Рішення № 35555322, 05.03.2013, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 0804/1816/2012

Провадження № 2/313/38/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2013 смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Кравцов С.О.

при секретарі Василенко Л.В.

за участю сторін

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Попова В.Г.

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Веселівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока» про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Веселівського районного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я.

В своєму позові вона зазначає, що з 01 березня 2011 року по 25 липня 2011 року працювала у ВАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» на посаді приймальника сільськогосподарських продуктів та сировини. Звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпІІ України, за угодою сторін.

09 липня 2011 року о 04 годин 30 хв. в районі 15 км. + 126 м. автомобільної дороги Нижні Серогози - Веселе на території Нижньосерогозкого району Херсонської області трапився груповий нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а саме при проїзді до міста збору молока на транспортному засобі відповідача, марки ГАЗ - 53 12 3НГ,. реєстраційний номер НОМЕР_1 мала місце дорожньо-транспортна пригода.

За результатами розслідування групового нещасного випадку на виробництві було складено акт форми Н-5 від 19 липня 2011 року, а також акт № 2 по формі Н-1 від 21 липня 2011 року.

Відповідно до п. 9 акту № 2 форми Н-1 в результаті нещасного випадку на виробництві їй було поставлено діагноз перелом 7, 8, 9 ребер справа.

Відповідно до п. 6 акту форми Н-5 висновок комісії є наступним: груповий нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку зі складанням актів по формі Н-1 на кожного потерпілого. Особами, відповідальними за нещасний випадок є:

- директор ВАТ «Веселівський завод СЗМ» ОСОБА_7, який не створив на підприємстві умови праці у відповідності із нормативно-правовими актами з охорони праці;

- механік гаражу ВАТ «Веселівський завод СЗМ» ОСОБА_5, який не забезпечив контроль виконання правил та норм з охорони праці, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_6

Внаслідок цього нещасного випадку вона була змушена тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури.

А саме 09.06.2011 року одразу після дорожньо-транспортної пригоди вона була доставлена до Веселівської ЦРБ і перебувала до 15.06.2011 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом перелом 7, 8, 9 ребер справа. У зв'язку із підвищенням температури та суттєвим погіршенням дихання з 15.06.2011 року по 22.06.2011 року перебувала на стаціонарному лікування у хірургічному відділені Веселівської ЦРБ із діагнозом перелом 7, 8, 9 ребер справа, посттравматична правостороння пневмонія. З 23.06.2011 року по 14.07.2011 року знов перебувала на амбулаторному лікуванні, проходила реабілітацію.

Позивачка зазначає, що у зв'язку з травмою було порушено її нормальні життєві зв'язки, вона була позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, в неї постійно виникали складнощі у зв'язку із загальною слабістю, втомою, головокружінням.

Перебуваючи на лікуванні, вона не могла вести повноцінний образ життя, відчувала фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю травми та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на її душевному стані.

В зв'язку із нестабільністю в настрої та дратівливістю в неї погіршилися відносини в сім'ї та друзями. На час її лікування її донька мала поступати до вищого навчального закладу, але оскільки вона перебувала поряд і наглядала за нею вона не змогла скласти іспити та вступити до бажаного ВУЗу.

Після проведеного лікування завданих внаслідок нещасною випадку травм в неї не було встановлено стійкої втрати професійної працездатності.

Тому, вона повернулася до роботи не пред'являючи жодних претензій до роботодавця, який до речі, допомоги при лікуванні та проходженні реабілітації їй не надавав. Але груповий нещасний випадок, в якому її вини абсолютно немає, вніс негативні корективи і в її трудові відносини їй запропонували звільнитися із займаної посади, що і сталося 25.07.2011 року. З того часу вона є безробітною і з 12.10.2012 року перебуває на обліку у Веселівському районному центрі зайнятості.

Позивачка вважає, що за таких обставин з боку роботодавця їй має бути відшкодована шкода, завдана - ушкодженням здоров'я.

Позивачка просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Веселівський завод сухою знежиреного молока» на її користь суму моральної шкоди завданої нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом та ушкодженням здоров'я у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та заперечує проти їх задоволення. Крім того в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких вбачається зі змісту позовної заяви, шкода завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 09 липня 2011 року за участю транспортного засобу марки ГАЗ - 5312 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Цивільно-правова відповідальність вказаного транспортного засобу була застрахована відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (поліс № 5633251 зі строком дії з 04.08.10р. по 03.08.11р обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), згідно полісу страховиком являється Страхова компанія «Оранта-Січ» 69104 м. Запоріжжя вул. Малиновського, 16.

Відповідно до норми ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховому відшкодуванню підлягає також моральна шкода завдана потерпілому.

Позивач не надав доказів звернення до страховика з заявою про відшкодування їй моральної шкоди та відмови у проведенні відшкодування з будь яких підстав.

Представник відповідача вважає, що позивачем заявлено позов без урахування положень ст. 1194 ЦК України яка передбачає що Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, норма ст. 1194 ЦК України встановлює спеціальний порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність, який передбачає погашення шкоди за рахунок страхового відшкодування. Тому за таких обставин позивач має довести що предметом позовних вимог с різниця між заявленою до виплати шкодою та фактично сплаченим страховим відшкодуванням. Зі змісту позову та наданих доказів цього не вбачається.

Конкретних доказів, які мали би підтверджувати вказані обставини позивач не зазначає.

Також відсутнє посилання на міркування з, яких позивач визначала розмір шкоди, враховуючи ту обставину що внаслідок нещасного випадку позивачу не було спричинено стійкої втрати працездатності.

