Ухвала суду № 35546140, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/6853/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Хомутенко С.В.,

представника відповідача- Потапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/6853/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мереф`янська скляна компанія"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного суду від 05.09.2013 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія» ( далі -ТОВ «Мерефянська скляна компанія») до Харківської об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Харківській області ( далі - Харківська ОДПІ).

Скасовані податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 22.04.2013 р. №0000532202 в частині зменшення від*ємного значення на суму 38 252 999 грн та податкове повідомлення-рішення №0000502202 щодо донарахування податкового зобов»язання з податку на додану вартість ( далі - ПДВ) на суму 7 602028,50 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 р. та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновками акту перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ІТЕУ», ТОВ НВП «АСПО-1», а також зв*язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача. Також, позивачем були отримані кошти у розмірі 30 269 790,76 грн від покупців, у відношенні яких складені акти перевірок, якими встановлено ознаки нереальності здійснення діяльності. Встановлено, що дані покупці-підприємства відсутні за юридичною адресою, у них відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також устаткування, необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, що на думку апелянта свідчить про неможливість реального здійснення господарських операцій таких підприємств та відсутність фактів реалізації товарів на їх адресу.

При формуванні податкового кредиту підприємством була включена сума в розмірі 500 199 грн, не підтверджена на момент перевірки податковими накладними.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Мерефянська скляна компанія» укладено контракти з Company Anadolu Cam Sanayii A. S. (Туреччина) на надання послуг по впровадженню спецкомп*ютерної програми ERP та контракт з даною фірмою про надання консультаційних послуг з аналізу технічної та проектної документації. Позивачем до перевірки не надано актів цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, які засвідчують відповідність контрактних цін на роботи, послуги, які є предметом договорів, кон*юнктурі ринку. В зв*язку з чим було, в порушення вимог ст. 153.2.3 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України), віднесено до валових витрат 1 054 782,12 грн.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що Харківською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Мерефянська скляна компанія » з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №660/220/35952061 від 01.04.2013 р.( далі - Акт перевірки).

На підставі даного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 р. №0000532202 щодо зменшення суми від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38 353 274 грн.( позивачем оскаржується в частині зменшення суми 38 252 99 грн) та податкове повідомлення-рішення від 22.04.2012 р. №0000502202 про донарахування грошового зобов*язання з податку на додану вартість за основним платежем 508 019 грн. та штрафними санкціями в сумі 254 009,50 грн. (а.с.19,20 т.1).

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.04.2012 р. №0000502202 про донарахування грошового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 508 019 грн та штрафними санкціями в сумі 254 009,50 грн колегія суддів виходить з наступного.

Фактичною підставою для прийняття даного податкового повідомлення-рішення стало, на думку податкового органу, порушення п. 44.1 ст.44, п.185.1 ст. 185, п.198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме включення до складу податкового кредиту суми в розмірі 500 199 грн не підтверджену податковими накладними по взаємовідносинам за листопад 2011 р. з НАК «Нафтогаз України» в сумі 100 000 грн, за листопад та грудень 2011 р. з ТОВ «Укренергохолдінг» в сумі 73 333 грн та 75 000 грн, за грудень 2011 р з ТОВ «Метапромсервис» 166 333 грн, УРА ТОВ підприємство «Спец» в сумі 68 866 грн. та з ТОВ «Промреммонтаж» в сумі 16 667 грн. А також завищення, на думку податкового органу, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ІТЄУ» за грудень 2011 р. на суму 7 820 грн.

Відповідно до п.п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( п.п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно положень п.п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умоввою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Між позивачем та ТОВ «ІТЕУ» був укладений договір купівлі-продажу №429/11/2011 ком від 28.1.2011 р. щодо поставки кабельно-проводникової продукції.

На підтвердження виконання даного господарського договору позивачем надано - видаткові накладні , платіжні доручення, податкові накладні.

Дана господарська операція позивачем відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується Актом перевірки.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем у спірних правовідносинах витрат шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності донарахувань податкових зобов*язань позивачу в зв*язку з наявністю акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 01.11.2012 р. №4873/2204/36034406 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІТЕУ», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Рєскомп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки даний акт ніяким чином не стосується господарських правовідносин з ТОВ «Мерефянська скляна компанія », які відбулися у грудні 2011 р.

Стосовно посилання податкового органу на ненадання до перевірки ТОВ «Мерефянська скляна компанія » податкових накладних на суму ПДВ, віднесеного до податкового кредиту, в розмірі 500 199 грн колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 44 ПК України визначає вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, у п. 44.6 ст. 44 зазначеного Кодексу закріплено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Враховуючи наявність податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, а також те, що дані документи були надані податковому органу відповідно до вимог ст. 44 ПК України, колегія суддів прийшла до висновку, про безпідставність прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов*язань з податку на додану вартість в сумі 500 199,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 р. №0000532202, щодо зменшення суми від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38 353 274 грн.( в частині оскарження позивачем в сумі 38 252 99 грн) колегія суддів виходить з наступного.

Обов*язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, передбачено п.п.44.1 ст. 44 ПК України.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунткт 44.2 ст 44 ПК України передбачає, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 -ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактичні здійснені господарські операції і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність даних господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (поставщик) був укладений договір №15-15-2012 МСК від 01.02.2012 щодо постачання запасних частин до промислового обладнання та спеціальний інструмент в асортименті ( т.2 а.с.16-21). Відповідно до умов даного договору постачальник приймає на себе зобов*язання поставити на замовлення, зразками деталей та/або кресленнями покупця запасні частини до промислового обладнання та спеціальний інструмент (в асортименті), а покупець зобов*язується прийняти товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. Найменування, типи, кількість, а також загальна вартість товару в поставці вирішується Додатками до договору, які є його невід*ємною частиною. Наявність первинних документів бухгалтерського обліку податковим органом не заперечувалась. Поставка товару, згідно п. 2.1 розділу 2 договору №15-15-2012 МСК постачальником.

Між ТОВ «Мерефянська скляна компанія» та ТОВ «ІТЕУ» укладено договір купівлі-продажу №429/11/2011 р. ком від 28.11.2011 р. щодо поставки кабельно-проводникової продукції (т.2 а.с.14-15). До даного договору додану Додаток №1,2,3 та Додаткова угода №2.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов*язується передати у власність покупцю кабельно-проводникову продукцію, а покупець зобов*язується прийняти та сплатити товар. Поставка товару здійснюється на умовах EXW франко-склад продавця, у відповідності з Міжнародними правилами «ИНКОТЕРМС-2010».

Наявність первинних документів податковим органом як під час проведення перевірки (згідно Акту перевірки) так і під час судового розгляду не заперечувалась. З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку щодо реальності господарських операцій з ТОА "ІТЕУ", ФОП ОСОБА_1

Підставою для зменшення від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток по контрагентам ФОП ОСОБА_1 на суму 37565 грн та ТОВ «ІТЕУ» на суму 931 грн стали акт Основ*янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 07.11.2012 р. №1059/172/НОМЕР_1 про неможливість проведення зустрічної звірки суб*єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, та Акт ДПІ в Дзержинському р-ні м. Харкова від 01.11.2012 р. №4873/2204/36034406 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІТЕУ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Рєскомп" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р.

Стосовно посилання апелянта на висновки вище зазначених актів, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо.

Невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Стосовно заниження, на думку податкового органу, доходів на суму 30 269 792 грн. колегія суддів зазначає наступне.

За перевіряємий період позивачем укладалися договори:

Договір поставки №14-11/392 з ТОВ «ІВІТЕК ТТК» від 01.03.2012 р. згідно якого поставщик зобов*язується поставити (передати) у власність Покупця, а Покупець зобов*язується прийняти та оплатити в терміни і на умовах даного договору склотару з безкольорового скла. Згідно з п.2.1 товар поставляється партіями в обсягах згідно Спеціфікаціям до даного договору. Терміни поставки та прийняття товару зазначені в Специфікаціях. Згідно п. 2.4 даного договору відвантажений товар супроводжується видатковими накладними, податковою накладною, таверно-транспортною, Сертифікат якості та сертифікат відповідності.(т.2 а.с.1-3). На підтвердження виконання даного договору додані податкові накладні (т.4 а.с.106-181), видаткові накладні (т.4 а.с.212-215, т.6 а.с.26-99). Оплата проведена в безготівковій формі.Позивачем надані: Специфікації.

Договір поставки №14-11/405 від 03.05.2012 р. укладений між позивачем та ТОВ «ІНТАКО». Згідно умов договору поставщик зобов»язується поставити (передати) товар у власність покупця, а покупець зобов*язується оплатити в терміни і на умовах даного Договору склотару з безкольорового скла. Найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість товару вказується в Спеціфікаціях, які є невід*ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.4 договору відвантажений товар супроводжується видатковими накладними, податковою накладною, таверно-транспортною, Сертифікат якості та сертифікат відповідності (т.2 а.с. 7-9).

