкритий інвестиційний рахунок у гривні в ПАТ «Платинум Банк», куди і були перераховані кошти резидентом.

Зовнішньоекономічна діяльність відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Як вбачається із договору купівлі-продажу цінних паперів, позивач виступив покупцем цінних паперів.

Отже, у випадку, коли покупцем товару є резидент України, можлива операція імпорту.

Імпорт - купівля українськими суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами чи організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до п. 3 Постанови КМ України від 05.12.2007 року № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Нацбанком.

Судом встановлено, що цінні папери, придбані позивачем, знаходилися на рахунках ПАТ «ВДЦП» на території України, тобто товар не ввозився на територію України, а отже імпорту цінних паперів українського емітента без ввезення на територію України не було, оскільки акції перебувати на момент купівлі-продажу на території України.

Крім того, колегія суддів враховує лист Національного банку України № 29-216/17983 від 16.10.2013 року, направлений ПАТ «Восток Банк» на його запит у якому зазначено, що перерахування резидентами коштів в гривнах на інвестиційний рахунок іноземного інвестора за операціями купівлі-продажу цінних паперів українських емітентів не вимагає отримання ліцензії. Такі операції мали здійснюватись у порядку, передбаченому главою 3 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 10.08.2005 року № 280.

Всі вищевикладені доводи свідчать про те, що розрахунки між покупцем-резидентом ТОВ «Гратіон» продавцем-нерезидентом компанією «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) за договором купівлі-продажу акцій від 07.12.2011 року були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України та не потребували індивідуальної ліцензії Національного банку України, як на те послався податковий орган.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що прийняте ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІОН» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172230 від 20.02.2013 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді : Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 25 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.