Постанова № 35548597, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 913/1565/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Дроботова Т.Б.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі господарського суду№913/1565/13 Луганської області за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доприватного акціонерного товариства "Янівське" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 25 370,00грн. не з'явився пр. Арєф'єв А.Ю. - дов. №27-04/09-728 від 20.07.11р.

Розпорядженням №03-05/2637 від 22.11.2013р. змінено склад колегії суддів у справі №913/1565/13, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Дроботової Т.Б., суддів Волковицької Н.О., Рогач Л.І., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Дроботова Т.Б., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Янівське" про стягнення 25 370,00грн. штрафу за неправильно вказану масу вантажу у вагоні №66169301 (напіввагон), що перевозився по залізничній накладній №49715410, на підставі ст.122 Статуту залізниць України.

Позовні вимоги були вмотивовані залізничною накладною №49715410, комерційним актом АА №044250/408/374 від 01.12.2012р., актом загальної форми №7597 від 01.12.2012р., ст.ст.24, 118, 119, 122, 129 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.07.2013р. (суддя Лісовицький Є.А.), яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. (судді Татенко В.М., Зубченко І.В., Ломовцева Н.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 074,00грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній №49715410 маси антрациту, що перевозився у вагоні №66169301 (напіввагон), посилаючись на доведеність позовних вимог та обґрунтованість клопотання відповідача про зменшення суми штрафу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2012 року ПАТ "Янівське" (вантажовідправник) на адресу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" (вантажоодержувач) у вагоні №66169301 за залізничною накладною №49715410 зі станції Браунівка Донецької залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці відправило вантаж - антрацит. За накладною вага у вагоні №66169301 маса нетто 69 000кгё маса брутто не зазначено, маса тари 22 200кг.

При проходженні вантажу через станцію Чаплине Придніпровської залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України під час контрольного переважування було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на справних 150 тонних вагонних вагах станції Чаплине виявлено, що у вагоні №66169301 вага брутто 89 800кг, вага тари (з документу) 22 200кг, вага нетто 67 600кг, що менше проти даних залізничної накладної на 1400 кг.

За результатами переважування був складений комерційний акт АА №044248/408 від 01.12.2012р., який визнаний судами попередніх інстанцій складеним у відповідності до вимог Правил складання актів. При цьому в розділі Д вказаного акту зазначено, що навантаження рівномірне, нижче бортів 30-40см, без скосів, виїмок та заглиблень, вантаж маркований поздовжніми смугами, маркування не порушено. Двері люка закриті, течії вантажу не виявлено.

Вказані обставини також підтверджуються актом загальної форми №7597 від 01.12.2012р., як того вимагають приписи п.3 Правил складання актів.

При прибутті вагонів на станцію призначення було здійснено перевірку маси вантажу та у розділі Є комерційного акта №044248/408/374 від 01.12.2012р., було зроблено відмітку: "Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено".

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу залізницею на відповідача нарахований штраф у сумі 25 370,00грн. із розрахунку 5 074,00грн. (тариф) х 1 (кількість вагонів) х 5.

Приписи статті 908 Цивільного кодексу України визначають, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну.

У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 "Правил приймання вантажів до перевезення", визначається відправником.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 "Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно із п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення" вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон №66169301 - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.29 вказаного Статуту.

Згідно із п.5.5 розд.5 "Правил оформлення перевізних документів", якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно із ст.122 Статуту залізниць України.

За таких обставин, попередні судові інстанції, встановивши факт невірного зазначення відповідачем відомостей щодо маси вантажу у залізничній накладній, дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Стосовно зменшення попередніми судовими інстанціями розміру штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 18.07.2013р. від відповідача надійшло письмове клопотання про зменшення розміру штрафу на підставі ст.551 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відтак, враховуючи вищезазначені правові норми, суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи із встановлених обставин та того, що порушення з боку відповідача не завдало збитків залізниці, та клопотання відповідача, дійшли висновку про зменшення розміру штрафу та стягнення з відповідача на користь позивача 5 074,00грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету за подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі №913/1565/13 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Данилова

Т. Костенко