Ухвала суду № 35544850, 19.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р.Справа № 534/1133/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.06.2013р. по справі № 534/1133/13-а

за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії старшого держвного виконавця Нездойминога О.О. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними ; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2013 року ВП №36997990.

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.06.2013р по справі № 534/1133/13-а адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 13.03.2013 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2а-1612/759/12 виданого 30.01.2013 року Комсомольським міським судом Полтавської області. Постановою надано строк для добровільного виконання рішення суду, який становить 7 днів з дня відкриття виконавчого провадження, тобто до 19.03.2013 року. Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області лише 02.04.2013 року було отримано постанову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження ВП №36997990 від 13.03.2013 року винесена правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Державну виконавчу службу" правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України "Про Державну виконавчу службу", інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання, та відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" державними виконавцями здійснюється примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, в порядку передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.03.2012 року було зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік з розрахунку 4 мінімальних заробітних плат, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням фактично проведених виплат. На підставі цієї постанови видано виконавчий лист № 1612/766/12. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову від 13.03.2013 року про відкриття виконавчого провадження.

Згідно статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду в термін до 19.03.2013 року.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судовим розглядом не встановлено підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, колегія суддів, не приймає до уваги посилання позивача на невчасне надіслання державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, адже це не є підставою для її скасування, а може бути лише підставою для поновлення строку, наданого для добровільного виконання рішення суду.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що головний державний виконавець підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

За змістом пункту 20 частини першої статті 5 цього Закону України "Про судовий збір" органи праці та соціального захисту населення звільняються від сплати судового збору лише у конкретних випадках та виключно за умови їх звернення до суду з позовом. Отже, у разі оскарження рішень судів, ухвалених у справах, в яких ці органи є відповідачами, в апеляційному або касаційному порядку, органи праці та соціального захисту населення повинні сплачувати судовий збір на загальних підставах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області судовий збір за подання апеляційної скарги судового збору, оскільки при поданні апеляційної скарги його сплачено не було.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.06.2013р. по справі № 534/1133/13-а залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області у розмірі 53,65 грн., який має бути направлено за реквізитами: отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок -31210206781011, код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Кононенко З.О.