Справа № 202/22943/13-ц
Провадження №2/0202/3815/2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 листопада 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.
при секретарі Фісун К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_2 про звернення стягнення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач у березні 2012 року звернувся до Індустріального районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № DОА0АU10980045 від 20.02.2007 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 73523,52 грн., зі сплатою за користування ним 9,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.02.2012 р., проте в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконувала, що стало підставою для звернення до суду. Вимоги до ОСОБА_2, що випливають зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачкою договору застави рухомого майна від 20.02.2007 року. Згідно з договором застави ОСОБА_2 надала в заставу автомобіль Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на їй праві власності.
Вимоги до відповідачки ОСОБА_2, що випливають зі згаданого кредитного договору, були забезпечені і шляхом укладання з відповідачем ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у зв'язку з чим він є солідарним відповідачем за пред'явленим до стягнення боргом. З урахуванням викладеного просив суд: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DОА0АU10980045 від 20.02.2007 року у розмірі 133870,12 грн., - здійснити вилучення предмету застави та передачі його у заклад (володіння) Публічному Акціонерному Товариству Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), а саме: автомобіль Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2; звернути стягнення на предмет застави автомобіль: Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також просив стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2012 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_2 про звернення стягнення була задоволена.
Ухвалою суду від 03 квітня 2012 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2013 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_2 про звернення стягнення скасовано.
При новому розгляді справи в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити з наведених в позові підставах.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Відповідно до заяви представник відповідача просив суд розглядати справу в відсутності відповідача та представника відповідача та просив суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Договору DОА0АU10980045 від 20.02.2007 року ОСОБА_2 20.02.2007 року отримала від ПриватБанка ( правонаступник ПАТ КБ « ПриватБанк» ) кредит в розмірі 73523 грн. 52 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.02.2012 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором «Приватбанк» і ОСОБА_2 20.02.2007 року уклали договір застави рухомого майна, згідно до договору відповідач надав в заставу автомобіль Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 ( 86060, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
Крім того зобов'язання за вказаним договором DОА0АU10980045 від 20.02.2007 року забезпечено порукою в розмірі 10000 грн. на підставі договору поруки №167 від 20.10.2010 року, укладеного з поручителем ПАТ « А-Банк».
Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором на даний час не виконує, станом на 21.03.2012 року має заборгованість 133870 грн. 12 коп., яка складається з наступного: 55861 грн. 20 коп. - заборгованість за кредитом; 46266 грн. 12 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9323 грн. 50 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 22419 грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до ст.20 Закону України « Про заставу», заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог, звернути стягнення на предмет застави, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст.ст.598,599 ЦК України договірні зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, а саме - виконанням цього зобов'язання, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжував, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Оскільки позивачем не надано до суду відомостей щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, крім того як вказала в своїй заяві відповідачка згідно до акту №1996519949 від 26.07.2011 року автомобіль був переданий ПАТ КБ « ПриватБанк», так як працівниками Банку була штучно створена заборгованість за кредитом, що вбачається із довідки ПАТ КБ « ПриватБанк» від 19.08.2011 року №30.1.0.0/2-110802/772, згідно до якої станом на 03.08.2011 року відповідно до кредитного договору DОА0АU10980045 від 20.02.2007 року сума в розмірі 31110 грн. 80 коп. була зарахована на транзитний рахунок, представником позивача не надано суду жодного належного доказу щодо зарахування даної суми в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, чи підстави її не зарахування. Також суду не надано доказів передачі чи не передачі відповідачкою автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанку» та можливої його реалізації, тому виходячи із вищевикладеного позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо звернення на предмет застави не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовні вимоги в частині стягнення солідарно із відповідачів 10 000 грн. також задоволенню не підлягають, оскільки регулюються іншими нормами права та не можуть розглядатись з даним предметом позову.
Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись: Законом України « Про заставу», Законом України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст.16, 526,527, 530,554,625, 590,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3,7 11,15,27, 30, 60, 61, 169, 88, 212-215 ЦПК України , суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.П. Слюсар
Судове рішення № 35554041, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/22943/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: