Ухвала суду № 35549042, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К/800/43034/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» до Макіївської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити фінансування, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Макіївської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо повернення заяви-розрахунку від 2 жовтня 2012 року без виконання та зобов'язати його здійснити відповідне фінансування за цією заявою-розрахунком для надання матеріального забезпечення за листком непрацездатності від 26 квітня 2012 року у сумі 26904,78 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Макіївської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо повернення заяви-розрахунку від 2 жовтня 2012 року без виконання. Зобов'язано Макіївську виконавчу дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» для надання матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АВП №879527 від 26 квітня 2012 року у розмірі 26 904, 78 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано Макіївську виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» для надання матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АВП №879527 від 26 квітня 2012 року у розмірі 2690,54 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що повернення відповідачем заяви-розрахунку без виконання було здійснено всупереч чинному, на час виникнення спірних правовідносин, законодавству.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції були допущені помилки в частині розрахунків суми, що підлягає стягненню.

Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке, на його думку, ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що оскільки застрахована особа на момент настання страхового випадку не мала заробітку з поважних причин, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат має бути визначена виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої на момент настання страхового випадку.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» була здійснена виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 24 лютого 2009 року

Згідно Протоколу засновницьких зборів «Про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» від 24 лютого 2009 року №1 ОСОБА_2 обрано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ». На підставі наказу від 26 лютого 2009 року №1к вона приступила до виконання свої обов'язків.

Зазначене товариство було взято на облік страхувальника Макіївською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонда соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 24 лютого 2009 року.

Позивач 2 жовтня 2012 року звернувся до Макіївської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявою-розрахунком щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду. До заяви-розрахунку додавалась копія листка непрацездатності від 26 квітня 2012 року №879527.

Наказом від 31 серпня 2012 року № 10к ОСОБА_2 приступила до виконання своїх обов'язків у режимі неповного робочого дня. Пунктом 2 цього наказу, їй було встановлено 2х годинний робочий тиждень з оплатою 10% від щомісячної ставки заробітної плати.

Листом від 11 жовтня 2012 року № 20-02-1460 Макіївська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» про те, що заява-розрахунок може бути профінансована Фондом, у разі, якщо допомога по вагітності та пологах за лікарняним листком АВП № 879527 буде розрахована відповідно до діючого законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III передбачено, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 2240-ІІІ за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по вагітності та пологах.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник має право на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Абзацом 2 п. 1 ст. 21 Закону встановлено, що підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, передбаченого статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», за таким видом, зокрема, як допомога по вагітності та пологах визначається Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26 (далі - Порядок №26).

Пунктом 3 Порядку №26 встановлено, що у разі виникнення страхового випадку із застрахованою особою на підставі поданих документів, передбачених статтею 51 Закону, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 23 червня 2008 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року № 636/15327, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.

Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Згідно листка непрацездатності від 26 квітня 2012 року №879527 з директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» ОСОБА_2 стався страховий випадок. Наказом від 26 квітня 2012 року №8к ОСОБА_2 була надана відпустка по вагітності і пологам з 26 квітня 2012 року по 29 серпня 2012 року включно.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент настання страхового випадку ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не мала заробітку з поважних причин, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат має визначатись виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Відповідно до ст. 53 Закону при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 постановою КМ України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі - Порядок №1266) встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, з 1 жовтня 2009 року по 26 травня 2012 року включно, ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначена відпустка була перервана відпусткою у зв'язку з вагітністю і пологами - з 26 квітня 2012 року по 29 серпня 2012 року. Тобто, на момент настання страхового випадку застрахована особа не мала заробітку.

Пунктом 10 Порядку №1266 встановлено, що якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Відповідно до п. 4 Порядку №1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Судами також було встановлено, що згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» від 5 серпня 2009 року № 5к, у зв'язку із закінченням лікарняного по вагітності і пологам, ОСОБА_2 приступила до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» у період з 5 серпня 2009 року по 26 травня 2012 року у режимі неповного робочого дня (із 2-х годинним робочим тижнем з заробітною платою 0,05% від щомісячної ставки заробітної плати).

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» «Про внесення змін в наказ №5к від 05.08.2009 р.» від 12 серпня 2009 року №5к зм їй було встановлено 2х годинний робочий тиждень з оплатою 10% від щомісячної ставки заробітної плати.

Відтак, з 5 серпня 2009 року по 26 травня 2012 року ОСОБА_2 працювала в режимі неповного робочого дня з оплатою праці у відсотковому відношенні до ставки заробітної плати встановленої штатним розписом.

Згідно штатного розпису співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» кількість штатних одиниць складає - 1 (директор із посадовим окладом у розмірі 6500 грн.).

Частиною 2 ст. 39 цього Закону встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій залишився не встановленим розмір максимальної величини місячної заробітної плати ОСОБА_2, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина чет верта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята).

З урахуванням викладеного, обставини справи при новому розгляді потребують повного та всебічного з'ясування з додержанням вимог допустимості та належності доказів.

Висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, а при постановленні судових рішень недотримані вимоги ст.159 КАС України щодо їх законності і обгрунтованості.

Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 227, 230 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський