Ухвала суду № 35556740, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/5950/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Ткаченко Л.М.,

представника відповідача - Фролов Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013р. по справі № 820/5950/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Харківській області про скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Укртрансінспекції у Харківській області, в якому просить суд скасувати Постанови про застосування фінансових санкцій №023181, №023182, №023183 від 20.01.2013 р. відносно ОСОБА_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Харківській області про скасування постанов.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представником відповідача було надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких викладено свій погляд на обставини справи та просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Харківській області 24.12.2012 р. була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений акт №075761.

Як вбачається з вказаного акту, транспортний засіб «IKARUS-250» д/н НОМЕР_1 є власністю ОСОБА_1, за кермом транспортного засобу під час перевірки знаходився водій ОСОБА_5, який не надав для здійснення контролю державним інспекторам договір із замовником транспортних послуг та документ що засвідчує оплату транспортних послуг, які відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні знаходитися у водія і надаватися для перевірки інспектуючим особам.

Також, державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Харківській області 26.12.2012 р. була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений акт №075753.

В акті №075753 від 26.12.2012 р. виявлено та зафіксовано, транспортний засіб «IKARUS» д/н НОМЕР_1 є власністю ОСОБА_1, за кермом транспортного засобу під час перевірки знаходився водій ОСОБА_5, який не надав для здійснення контролю державним інспекторам договір із замовником транспортних послуг та документ що засвідчує оплату транспортних послуг, які відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні знаходитися у водія і надаватися для перевірки інспектуючим особам.

Державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Харківській області 26.12.2012 р. була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений акт №075766.

Як вбачається з вказаного акту, транспортний засіб «IKARUS» д/н НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_1, за кермом транспортного засобу під час перевірки знаходився водій ОСОБА_6, який не надав для здійснення контролю державним інспекторам договір із замовником транспортних послуг та документ що засвідчує оплату транспортних послуг, які відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні знаходитися у водія і надаватися для перевірки інспектуючим особам.

Згідно відміток в актах, водії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зі змістом актів були ознайомлені та в поясненнях про причини порушення зазначили, що договір на перевезення знаходиться у керівника, документа про оплату немає.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що висновки відповідача, що викладенні в актах перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідають дійсності, постанови про застосування фінансових санкцій №023181, №023182, №023183 від 20.02.2013 р. є цілком законними, винесеними відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ч. 11 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.

Відповідно до пункту 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 5 Порядку, планова і позапланова перевірка проводиться за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі, в пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з керівником органу охорони державного кордону.

Згідно з п. 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

Таким чином, акт фіксує факт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частиною 4 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 25 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. за № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п.26 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08.11.2006р. за № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Як було встановлено у суді першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області на адресу ОСОБА_1 були надіслані та отримані 14.02.2013 року позивачем повідомлення про час, дату та місце розгляду справи про вчинені порушення, виявлене актами перевірок №075761 від 24.12.2012 р., №075753 від 26.12.2012 р. та №2075766 від 26.12.2013 р., що підтверджується копіями супровідних листів та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У визначену в повідомленнях дату ОСОБА_1, чи уповноважена ним особа, до Управління Укртрансінспекції у Харківській області для розгляду справи про вчинені порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» не прибув.

За результатами розгляду справи про вчинення відповідачем порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", начальником Управління Укртрансінспекції у Харківській області було винесено: постанову від 20.01.2013 р. №023183 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700,0 грн., постанову від 20.01.2013 р. №023182 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700,0 грн., постанову від 20.01.2013 р. №023181 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700,0 грн., копії яких були надіслані на адресу позивача поштою та ним отримані 28.02.2013 року, що підтверджується копією фіскального чека та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, колегія судів вказує на те, що відповідач пояснив, що в постановах №023183, №023182 та №023181 внаслідок механічної помилки зазначено, що постанови складені 20.01.2013 р., замість вірної дати - 20.02.2013 р., що також підтверджується журналом реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій, який міститься в матеріалах справи.

Крім того колегія судів зазначає, що доводи позивача про те, що його не було повідомлено про розгляд справи про порушення та вказаний розгляд було проведено без його участі, не знайшло свого підтвердження.

Так, як було вже зазначено, повідомленням направленим поштою відповідно до списку поштових відправлень Управління Укртрансінспекції у Харківській області позивача було викликано на 20.02.2013 року, для розгляду справ про вчинені порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначене повідомлення позивач отримав 14.02.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.

В зазначену дату позивач чи уповноважена ним особа не з'явились до Управління для розгляду справи про вчинені порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» в зв'язку з чим, на підставі п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 акти №075761 від 24.12.2012, №075766 від 26.12.2012 та №075753 від 26.12.2012 року були розглянуті за відсутністю позивача та винесені оскаржувані постанови.

На доводи позивача про те, що водій ОСОБА_5 йому не відомий, колегія судів вказує, що вказане твердження не було підтверджено ані у суді першої інстанції ані у суді апеляційної інстанції.

Так особу водія державні інспектори відповідача встановлювали під час перевірки за посвідченням водія НОМЕР_3 У водія ОСОБА_5 були документи на транспортний засіб, який належить позивачу, а також ліцензійна картка на транспортний засіб, яка також виписана на позивача. Поряд з цим позивач, не пояснив яким чином невідома йому особа керувала транспортним засобом, що йому належить, та для перевірки надала документи, видані позивачу.

Що ж стосується складання актів перевірки одним державним органом, а винесення постанов про застосування фінансових санкцій іншим колегія судів зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.03.2011 р. № 346 «Про ліквідацію урядових органів» встановлено, що урядові органи, які ліквідуються, серед яких знаходиться і Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція), продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерства, іншим центральним органам виконавчої влади.

Передача повноважень від Головавтотрансінспекція до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспікція) відбулась шляхом внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», так в Законі поняття урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті було замінено на поняття центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Тобто, Головавтотрансінспекція виконувала покладені на неї повноваження до 05.01.2013 р., отже мала право проводити перевірки та складати відповідні акти реагування.

Відповідно до Листа Міністерства юстиції України від 22.02.2013 р. № 698-0-26- 13/7.1 функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи публічного права, а тому в будь-якому випадку, враховуючи принципи безперервності влади, має бути вирішено питання про «функціональне» правонаступництво юридичної особи публічного права.

Зважаючи на той факт, до Укртрансінспекції та її територіальних органів перейшли основні завдання і функції Головавтотрансінспекції, враховуючи принципи безперервності влади, Управління Укртрансінспекції у Харківської області мала повноваження щодо розгляду справ про порушення автомобільного законодавства, які складенні Головавтотрансінспекцією, та застосовувати до перевізників фінансові санкції за порушення законодавства.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки позивачем ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не було надано документів, які б спростовували висновки Управління Укртрансінспекції у Харківській області, що зазначені в актах перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом про встановлені порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013р. по справі № 820/5950/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.