Представник третьої особи страхової компанії «Оранта-Січ» в судове засідання не з'явився, але надіслав суду письмові пояснення, відповідно до яких, що власник транспортного засобу тобто відповідач по факту страхового випадку не звертався до страхової компанії та страхові виплати не проводились.

Третя особа ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що був груповий нещасний випадок на виробництві 09.07.2011 року, він як водій автомобіля ГАЗ 5312 ЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_1 разом із позивачкою попав в дорожньо-транспортну пригоду, він і позивачка були доставлені в Веселівську ЦРБ де пройшли курс лікування, чи була допомога на лікування з боку виробництва він не пам'ятає.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини: матеріалами справи встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з 01.03.2011 року по 25.07.2011 року з відкритим акціонерним товариством «Веселівський завод сухого знежиреного молока» у якості приймальника сільськогосподарських продуктів та сировини.

09 липня 2011 року трапився груповий нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а саме при проїзді до міста збору молока на транспортному засобі відповідача, марки ГАЗ 5312ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 мала місце дорожня транспортна пригода.

За результатами групового нещасного випадку на виробництві було складено акт форми Н-5 від 19 липня 2011 року, а також акт № 2 по формі Н-1 від 28 липня 2011 року, де зазначено, що в результаті нещасного випадку на виробництві їй було поставлено діагноз перелом 7, 8, 9 ребер справа.

Внаслідок цього нещасного випадку вона була змушена тривалий час з 09.06.2011 року по 14.07.2011 року знаходитись на лікарняному проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновувальні процедури.

Після проведеного лікування завданих внаслідок нещасного випадку травм в позивача не було встановлено стійкої втрати працездатності.

Позивач повернувшись з лікарняного не змогла повернутись на своє місце їм було запропоновано виконувати другу роботу, претензій роботодавцю вона не пред'являла щодо допомоги при лікування та проходження реабілітації.

25.07.2011 року позивач звільнилась з роботи за власним бажанням.

З 12.10.2012 року позивач перебуває на обліку у Веселівському районному центрі зайнятості.

Відповідно до довідки наданої ВАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» від 14.07.2011 року, головному державному інспекторові по охороні праці Бучик М.В. зазначається, що потерпілий в ДТП від 09.06.2011 року ОСОБА_1 надана матеріальна допомога в сумі 266 грн. 00 коп., як з'ясувалось в судовому засіданні такі гроші позивач не отримала і з боку відповідача не була надана будь-яка б інформація з даними про отримання цієї допомоги. Все це говорить про те, що з боку відповідача були порушені чисельні її правові норми, що витікають з трудових правовідносин.

Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 зі змінами та доповненнями п. 6 «Потерпілий має право звернутися з вимогами до суду безпосередньо відповідно до ст. 124 Конституції України. П. 9 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відношення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін з його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності виваженості та справедливості.

Вважаючи всі обставини та матеріали справи суд приходить до висновку, що зазначені в позові обставини мають місце, а саме:

А саме 09.06.2011 року одразу після дорожньо-транспортної пригоди позивач була доставлена до Веселівської ЦРБ і перебувала до 15.06.2011 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом перелом 7, 8, 9 ребер справа. У зв'язку із підвищенням температури та суттєвим погіршенням дихання з 15.06.2011 року по 22.06.2011 року перебувала на стаціонарному лікування у хірургічному відділені Веселівської ЦРБ із діагнозом перелом 7, 8, 9 ребер справа, посттравматична правостороння пневмонія. З 23.06.2011 року по 14.07.2011 року знов перебувала на амбулаторному лікуванні, проходила реабілітацію.

У зв'язку з травмою було порушено нормальні життєві зв'язки, позивача, вона була позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, в неї постійно виникали складнощі у зв'язку із загальною слабістю, втомою, головокружінням.

Перебуваючи на лікуванні, вона не могла вести повноцінний образ життя, відчувала фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю травми та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на її душевному стані.

Після проведеного лікування завданих внаслідок нещасною випадку травм в позивача не було встановлено стійкої втрати професійної працездатності.

При поверненні до роботи позивач не пред'являючи жодних претензій до роботодавця, який до речі, допомоги при лікуванні та проходженні реабілітації їй не надавав. Але груповий нещасний випадок, в якому її вини немає, вніс негативні корективи і в її трудові відносини їй запропонували звільнитися із займаної посади, що і сталося 25.07.2011 року. З того часу вона є безробітна і з 12.10.2012 року перебуває на обліку у Веселівському районному центрі зайнятості.

Суд вважає, що за таких обставин з боку роботодавця їй має бути відшкодована моральна шкода, завдана - ушкодженням здоров'я.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173 КЗпП України закріпила за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Згідно статті 237-1 КЗпіІ України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Частина 2 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я (ч. 2 цієї норми).

За ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Беручи до уваги тяжкість травми та її наслідки, суд оцінює моральну шкоду завдану позивачеві у зв'язку з груповим нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом та ушкодженням здоров'я в сумі 2500 грн. і позов підлягає задоволенню частково в цій сумі (позивач працездатна, перебуває на обліку в центрі зайнятості, має можливість реалізовувати свої трудові права.

Право потерпілого на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця) на підставі ст. 1167 Цивільного кодексу України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України.

Крім вище вказаних норм, обов'язок відшкодування шкоди на відповідача покладається і як на власника джерела підвищеної небезпеки, яким їй було завдано шкоди здоров'ю.

Положеннями частини 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряд, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 23, 268, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока» про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока» код ЄДРПОУ 05383661, яке розташовано за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Першотравнева, 120 на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: 72202, АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока» код ЄДРПОУ 05383661, яке розташовано за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Першотравнева, 120 судовий збір на користь держави у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселівського районного суду

Запорізької області С.О. Кравцов