Ухвала суду № 35556834, 08.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 р.Справа № 820/5276/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. по справі № 820/5276/13-а за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення, карти відмови та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - позивач, СП «УВРК» ТОВ) звернулося Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі по тексту - відповідач-1, ХММ), в якому просить суд, скасувати рішення Харківської обласної митниці (далі по тексту - ХОМ) про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 12468 гривень 87 копійок податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення, картки відмови та стягнення суми було задоволено частково. Скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999628, р/р 31217206784011, код банку 851011) на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 55, код ЄДРПОУ 30665859) суму сплаченого судового збору в розмірі 34.41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка). В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем було надано заперечення на апеляційну скаргу та викладено свій погляд на обставини справи, в зв'язку з чим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін у частині задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською обласною митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року, яким було скориговано митну вартість деяких товарів за ВМД № 807010001/2013/806082, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU", EE. торгова марка відсутня, дата виготовлення: травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості: тов. 1,03 дол. США/кг*19500 кг.=20085 дол. США. Таким чином, було збільшено митну вартість товару, що ввозився позивачем.

Відповідно до положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 у разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VII цього Порядку оформлюється картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Харківською обласною митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року.

Підставою відмови у митному оформлені (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішенням про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог рішення про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що оскаржувані рішення Харківської митниці не є законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Згідно з ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що СП «УВРК» ТОВ зареєстроване юридичною особою 22.03.2000 року та включене до ЄДР ЮО та ФОП, одним з видів діяльності якого є: 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування в тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, що підтверджується копією витягу на бланку АБ № 449666 від 11.03.2013 року.

Між СП «УВРК» ТОВ (покупец) та компанією EESTI TRAALPUUGI UHISTU (Естонія)(продавец) було укладено Контракт №3009/10 від 30.09.2010 року. На виконання умов контракту№ 3009/10 від 30.09.2010 р. (м. Куп'янськ) було ввезено товар, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU", EE. торгова марка відсутня, дата виготовлення: травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах. Згідно контракту покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту, тара не повертається (п.1.3. контракту), вид товару, ціна, кількість, вартість та умови поставки партії вказані у інвойсах та/ або в специфікаціях (п.2.2. контракту) на кожну партію, строк оплати партії товару визначений у інвойсах та/ або в специфікаціях (п. 7.2. контракту). Отже, за умовами договору (відповідно копій специфікації № 38 від 21.05.2013 р. та рахунку №38/234 від 21.05.2013) ціна за 19 500 кг. (нетто) товару становить 8580,00 EUR (0, 440 евро/кг.). Також у специфікації зазначено, що строк оплати товару становить 14 днів від дати оформлення експортної декларації. Тобто, строк оплати товару на момент митного оформлення не наступив.

Згідно копій специфікації № 38 та рахунку №38/234 від 21.05.2013 умови поставки FCA м. Палдіски, Естонія (Incoterms 2000). Ціна послуг перевезення з м. Палдіски (Естонія) до п/п ОСОБА_1 становить 9000 грн. (без ПДВ), відстрочка оплати послуг становить 7 банківських днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення (отримання вантажу вантажоодержувачем), що передбачено п. 5.3 договору № 01/03-2010/пр. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та підтверджується копією рахунка-фактури № Ш-00000179 від 21.05.2013 р. Таким чином, сума складових митної вартості товару становить 8580,00 EUR + 9000 грн. = 98195,07 грн., з яких сума ПДВ, яка підлягає до сплати у митному режимі імпорту, становить 19639,01 грн. Вказана сума відображена у митній декларації №807010001/2013/806082.

З метою митного оформлення товару позивачем було оформлено та подано до митного органу ВМД №807010001/2013/806082 з визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (за першим методом) у сумі 0,440 EUR за 1 кг.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст. ст.57-64 МК України.

За правилами ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України позивачем до митного оформлення товарів подано митну декларацію, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (СМR), книжку МДП, рахунок за послуги перевезення товару, рахунок-фактуру, доповнення до контракту, зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу товару, договір (контракт) на перевезення товару, ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, сертифікат відповідності, декларація виробника, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експортну декларацію.

Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Колегія судів зазначає, що відповідачем ані у суді першої інстанції ані у суді апеляційної інстанції не було доведено наявності обставин визначених ч.3 ст.53 МК України для витребування додаткових документів.

Іноземний контрагент позивача - резидент Естонії компанія EESTI TRAALPUUGI UHISTU, ЕЕ згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим колегія судів зазначає, що позивачем було подано декларацію № 807010001/2013/805504 та № 807010001/2013/805505 від 16.04.2013 р. на розмитнення подібного (аналогічного чи ідентичного) товару а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг., виробник EESTI TRAALPUUGI UHISTU, ЕЕ, торгова марка відсутня, дата виготовлення: березень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах. ВМД № 807010001/2013/805504 та № 807010001/2013/805505 були прийняти митним органом без зауважень. Вказана продукція була розмитнена 16.04.2013 року. Ціна за одиницю товару склала 0,45 EUR, що вбачається з рахунків № 36/179 від 09.04.2013 року та № 34/169 від 02.04.2013 р. до митних декларацій, за якими товар був випущений у вільний обіг.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що судом першої інстанції було вірно визначено, що позивачем було правомірно застосовано перший метод (за ціною угоди) визначення митної вартості товару.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення гл. 9 МК України здійснено повторно визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 МК України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України, а отже позовні вимоги про скасування рішення Харківської обласної митниці № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. по справі № 820/5276/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.