До договору надані специфікації , податкові накладні , видаткові накладні. Оплата здійснена в безготівковій формі.

Між позивачем (постачальник) та Приватним підприємством «Женевьєва» (покупець)укладено Договір №14-11/414 від 01.06.2012 р. згідно якого поставщик зобов*язується поставити (передати) у власність покупця, а покупець зобов*язується прийняти та оплатити в терміни і на умовах даного Договору склотару з безкольорового скла. Умови поставки FCA- Мерефа (т.4 а.с.22-23).

На підтвердження виконання даного договору, позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні.

Поставка товару ПП «ЛАЙНСТАР» здійснювалась на підставі договору №14-11/401 від 01.04.2012 р. На підтвердження реальності виконання даного договору надані податкові накладні , видаткові накладні. Оплата продукції проведена в безготівковій формі.

Між позивачем та ТОВ «ЛІНКТЕХСЕРВІС» був укладений договір поставки №14-11/334 від 01.11.2011 р. На підтвердження виконання умов даного договору надані видаткові накладні, податкові накладні. Розрахунок проведений в безготівковій формі.

Господарські стосунки з ТОВ «Костарика -10» здійснювалися позивачем на підставі договору №14-10/216 від 01.11.2010 р. На підтвердження виконання даного договору надані податкові накладні, видаткові накладні.

Реалізація товару ТОВ «Ерітаж» позивачем здійснювалась на підставі договору №14-11/254 від 25.03.2011 р. Реальність виконання даного договору підтверджена видатковими накладними, копіями довіреностей, податковими накладними. Розрахунок проведений в безготівковій формі.

Згідно договору поставки №14-11/406 від 24.05.2012 р. позивачем ТОВ «Атава» було реалізовано продукцію на загальну суму 74884,03 грн Оплата проведена в повному обсязі в безготівковій формі.

Апелянт вважає, що по господарським операціям з вище зазначеними контрагентами не можливо встановити реальність, оскільки згідно актів перевірок даних контрагентів, складених іншими державними податковими інспекціями встановлені ознаки нереальності здійснення діяльності із постачальниками.

Дані доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки невиконання контрагентами податкових зобов*язань, не знаходженя за юридичною адресою, не може бути підставою для відповідальності ТОВ «Мерефянська скляна компанія», відносно якого, під час судового розгляду, не встановлені докази його недобросовісності як платника податків.

Посилання апелянта на те, що кошти, які надійшли на рахунок позивача від ТОВ «Інтако», ТОВ «Івітек ТТК», ПП»Лайнстар», ПП «Женевьєва», ТОВ «Ерітаж», ТОВ «Костарика-10», ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Атава» є фінансовою допомогою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дані кошти є оплатою за отриманий товар (послуги) і не підпадає під визначення п.14.1.257 ст. 14 ПК України.

Колегія суддів, вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованого зменшення сум від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 496 552 грн., оскільки при перевірці податковим органом не було враховані амортизаційні витрати на продукцію, яка була виготовлена у попередньому періоді, а реалізована у поточному.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо завищення витрат, на думку податкового органу, позивачем при визначенні об*єкта оподаткування по господарській операції з Company Anadolu Cam Sanayii A.S. «Турция» по наданню консультативних послуг по аналізу технічної та проектної документації колегія суддів вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи вище зазначені положення правової норми, колегія суддів зазначає, що постанова Національного банку України №597 від 30.12.2003 «Про переказування коштів у національній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» не унормовує податкові відносини, а тому відсутність акту цінової експертизи Держаного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, які засвідчують відповідність контрактних цін на роботи, послуги які є предметом договорів №б/нот від 01.07.2012 р. та №01/05-11 від 01.05.2011 р., кон*юктурі ринку, не є підставою для зменшення суми від*ємного значення об*єкта оподаткуваня податком на прибуток в розмірі 1 054 782 грн.

Також, колегія суддів, вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги на правомірність зменшення суми від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4 393 377 грн в зв*язку з тим, що позивач при виробництві ємкостей зі скла мав збиткову діяльність та зазначає.

Отримання платником податків збиткового фінансового результату внаслідок провадження господарської діяльності саме по собі не суперечить закону, адже законодавець не висуває до суб'єкта господарювання обов'язкової вимоги стосовно отримання доходу від кожної окремої господарської операції та досягнення прибутковості в кожному окремому звітному податковому періоді. Відсутність доходів є одним із можливих економічних результатів господарської діяльності та не є безумовною ознакою здійснення платником податків діяльності, що суперечить установчим документам або вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 р. по справі № 820/6853/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.