Рішення № 35550784, 27.11.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 107/9482/13-ц.

Провадження № 2/107/2664/2013р.

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 травня 2013 року позичив відповідачці 4 500 доларів США, вказану суму вона зобов'язалася повернути до 20 червня 2013 року. До теперішнього часу сума боргу не повернена у повному обсязі, добровільно повернула лише 1 500 доларів США, відповідач ухиляється від повернення боргу який залишився у добровільному порядку, а тому просить суд стягнути з неї суму боргу у розмірі 3 000 доларів США, що еквівалентно по курсу 25 000 грн.., та понесені судові витрати у розмірі 364,70 грн. за сплату судового збору.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та просив стягнути суму за договором позики 25 000 гривень, суму сплаченого судового збору 364, 70 гривень, на питання суду пояснив, що сума 25 000 грн. це сума перерахована з 3 000 доларів США, по курсу НБУ станом на 20.05.2013 року,

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, але пояснив суду, що дана розписка була написана нею на відсотки які утворились за суму позики, зараз тільки працевлаштувалась, таких грошей не має, буде віддавати частками.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях..

Відповідно до ст. ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статі 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 20 травня 2013 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_3 4 500 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою (а.с. 4,16).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Як зазначено в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року за № 6-63цс13 статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Таким чином, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики.

Відповідно до частини 2 статті 1049 Цивільного кодексу України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Із тексту розписки вбачається, що ОСОБА_4 зобов'язалась повернути взяті в борг грошові кошти 20 червня 2013 року (а.с. 16).

Як зазначив позивач по справі, та підтвердив відповідач, дану суму за договором позики було частково повернуто у розмірі 1 500 доларів СШ, залишок складає 3 000 доларів США.

Як зазначив позивач ОСОБА_1 у своєму позові він просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму за договором позики еквівалентну 3000 доларів США, по курсу НБУ станом на 20.05.2013 року, у розмірі 25 000 грн.

Але відповідно до роздруківки курсу валют НБУ як від 20.05.2013 року так і від 27.11.2013 року курс доларі США складає 799,3000 гривень за 100 доларів (а.с.21-22).

С урахуванням вищевикладеного, шляхом проведення розрахунку 3 000х7,9930=23 979 гривень, саме дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином очевидні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Позивачем сплачено судові витрати у вигляді судового збору в сумі 250,00 грн., що підтверджується квитанцією, отже, ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивач з урахування розміру задоволених вимог. Також підлягає поверненню сума зайво сплаченого судового збору у розмірі 10,21 грн.

На підставі ст.ст. 207, 526, 625, 1046,1047,1049, 1050 ЦК| України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) суму боргу за договором позики у розмірі 23 979 грн., та судові витрати у сумі 239,79 грн., а всього 24 218,79 грн. (двадцять чотири тисячі двісті вісімнадцять гривень 79 копійок).

Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Керчі АРК, код ЄДРПОУ 37978388, з рахунку № 31210206700019, відкритого за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, код банку 824026) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 грн. 21 коп. (десять гривень 21 копійка ) у звязку зі зменшенням позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлений 28.11.2013 року.

Суддя підпис ОСОБА_5

Згідно з оригіналом.

Суддя