Ухвала суду № 35544359, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 820/290/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Черніченко І.Ю.

представника позивача Артюх Ю.В.

представника позивача Шкребець Є.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2013р. по справі № 820/290/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (надалі за текстом - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - СДПІ ВПП у м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби від 14.08.2012 року за № 0000260043 та № 0000270043.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби від 14.08.2012 року за № 0000260043 та № 0000270043.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові.

Позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", місцезнаходження: 62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230, зареєстровано 30.05.2003 року Дергачівською районною державною адміністрацією за № 14561200000000029 та взято на податковий облік 07.05.1998 року за № 156, станом на час розгляду справи перебуває на обліку в СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100282584 від 07.05.2010 року, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", ЄДРПОУ 05471230, було зареєстровано платником ПДВ у період з 01.01.2011 року по 27.07.2012 року.

На підставі направлень №№ 217-221 від 30.05.2012 року, виданих СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС, згідно ст. ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), наказу № 137 від 07.05.2012 року та відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., та встановлено наступні порушення:

- пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.8, пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. 146.12 ст. 146 ПК України, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 1350080,00 грн., у тому числі по періодам: ІІ кв. 2011 р. - 28557,00 грн., ІІІ кв. 2011 р. - 1124027,00 грн., ІV кв. 2011 р. - 124697,00 грн., І кв. 2012 р. - 72799,00 грн.;

- п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України, а саме: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10740,00 грн., в тому числі за серпень 2011 р. - 10740 грн.;

- п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: завищено податок на додану вартість на загальну суму 8361412,00 грн., в тому числі за: лютий 2011 р. - 1342230,00 грн., березень 2011 р. - 1172500,00 грн., квітень 2011 р. - 922531,00 грн., травень 2011 р. - 1476001,00 грн., червень 2011 р. - 600832,00 грн., липень 2011 р. - 4667,00 грн., серпень 2011 р. - 686334,00 грн., вересень 2011 р. - 1169484,00 грн., жовтень 2011 р. - 141247,00 грн., листопад 2011 р. 566281,00 грн., грудень 2011 р. - 27930500 грн.

Результати перевірки оформлено відповідним актом від 27.07.2012 р. за № 286/43-1/05471230 (надалі за текстом - акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000270043 від 14.08.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" за податком на прибуток в сумі 1350080,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 36399,50 грн. та податкове повідомлення-рішення за № 0000260043 від 14.08.2012 р. про визначення податкового зобов'язання ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" за податком на додану вартість в сумі 8350672,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1418290,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка повинна бути підтверджена належно оформленими документами податкового та бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємому період мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Енергоконсалт» згідно укладених договорів №157 від 15.02.2011 р., №426 від 20.08.2010 р., №304 від 12.04.2011 р., №616 від 23.12.2010 р., №589 від 14.12.2010 р., №537 від 19.11.2010 р., №538 від 19.11.2010 р., №220 від 04.03.2011 р., №523 від 17.06.2011 р., №424 від 01.06.2011 р. по виконанню ремонтно-монтажних робіт.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано акти прийняття виконаних робіт, податкові накладні, відомості ресурсів, кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, довідки про договірну ціну, протоколи узгодження договірної ціни, календарний план виконання робіт, розрахунки загальновиробничих витрат.

Крім того, позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ „Фірма „Стаг" за договорами №256 від 25.03.2011 р. та №134 від 08.02.2011 р. про виконання робіт.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано протоколи узгодження договірної ціни, графік виконання робіт, договірну ціну, кошторис, відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, реєстр платіжних доручень по ТОВ «Фірма «Стаг», довідку про відображення виконаних робіт ТОВ «Фірма «Стаг» в бухгалтерському обліку.

Також, позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ „Гран-прі+" за договорами № 122 від 03.02.2011 р. та № 155 від 11.02.2011 р. щодо постачання товарів.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано видаткові накладні, специфікації, податкові накладні, платіжні доручення, довідку про відображення в бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Гран-прі»+.

Постачання товару згідно п. 3.1 вказаних договорів здійснюється постачальником.

Також, позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ „Гарт" за договором № 461 від 21.06.2011 р. щодо постачання товарів.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікацію, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Постачання товару згідно п. 3.1 вказаних договорів здійснюється постачальником.

Також, позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ „Фінансово-будівельна група" за договором № 236 від 11.04.2005 р. щодо виконання будівельно-монтажних робіт.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, реєстр платіжних доручень по ТОВ «Фінансово-будівельна група».

Також, протягом перевіряємого періоду позивачем від ТОВ „Донована-плюс" був отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, довідкою про відображення в бухгалтерському обліку взаємовідносин по ТОВ «Донована-плюс», реєстром платіжних доручень по ТОВ «Донована-плюс».

Також, протягом перевіряємого періоду позивачем мав взаємовідносини з ТОВ „Територія-плюс" за договорами №547 від 22.08.2011 р. та №722 від 30.11.2011 р. щодо поставки товару.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, довідку про відображення в бухгалтерському обліку взаємовідносин по ТОВ «Територія Плюс», платіжні доручення.

Поставка товару згідно умов договору здійснюється силами та за рахунок постачальника.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт реального виконання сторонами умов вище вказаних договорів.

Окремо варто зауважити, що згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду за договорами, укладеними з ТОВ «Енергоконсалт», ТОВ «Фінансово-будівельна група», ТОВ «Фірма Стаг», ТОВ «Донована-плюс», ТОВ «Гран-прі+», ПП «Гарт», ТОВ «Територія-плюс».

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у ТОВ «Енергоконсалт» можливості на виконання підрядних робіт за укладеними з позивачем спірними договорами в зв'язку з відсутністю у контрагента позивача персоналу для виконання таких робіт, що свідчить про відсутність фактичного здійснення робіт за укладеними договорами, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно журналів видачі перепусток, що містяться в матеріалах справи позивачем видавалися перепустки як для працівників ТОВ « Енергоконсалт» так і для субпідрядних організацій для доступу на територію позивача з метою виконання робіт.

Також, залучення субпідрядних організацій для проведення робіт за спірними договорами укладеними з ТОВ « Енергоконсалт» підтверджується довідкою від 17.07.2012 р. №402/22-90-30021475 про результати зустрічної звірки між позивачем та ТОВ «Енергоконсалт». За висновками вказаної довідки також підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Енергоконсалт" з позивачем, та їх відображення у податковому обліку ТОВ "Енергоконсалт".

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги висновки відповідача про неможливість виконання ТОВ «Енергоконсалт» підрядних робіт ґрунтуються зокрема на акті перевірки ТОВ «Енергоконсалт» від 17.07.2012 р. №459/3-22-20-30021475, дії по проведенню якої постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 р. визнані неправомірними, а тому посилання відповідача на зазначений акт є необґрунтованим.

Також, рішеннями господарського суду Полтавської області від 20.11.2012 року та від 11.12.2012 р. підтверджено фактичне виконання ТОВ «Фірма «Стаг» договорів № №256 від 25.03.2011 р. та №134 від 08.02.2011 р., а тому посилання податкового органу в апеляційній скарзі на фіктивність господарських операцій за вказаними договорами колегія суддів вважає необґрунтованими.

Крім того, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки контрагентів позивача, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відсутність реальності правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ, визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не відносяться до витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергоконсалт» підтверджено документально, а тому витрати понесені на їх підставі правомірно віднесені останнім до витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на порушення позивачем пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.8, пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. 146.12 ст. 146 ПК України є безпідставними.

За таких обставин, прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2013р. по справі № 820/290/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2013 р.